Справа № 22ц-930/07 Головуючий в 1 інстанції Івасюта Л.В.
Категорія - 43 Доповідач Расевич СІ.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
іменем України
1 листопада 2007 року м, Луцьк
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Расевича С. І.,
суддів Свистун О.В., Здрилюк О.І.,
при секретарі Масляній С. В. з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивачів ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування збитків та моральної шкоди за апеляційними скаргами позивачів та їх представника на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2007 року та додаткове рішення цього ж суду від 29 серпня 2007 року,
встановила:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд із зазначеним вище позовом, мотивуючи його тим, що відповідач на підставі договору купівлі-продажу від 17 лютого 2004 року реалізував їм неякісні конструкційно-теплоізоляційні блоки, які не відповідали ГОСТу і, як виявилося в подальшому, були непридатними для використання в якості конструкційного матеріалу у несучих стінах при будівництві житлового будинку, хоча йому було відомо про мету їх придбання. З часом у стінах збудованого ними з даних блоків жилого будинку з'явились тріщини, у зв'язку з чим останній підлягає реконструкції, а тому просили розірвати укладений між ними та відповідачем договір купівлі-продажу блоків, стягнути в їх користь 229945 грн. збитків та 10000 грн. в рахунок відшкодування завданої їм моральної шкоди.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 12 червня 2007 року та додатковим рішення цього ж суду від 29 серпня 2007 року в позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування збитків та моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, вважають вказані судові рішення незаконними та необгрунтованим і просять їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному об'ємі.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржувані рішення до скасування з ухваленням нового рішення.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 в лютому 2004 року на підставі усного договору купівлі-продажу придбав у підприємця ОСОБА_4 конструктивно-
2
теплоізоляційні блоки в кількості 50 куб. м, за що сплатив 12350 гривень. Дані блоки були використанні позивачами для будівництва зовнішніх стін житлового будинку, в якому з часом з'явилися тріщини і він потребує реконструкції.
Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Статтею 12 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що продавець зобов'язаний передати споживачу товар, який по якості відповідає вимогам нормативних документів.
Крім того, відповідно до ст. 18 зазначеного Закону споживач має право на одержання необхідної, доступної та достовірної інформації про товари, яка б забезпечувала можливість їх компетентного вибору, а продавець зобов'язаний своєчасно надати її. Якщо таку інформацію не надано, то покупець має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Судом апеляційної інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивачеві ОСОБА_2 не було надано відповідачем достовірної інформації про придбаний ним товар - конструктивно-теплоізоляційні блоки. Останні були використані позивачами в якості конструктивного матеріалу при будівництві несучих стін житлового будинку і відповідачу ОСОБА_4 при реалізації цих блоків було відомо про таку мету їх використання.
З експертного заключения Волинської торгово-промислової палати від 21 вересня 2006 року вбачається, що блоки стінові бетонні ніздрюваті, які були реалізовані відповідачем і використані позивачами при будівництві житлового будинку не відповідають ГОСТ 21520-89 і їх не можна використовувати в якості конструкційно-теплоізоляційних. Обставина щодо непридатності використання зазначених блоків в якості конструкційного матеріалу у несучих стінах підтверджується також протоколами випробувань, проведених випробувальною лабораторією ЗАТ «Луцький домобудівний комбінат» та висновком будівельної лабораторії Луцького державного технічного університету від 10 серпня 2004 року.
У відповідності до кошторису вартість робіт по проведенню реконструкції житлового будинку позивачів становить 229945 грн.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач при виявлені недоліків має право вимагати від продавця, зокрема, розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.
Статтею 1209 ЦК України передбачено, що продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. При цьому відшкодування шкоди не залежить від їхньої вини, а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах. Продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару (результатів робіт, послуг).
З врахуванням вищенаведених норм закону та встановлених обставин справи, з яких вбачається, що ОСОБА_4 були реалізовані позивачу ОСОБА_2 неякісні конструктивно-теплоізоляційні блоки, які є непридатними для використання в якості несучих стін при будівництві житлового будинку, а також беручи до уваги те, що відповідач у відповідності до ст. 60 ЦПК України не довів суду, що недоліки проданого ним то-
з
вару, як і тріщини в житловому будинку позивачів виникли з вини останніх, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі-продажу блоків та відшкодування збитків є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Висновок будівельно-технічної експертизи від 25 серпня 2005 року, проведеної експертом Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, судом не приймається до уваги, оскільки він є суперечливим і спростовується іншими письмовими доказами відносно якості реалізованого відповідачем товару та можливості його використання при будівництві несучих стін житлового будинку, дослідженими в судовому засіданні та оціненими в сукупності з поясненнями сторін, експертів та показань свідків.
У відповідності до ст. 24 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволені вимог споживача, суд одночасно вирішує питання відносно відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
За відсутності належних і достовірних доказів щодо заподіяння позивачам моральної шкоди, їх вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Приймаючи до уваги те, що позивачі звільнені від сплати державного мита і їх позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування збитків задоволені в повному об'ємі, з відповідача в користь держави підлягає стягненню 1700 грн. судового збору та ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, на підставі ст. ст. 12, 14, 18, 24 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 673, 1209 ЦК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і їх представника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2007 року та додаткове рішення цього ж суду від 29 серпня 2007 року в частині стягнення судових витрат в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування збитків та моральної шкоди задовольнити частково.
Розірвати договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 17 лютого 2004 року.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 двісті двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять гривень збитків та тридцять гривень судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави судовий збір у сумі одна тисяча сімсот гривень та тридцять гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 серпня 2007 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.