Справа № 22ц-930/07                                                           Головуючий в 1 інстанції Івасюта Л.В.

Категорія - 43                                                                        Доповідач Расевич СІ.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

 іменем    України

1 листопада 2007 року                                                                                      м,  Луцьк

Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Расевича С. І.,

суддів Свистун О.В.,  Здрилюк О.І.,

при секретарі Масляній С. В. з участю позивачів ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  представника позивачів ОСОБА_3,  представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу,  відшкодування збитків та моральної шкоди за апе­ляційними скаргами позивачів та їх представника на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2007 року та додаткове рішення цього ж суду від 29 серпня 2007 року,

встановила:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд із зазначеним вище позовом,  мотивуючи його тим,  що відповідач на підставі договору купівлі-продажу від 17 лютого 2004 року реалізував їм неякісні конструкційно-теплоізоляційні блоки,  які не відповідали ГОСТу і,  як виявилося в подальшому,  були непридатними для використання в якості конструкційного матеріалу у несучих стінах при будівництві житлового будинку,  хоча йому було відомо про мету їх придбання. З часом у стінах збудованого ними з даних бло­ків жилого будинку з'явились тріщини,  у зв'язку з чим останній підлягає реконструкції,  а тому просили розірвати укладений між ними та відповідачем договір купівлі-продажу блоків,  стягнути в їх користь 229945 грн. збитків та 10000 грн. в рахунок відшкодування завданої їм моральної шкоди.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 12 червня 2007 року та додатковим рішення цього ж суду від 29 серпня 2007 року в позові ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу,  відшкодування збитків та моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_1,  ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3,  посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального пра­ва,  вважають вказані судові рішення незаконними та необгрунтованим і просять їх скасу­вати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному об'ємі.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення,  а оскаржувані рішення до скасування з ухваленням нового рішення.

Судом встановлено,  що позивач ОСОБА_2 в лютому 2004 року на підставі усного договору купівлі-продажу придбав у підприємця ОСОБА_4 конструктивно-

2

теплоізоляційні блоки в кількості 50 куб. м,  за що сплатив 12350 гривень. Дані блоки були використанні позивачами для будівництва зовнішніх стін житлового будинку,  в якому з часом з'явилися тріщини і він потребує реконструкції.

Відповідно до  ст.  673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар,  якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві то­вар,  придатний для мети,  з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо про­давець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкрет­ну мету придбання товару,  продавець повинен передати покупцеві товар,  придатний для використання відповідно до цієї мети.

Статтею 12 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено,  що про­давець зобов'язаний передати споживачу товар,  який по якості відповідає вимогам норма­тивних документів.

Крім того,  відповідно до  ст.  18 зазначеного Закону споживач має право на одер­жання необхідної,  доступної та достовірної інформації про товари,  яка б забезпечувала можливість їх компетентного вибору,  а продавець зобов'язаний своєчасно надати її. Якщо таку інформацію не надано,  то покупець має право розірвати договір і вимагати відшкоду­вання завданих йому збитків.

Судом апеляційної інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами спра­ви,  що позивачеві ОСОБА_2 не було надано відповідачем достовірної інформації про придбаний ним товар - конструктивно-теплоізоляційні блоки. Останні були викорис­тані позивачами в якості конструктивного матеріалу при будівництві несучих стін житло­вого будинку і відповідачу ОСОБА_4 при реалізації цих блоків було відомо про таку мету їх використання.

З експертного заключения Волинської торгово-промислової палати від 21 вересня 2006 року вбачається,  що блоки стінові бетонні ніздрюваті,  які були реалізовані відповіда­чем і використані позивачами при будівництві житлового будинку не відповідають ГОСТ 21520-89 і їх не можна використовувати в якості конструкційно-теплоізоляційних. Обста­вина щодо непридатності використання зазначених блоків в якості конструкційного мате­ріалу у несучих стінах підтверджується також протоколами випробувань,  проведених ви­пробувальною лабораторією ЗАТ «Луцький домобудівний комбінат» та висновком буді­вельної лабораторії Луцького державного технічного університету від 10 серпня 2004 ро­ку.

У відповідності до кошторису вартість робіт по проведенню реконструкції жит­лового будинку позивачів становить 229945 грн.

Відповідно до  ст.  14 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач при виявлені недоліків має право вимагати від продавця,  зокрема,  розірвання договору та від­шкодування збитків,  яких він зазнав.

Статтею 1209 ЦК України передбачено,  що продавець,  виготовлювач товару,  ви­конавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду,  завдану фізичній або юридич­ній особі внаслідок конструктивних,  технологічних,  рецептурних та інших недоліків това­рів,  робіт (послуг),  а також недостовірної або недостатньої інформації про них. При цьому відшкодування шкоди не залежить від їхньої вини,  а також від того,  чи перебував потер­пілий з ними у договірних відносинах. Продавець,  виготовлювач товару,  виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди,  якщо вони доведуть,  що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або збері­гання товару (результатів робіт,  послуг).

З врахуванням вищенаведених норм закону та встановлених обставин справи,  з яких вбачається,  що ОСОБА_4 були реалізовані позивачу ОСОБА_2 неякі­сні конструктивно-теплоізоляційні блоки,  які є непридатними для використання в якості несучих стін при будівництві житлового будинку,  а також беручи до уваги те,  що відпові­дач у відповідності до  ст.  60 ЦПК України не довів суду,  що недоліки проданого ним то-

з

вару,  як і тріщини в житловому будинку позивачів виникли з вини останніх,  колегія суддів вважає,  що позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі-продажу блоків та від­шкодування збитків є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Висновок будівельно-технічної експертизи від 25 серпня 2005 року,  проведеної експертом Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз,  судом не приймається до уваги,  оскільки він є суперечливим і спростовується іншими письмовими доказами відносно якості реалізованого відповідачем товару та мож­ливості його використання при будівництві несучих стін житлового будинку,  досліджени­ми в судовому засіданні та оціненими в сукупності з поясненнями сторін,  експертів та по­казань свідків.

У відповідності до  ст.  24 Закону України «Про захист прав споживачів» при за­доволені вимог споживача,  суд одночасно вирішує питання відносно відшкодування мо­ральної (немайнової) шкоди.

За відсутності належних і достовірних доказів щодо заподіяння позивачам мора­льної шкоди,  їх вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2  ст.  88 ЦПК України якщо позивача,  на користь якого ухвалено рішення,  звільнено від сплати судового збору,  він стягується з відповідача в дохід держа­ви пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Приймаючи до уваги те,  що позивачі звільнені від сплати державного мита і їх позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування збитків задоволені в повному об'ємі,  з відповідача в користь держави підлягає стягненню 1700 грн. судового збору та ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись  ст.   ст.  307,  309,  316 ЦПК України,  на підставі  ст.  ст.  12,  14,  18,  24 За­кону України «Про захист прав споживачів»,   ст.  ст.  673,  1209 ЦК України,  колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і їх представника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2007 року та додаткове рішення цього ж суду від 29 серпня 2007 року в частині стягнення су­дових витрат в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу,  відшкодування збит­ків та моральної шкоди задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу,  укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 17 лютого 2004 року.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 двісті двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять гривень збитків та тридцять гривень судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави судовий збір у сумі одна тисяча сімсот гривень та тридцять гривень витрат на інформаційно-технічне за­безпечення розгляду справи.

В решті додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 серпня 2007 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскар­жене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати у цивільних спра­вах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.