УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2007 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Нагорняка В.А.
суддів: Іванюка М.В., Колоса С.С.
при секретарі: Яблонській І.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2, ОСОБА_3
на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 15 червня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ будинку з господарськими спорудами в натурі та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування 1/2 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 недійсним, визнання права власності на добудовану частину домоволодіння і надвірні господарські споруди в АДРЕСА_1 та про захист права власності та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про виселення,
заслухавши доповідача, колегія суддів, -
встановила:
ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про поділ в натурі на 1/2 та 1/2 долі домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 між ним та ОСОБА_1 та земельної ділянки, на якій воно розташоване, мотивуючи тим, що 1/2 ідеальна доля даного жилого будинку з господарськими спорудами належить йому на праві власності відповідно до договору дарування, укладеного між ним та його матір'ю ОСОБА_7 08 червня 1999 року. Інша частина будинку та господарських споруд належить його брату ОСОБА_1.
В натурі жилий будинок з господарськими спорудами не поділений. Він поселив в своїй частині будинку свою дочку з сім'єю, але відповідач перешкоджає їй в користуванні частиною будинку. Добровільно вирішити
Справа № 22-1812/07 категорія: 2 доповідач: Нагорияк В.А. рішення ухвалено під головуванням
Судді Кіосак Н.О. ,
2
спір щодо порядку користування спільним будинком вони з відповідачем не можуть.
03.11.2006р. уточнюючи свої позовні вимоги ОСОБА_3 подав заяву, в якій вказує, що згідно будівельно-технічної експертизи вартість всього будинковолодіння становить 75656 грн. Ідеальні долі складають: 1/3 15219 грн, а 2/3 - 50437 грн.
Він претендує на поділ житлового будинку з господарськими спорудами по першому варіанту поділу, запропонованому експертом. Даний варіант вважає найбільш прийнятним, тому, що він потребує найменших переобладнань і найбільше відповідає розміру ідеальних часток співвласників.
Бажає отримати у власність частину будинку, яка складається з кімнати 1- 3 площею 13.8 кв. м. вартістю 7740 грн, кімнату 1-4 площею 11.8 кв.м, вартістю 6620 грн, кухню 1-5 площею 14.1 кв.м, вартістю 7908 грн, кімнату 1-6 площею 11.2 кв. м, вартістю 6282 грн, веранду 1 площею 5.4 кв. м, вартістю 2650 грн, ганок «К» вартістю 63 грн, загальною вартістю 31263 грн, що становить по вартості 67/100 дольових частин і є лише на 78 грн. більше ідеальної долі в будинку.
З господарських споруд бажає отримати у власність гараж «Б» вартістю 9975 грн, «Б-1» вартістю 2557 грн, погріб «П/Б» вартістю 718 грн, сарай «в» вартістю 639 грн, вбиральню «Ж» вартістю 431 грн, літню кухню «є» вартістю 2913 грн, 1/2 огорожі вартістю 197 грн, всього на суму 17430 грн, що становить по вартості 64/100 долі і на 1822 грн. менше по вартості від ідеальної долі.
Відступ від ідеальної долі в усьому будинковолодіння є на 1744 грн. менше.
Відповідачу пропонує присудити в будинку А кімнату 1-2 площею 9.4. кв. м. вартістю 4438 грн, кімнату 1-7 площею 12.2 кв. м. вартістю 5665 грн, веранду 1-1 - площею 8.2 кв. м, вартістю 5349 грн, ґанок вартістю 63 грн, всього на суму 15516 грн. що по вартості складає 33/100 часток, і є на 78 грн. менше ідеальної долі.
З господарських споруд пропонує йому присудити сарай «Г» вартістю 4791 грн, гараж «Д» вартістю 6461 грн, 1/2 огорожі вартістю 197 грн. на загальну суму 11448 грн, що по вартості є на 1822 грн. більше від ідеальної долі і становить 36/100 часток в усьому домоволодінні.
Всі варіанти поділу житлового будинку та господарських споруд погоджені архітектором району, екологічною санітарно-епідеміологічною службами та органами пожежної безпеки.
Просить постановити рішення, яким розділити спільне домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 між ним та відповідачем, по першому варіанті поділу, запропонованому експертом, присудивши йому 64/100 долі домоволодіння вартістю 50437 грн, до складу якого входять вище перераховані приміщення та будівлі, а відповідачу присудити 34/100 часток домоволодіння вартістю 25719 грн. до складу якого входять вище перераховані приміщення та будівлі.
3
Зобов'язати його закласти проріз між приміщеннями 1-6 та 1-7, відповідача зобов'язати закласти проріз між приміщеннями 1-3 та 1-2.
Стягнути з відповідача на його користь компенсацію за відступ від ідеальної долі в домоволодінні в сумі 1744 грн. та судові витрати.
ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом в якому просить визнати договір дарування 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних господарських споруд в АДРЕСА_1 від 08 червня 1999 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 недійсним.
Визнати за ним право власності на добудову «А-1», «а-1», погріб та гараж «Б», по АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_3 пересилити ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з добудови по АДРЕСА_1 у домоволодіння за адресою АДРЕСА_2.
Вказує, що добудови він будував особисто за свої кошти, відповідно до договору підряду №7 від 15 квітня 1983 року з Гніванським заводом спец залізобетону, без будь-якого фізичного вкладу та матеріальної допомоги ОСОБА_3.
ОСОБА_3 поселив у даній прибудові свою дочку Ірину з сім'єю.
ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не мають будь-яких правовстановлюючих документів на проживання у чужому житловому приміщенні.
Газо-, водопостачання, водяне опалення до цієї прибудови, де вони тимчасово мешкають зробив особисто він за свої кошти, витративши 4500 грн. Перекриття всього будинку з прибудовою хвилеподібними азбоцементними листками та рельєфну штукатурку на цементному розчині, він затратив 2000 гривень, брат до сьогоднішнього дня йому нічого не компенсував.
Договір дарування 1/2 частини житлового будинку від 06 червня 1999 року не може бути дійсним.
Приватний нотаріус ОСОБА_9, посвідчуючи договір вчинила у його п.1 запис: «1/2 частина жилого будинку належить дарувателю ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Тиврівською державною нотаріальною конторою 11 березня 1980 року за реєстром № 195».
У п. 7 цього ж договору дарування, де передбачені підписи, прізвище дарувателя написане від руки як «Космина» з допискою маленької літери «с» вверху слова. Ця дописка нотаріусом не застережена, що є грубим порушенням Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Тим часом, державний нотаріус Тиврівської державної нотаріальної контори Данилишина Г.О. в свідоцтві про право на спадщину за законом від 11 березня 1980 року вказала, що дане свідоцтво зареєстровано в реєстрі за № 196 на ОСОБА_7та двох її синів.
Крім того, рішенням виконкому Гніванської міської ради № 91 від 29 квітня 1999 року «Про погашення юридичних документів на будинок АДРЕСА_1» погашено свідоцтво на право власності на 100%
4
домоволодіння АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7, виданого згідно рішення виконкому Гніванської міської ради народних депутатів № 195 від 15.12.1981 року, як помилково видане в зв'язку з оформленням в 1980 році спадщини за законом на вищевказаний будинок, 1/2 доля якого належить ОСОБА_7, 1/2 ОСОБА_3, ОСОБА_1. та ОСОБА_10.
У реєстраційному посвідченні на будинковолодіння по АДРЕСА_1 від 28.10.1999р. і підписаного начальником БТІ Свириденко Т.Д. є запис щодо «свідоцтва на право на спадщину за законом, виданого Тиврівською держконторою від 11 березня 1980 року за реєстровим номером № 196 і записано в реєстр за № 1279».
В копії договору дарування 1/2 частини житлового будинку від 08 червня 1999 року, засвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_9 відсутні прізвище, ініціали та особистий підпис обдарованого.
07.05.2007 р. ОСОБА_1 подав заяву, в якій просить виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з добудови буд. АДРЕСА_1, так як вона фактично належить йому на праві приватної власності, відповідачі в будинку проживають без реєстрації.
Рішенням Тиврівського районного суду від 15 червня 2007 року в задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ будинку з господарськими спорудами в натурі відмовлено.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3., третіх осіб на стороні відповідача Гніванської міської ради, приватного нотаріуса Тиврівського районного нотаріального округу ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору дарування 1/2 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 від 08.06.1999 року недійсним, визнання права власності на добудовану частину домоволодіння та господарські споруди по АДРЕСА_1 та про захист права власності відмовлено.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про виселення відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду в частині відмови в його позові до ОСОБА_1 про поділ домоволодіння в натурі відповідно до ідеальних долей скасувати, направивши на новий розгляд до суду першої інстанції, в решті рішення залишити без змін.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог у зустрічному позові. Вважають рішення суду незаконним і необгрунтованим, таким, що ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що згідно договору дарування 1/2 частини будинку з відповідною частиною господарських споруд в АДРЕСА_1від 08.06.1999р., договору дарування 1/6 частини будинку з відповідною частиною господарських споруд в АДРЕСА_1 від 18.11.2003р. та свідоцтва про права на спадщину від 11.03.1980 року ОСОБА_3 на прав власності належить 2/3 частини будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1, ОСОБА_1. - 1/3 їх частина.
Договір укладений на підставі свідоцтва про право власності на 1/2 частину будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1, виданого ОСОБА_7 Тиврівською державною нотаріальною контрою 11 березня 1980 року за реєстром № 195.
Рішенням виконкому Гніванської міською ради від 29.04.1999р. № 91 погашено свідоцтво на право власності на 100% домоволодіння видане згідно рішення виконкому № 195 від 15.12.1981 року, а не свідоцтво, на підставі якого укладено договір дарування від 08.06.1999р.
Дане свідоцтво про право власності зареєстровано в БТІ за реєстровим номером 195, за № 196 в БТІ зареєстровано свідоцтво про право на спадщину за законом від 11.03.1980 року.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторонами по справі не доведено свої позовні вимоги.
Крім того позивачами пропущено строки позовної давності для звернення до суду з позовом.
За таких обставин, судом було повною мірою з'ясовано обставини, які мають значення для справи, суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні даних позовів.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому немає підстав для зміни чи скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_3., ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Тиврівького районного суду Вінницької області від 15 червня 2007 року залишити без змін.
Протягом двох місяців з дня проголошення ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.