АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5629 Головуючий у 1 інстанції
2006р. Парій О.В.
Суддя-доповідач Савченко О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
З жовтня 2006р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.
суддів: Бондаря М.С., Спас О.В.
при секретарі: Ткаченко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 31 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради про стягнення щорічної грошової допомоги,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд з цивільним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради про стягнення щорічної одноразової грошової допомоги інваліду війни.
У позові зазначав, що він є інвалідом війни 2 групи. Згідно ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту": щорічно до 5 травня, як інвалід війни, має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі, оскільки за розміром були меншими, ніж 8 мінімальних пенсій , враховуючи, що відповідно до ч.І ст. 28 Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" розміром мінімальної пенсії за віком є прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність. Суму недоплаченої допомоги за 2003-2005 роки, що складає 7852 гр. 94 коп., позивач просив стягнути з відповідача.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 31 серпня 2006 року провадження у справі закрито на підставі п.1 ст. 205 ЦПК України, а ОСОБА_1. роз"яснено, що розгляд справ зазначеної категорії віднесений до юрисдикції адміністративних судів в порядку адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на те, що оскільки правовідносини по нарахуванню та виплаті одноразової допомоги виникли ще до вступу в дію КАС України, суд безпідставно закрив провадження по цивільній справі, просить ухвалу скасувати та направити справу на розгляд по суті.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ст. 15 ЦПК України в порядку цивільного судочинства суди розглядають спори про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких прав провадиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п.1 ч.І ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи, з цивільним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради про стягнення щорічної грошової допомоги ОСОБА_1. звернувся у січні 2006 року. В обґрунтування позову послався на те, що у 2003-2005 роках порушувалися його права, оскільки передбачену ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" виплату щорічної разової допомоги відповідач здійснював не з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеному у ч.І ст. 28 Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" як прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, а з розмірів, що встановлювалися на відповідні роки Законами „Про державний бюджет". Таким чином, мотивами заявленого ОСОБА_1 позову є непогодження його з діями УПСЗН виконкому Бердянської міськради по нарахуванню та виплаті одноразової грошової допомоги, враховуючи, що відповідно до ст. 17-1 Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії та соціального захисту" ці грошові допомоги повинні виплачуватися органами праці і соціального захисту.
Відповідно ж до п.1 ч.І ст. 17 КАС України на спори фізичних чи юридичних осіб із суб"єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності поширюється компетенція адміністративних судів, а за визначенням п.7 ч.І ст. З КАС України суб"єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб"єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Закриваючи за таких обставин провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до УПСЗН виконкому Бердянської міськради про стягнення щорічної грошової допомоги, суд правильно виходив з того, що зазначений спір підлягає розгляду в порядку не цивільного, а адміністративного судочинства.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки порушення прав ОСОБА_1 відбулося у 2003-2005 роках, тобто до введення в дію КАС України, а тому спір підлягає розгляду в порядку позовного провадження за нормами ЦПК України (у редакції 2003 року ),- безпідставні, зважаючи, що за нормами діючого до 1.09.2005 року ЦПК України (1963 року) дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб оскаржувалися не в позовному провадженні, а відповідно до гл. 31-А ЦПК, і розглядалися як справи, що виникають з адміністративно-правових відносин.
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права не спростовують.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 31 серпня 2006 року по даній справі, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.