Справа № 11-801/2007 р.                                   Головуючий у І інстанції Мурашко І.А..

Категорія - ст. 286 ч.2                                        Доповідач Зенченко Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого - судді Навозенко Л.С. суддів -   Зенченко Т.С, Козака В.І. з участю прокурора - Томилка М.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_1 і цивільного позивача ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 серпня 2007 року.

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець с. Волинка Сосницького району Чернігівської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, працюючий водієм у ПП Коломієць, мешканець м. Чернігова, раніше не судимий, який обвинувачувався у скоєні злочину, передбачено ст. 286 ч.2 КК України

звільнений від кримінальної відповідальності на підставі Закону України від 19 квітня 2007 року № 955-У „Про амністію" та кримінальна справа відносно нього закрита.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачувався у порушенні вимог пунктів 1.3, 1.5, 12.1, 12.3,13.1 Правил дорожнього руху, вчинених за таких обставин.

14 вересня 2006 року о 10 годині 30 хвилин, він керуючи транспортним засобом „Рено-Мажор", державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул. Проектна у м. Чернігові зі сторони вул. Бойова у напрямку вул. 1-го Травня. Рухаючись     у  вказаному  напрямку,   ОСОБА_3,   проявив  неуважність,

2

своєчасно не вжив безпечних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, не витримав безпечної дистанції та скоїв наїзд з транспортним засобом „Опель Омега", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який рухався у попутному напрямку та включивши лівий показник повороту, зупинився для надання дороги зустрічному транспорту. Від удару транспортний засіб „Опель Омега" виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з транспортним засобом „Опель Омега", державний номерний знак 216-46, під керуванням ОСОБА_4„ який рухався у зустрічному напрямку.

Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди водію транспортного засобу „Опель Омега" ОСОБА_1 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження за ознаками стійкої втрати працездатності.

Не погоджуючись з постановою суду потерпілий ОСОБА_1 подав апеляцію. Доводи апеляції зводяться до того, що суд в порушення вимог статей 318, 319, 328 КПК України неправильно розглянув кримінальну справу та залишив поза увагою цивільні позови. Відповідно до ст. 328 КПК України суд повинен був задовольнити цивільний позов повністю, або частково, чи відмовити в ньому. Повертаючись до розгляду кримінальної справи, в порушення чинного законодавства, суд по закінченню судового слідства не переходив до судових дебатів. На 9 судових засіданнях уточнювалися його позовні вимоги. З прийняттям рішення по кримінальній справі, повинно бути рішення по цивільному позову.

Сердюк був звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку із застосуванням до нього амністії, а позов ніяким чином не був вирішений. При розгляді його апеляції в суді апеляційної інстанції, необхідно вирішити питання про подальше забезпечення позову, оскільки відповідач по справі СПД ОСОБА_6 неодноразово мав бажання зняти арешт на майно. Посилаючись на зазначені обставини, потерпілий просить частково скасувати постанову суду, так як не було прийнято рішення про розгляд цивільного позову.

Апеляція цивільного позивача ОСОБА_2 аналогічна за змістом з апеляцією потерпілого ОСОБА_1

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який вважав постанову суду законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів, кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 у скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України надійшла з обвинувальним висновком до суду 13 лютого 2007 року. Попередній розгляд справи був проведений 2 березня 2007 року і справа була призначена до розгляду в суді на 21 березня 2007 року.

3

Протягом тривалого часу з 21 березня 2007 року по 23 серпня 2007 року розглядалася справа в суді. Під час судового розгляду були допитані підсудний ОСОБА_3, потерпілий ОСОБА_1, цивільний позивач ОСОБА_2, цивільний відповідач ОСОБА_6, представник цивільного відповідача ОСОБА_5, свідок ОСОБА_4, судом були призначені додаткова судово-медична експертиза та комісійна судово-медична експертиза щодо визначення у потерпілого ОСОБА_1 ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Прокурор, який приймав участь у справі, змінив пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення та просив дії підсудного кваліфікувати за ч.2 ст. 286 КК України, оскільки в результаті ДТП потерпілому ОСОБА_1 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження. Документи, що були доказами по справі були оголошені в судовому засіданні.

На протязі всього розгляду справи потерпілим ОСОБА_1 та представником цивільного позивача ОСОБА_2 подавалися уточнення до цивільного позову.

22 серпня 2007 року до суду надійшла заява підсудного ОСОБА_3 щодо застосування до нього Закону України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року відповідно до ст. 282 КПК України, оскільки він має сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження та звільнення його від кримінальної відповідальності.

Суд, заслухавши думку всіх учасників судового розгляду, пішов до нарадчої кімнати та виніс постанову про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності і кримінальну справу закрив.

Місцевий суд, виносячи постанову про звільнення підсудного від кримінальної відповідальності, порушив вимоги кримінально-процесуального законодавства.

У стадії судового розгляду справа закривається, коли підстави для закриття   виникли після призначення її до розгляду.

Відповідно до ст. 282 КПК України якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підстави для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 КПК України, суд вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю постановою закриває справу.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, підсудний просив застосувати до нього Закон України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року і закрити справу.

Стаття 6 КПК України містить перелік обставин, що виключають провадження по справі. Пункт 4 зазначеної статті передбачає, що кримінальну справу не може бути порушено, а кримінальна справа підлягає

4

закриттю внаслідок акту амністії.

Частиною 2 статті 6 встановлено, що якщо обставина, зазначена в пункті 4 цієї статті, виявляється в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і якщо вина підсудного доказана - постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від покарання.

Матеріали кримінальної справи свідчать, що зазначені вимоги були порушенні, а тому суд необгрунтовано та безпідставно виніс постанову про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закрив відносно нього справу.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляцій, щодо часткового скасування постанови суду, оскільки в порушення чинного законодавства не були вирішені цивільні позови про стягнення з ОСОБА_3, як матеріальної так і моральної шкоди.

Судом першої інстанції була винесена постанова відносно ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності, будь-які інші питання у постанові не були зазначені.

Згідно     кримінально-процесуального     законодавства                                              лише     при

постановлені обвинувального вироку, суд вирішує питання про заявлений цивільний позов: задовольняє позов у повному чи частковому розмірі або відмовляє у його задоволенні, або залишає позов без розгляду.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до вимог ч.3 ст. 28 КПК України цивільний позов може бути пред'явлений і в процесі судового розгляду справи, але до початку судового слідства.

Як свідчить протокол судового засідання, потерпілий ОСОБА_1 та цивільний позивач ОСОБА_2 на протязі всього судового слідства подавали уточнення щодо цивільних позовів про розмір відшкодування з підсудного матеріальної та моральної шкоди, що вказує на недопустимість прийняття таких доповнень в процесі судового слідства.

Рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд для всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин справи та прийняття належного рішення.

Керуючись ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляції потерпілого ОСОБА_1 та цивільного позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.

5

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 серпня 2007 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.