Справа № 33ц-538/07 Головуючий у І інстанції - Вавріва І.З
Категорія: Доповідач-Расевич СІ.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 листопада 2007року місто Луцьк
Колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду
Волинської області в складі:
Русинчука М. М. , Стрільчука В.А., Расевича СІ.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Тернопільський комбайновий завод» (далі - ВАТ «Тернопільський комбайновий завод») про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виплати належних працівникові сум при звільненні за касаційною скаргою ВАТ «Тернопільський комбайновий завод» на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 11 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2005 року,
встановила:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ «Тернопільський комбайновий завод» про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виплат належних йому при звільненні.
Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що 24 листопада 2003 року він був звільнений з ВАТ «Тернопільський комбайновий завод», де працював начальником зварювально-фарбувальної дільниці. При його звільненні розрахунок по заробітній платі підприємство не провело і заборгованість становила 1769 грн. 74 коп.3важаючи на те, що кошти йому не виплачені, просив стягнути з відповідача на його користь суму середньомісячного заробітку за час затримки виплати коштів.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 11 серпня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Тернопільський комбайновий завод» в користь ОСОБА_1 2496 грн. 32 коп. середньомісячного заробітку за час затримки виплати належних позивачу коштів при звільненні.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2005 року рішення місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду від 11 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2005 року і постановити нове рішення, яким повністю відмовити в позові, покликаючись на неповне та необ'єктивне з'ясування судами обставин, що мають значення для справи, і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
При розгляді справи судами встановлено, що ОСОБА_1 працював у відповідача на посаді начальника зварювально-фарбувальної дільниці корпусу № 1 та був звільнений з
2
займаної посади 24 листопада 2004 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України. В день звільнення позивача з ним не проведено повного розрахунку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовано врахував недоведеність обставин, які б вказували на відсутність вини відповідача та застосував норму ст. 117 КЗпП України. Апеляційний суд правильно погодився з висновками місцевого суду і залишив його рішення без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновок судів.
Керуючись ст. ст. 332, 366 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу відповідача ВАТ «Тернопільський комбайновий завод» відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 11 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2005 року в даній справі, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.