Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-5644/2006 р. Головуючий у 1 інстанції: Шиш А.Б.
Суддя-доповідач: Савченко О.В.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
З жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Савченко О.В.
Суддів: Бондаря М.С.
Спас О.В.
При секретарі: Ткаченко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної адміністрації на постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від "25" липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної адміністрації про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику війни, -
ВСТАНОВИЛА:
У липня 2006 року ОСОБА_1. звернулась в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної адміністрації про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику війни.
В позові зазначала, що вона є учасником війни. Згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, як учасник війни, вона має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі. Сума недоплаченої допомоги складає за 2003 - 2005 роки складає 1365 грн. 25 коп. Позивачка просила поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом про захист своїх інтересів, як учасника війни, та стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 1365 грн. 25 коп.
Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 25 липня 2006 року позов ОСОБА_1. задоволено.
Поновлено ОСОБА_1. строк для звернення до суду з адміністративним позовом про захист своїх інтересів, як учасника війни. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1. заборгованість по разовій грошовій допомозі, як учаснику війни, за 2003-2005 роки у розмірі 1365 грн. 25 коп. .
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної адміністрації посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1. є учасником війни, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1.
Згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб, прирівняних до них, що передбачені цим Законом, є недійсними.
Таким чином, виходячи із змісту ч. З ст. 2 Закону , відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника війни права на таку допомогу.
Не передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Право на отримання позивачем грошової допомоги у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком відповідач не заперечував. Його ж доводи про те, що УПСЗН не встановлює розмір зазначених виплат, суд першої інстанції не прийняв до уваги, оскільки ст. 17-1 Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача в тій частині, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Суд першої інстанції поновив позивачеві строк для звернення до суду з даним позовом, мотивувавши поважність причин юридичною необізнаністю позивача. Однак суд при цьому не звернув уваги, що позивачу при виданні посвідчення учасника війни повідомлялись всі його права на пільги відповідно до законодавства України, в тому числі і право на отримання допомоги. Даний факт підтверджується тим, що ОСОБА_1. протягом всіх цих років реалізувала своє право на отримання допомоги.
З огляду на зазначене, судова колегія приходить до висновку, що позивач не довів поважності причин пропуску річного строку для звернення до суду з позовом щодо недоплати сум за період 2003-2005 років, тому у відповідності до ст.ст. 99,100 КАСУ в позові слід відмовити.
Задовольняючи позов ОСОБА_1., суд першої інстанції також порушив положення глави 7 "Судові витрати" КАС України, якою не передбачено стягнення судових витрат з відповідача - суб'єкта владних повноважень, на користь держави у випадку задоволення позову фізичної особи, яка не понесла судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації - задовольнити.
Постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від "25" липня 2006 року по даній справі - скасувати.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ново миколаївської районної адміністрації про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику війни за 2003-2005 роки в сумі 1365,25гр.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий: