Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-5621/2006 р. Головуючий у 1 інстанції: Курдюков В.М.
Суддя-доповідач: Осоцький І.І..
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Калашникової О.В.
Суддів: Осоцького І.І.
Онищенко Є.А.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної адміністрації на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від "16" березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної адміністрації про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги учасникам війни, -
ВСТАНОВИЛА:
У січня 2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної адміністрації про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги учасникам війни.
В позові зазначала, що вона є учасником війни. Згідно ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 05 травня, як учаснику війни вона має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі. Сума недоплаченої допомоги складає за 2003-2005 рік - 1395 грн. 25 коп., які вона просила стягнути з відповідача на її користь.
Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 16 березня 2006 року позов ОСОБА_1. задоволено.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Токмацької райадміністрації на користь ОСОБА_1. - 1395 грн. 25 коп. заборгованість по разовій грошовій допомозі, як учаснику війни за 2003-2005 роки.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної адміністрації посилаючись на порушення судом норм матеріального процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 201 КАС України підставами для зміни судом апеляційної інстанції постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1. є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1.
Згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 05 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.
Суд правильно застосував положення ч. З ст. 2 Закону при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.
Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Право на отримання позивачем грошової допомоги в заявленому розмірі не спростовуються відповідачем.
Разом з тим, суд безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача про те, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права, вважаючи таке заперечення безпідставним, оскільки причину пропуску строку визнав поважною через юридичну необізнаність позивача. Однак, суд при цьому не звернув уваги, що позивачу при виданні посвідчення учасника війни повідомлялись всі його права на пільги відповідно до законодавства України, в тому числі і право на отримання допомоги. Даний факт підтверджується тим, що ОСОБА_1. протягом всіх цих років реалізував своє право на отриманням допомоги. В зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої суми лише за 2005 рік.
Доводи апелянта про те, що УПСЗН є неналежним відповідачем безпідставні. Статтею 17-1 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії та соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.
Керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної адміністрації запорізької об ласті задовольнити частково.
Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від "08" серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної адміністрації про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги учасникам війни ЗМІНИТИ.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної адміністрації на користь ОСОБА_1 1410 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судового рішення суду апеляційної інстанції.