Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1139/2006 Головуючий у першій
інстанції Балюкова К.Г.
Категорія 4 8 Доповідач у апеляційній
інстанції Колбіна Т.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2006 року колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду м. Севастополя в складі: головуючого - Куцеконя І.П.
суддів - Колбіної Т.П., Птіціної В.І., при секретарі - Федоніні Є.О.
за участю - заявника ОСОБА_1, його представника -ОСОБА_2, та ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 18 липня 2006р. по цивільній справі за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа - рада опіки та піклування Ленінської районної державної адміністрації, про визнання недієздатною ОСОБА_3, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2005р.ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою і просив визнати недієздатною свою матір - ОСОБА_3, мотивуючи вимоги тим, що вона страждає хронічним психічним захворюванням, яке заважає їй розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Рішенням суду Ленінського району м. Севастополя від 18 липня 2006р. в задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через його невідповідність вимогам матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення заявника, його представника та ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання ОСОБА_3 недієздатною.
З таким висновком суду погоджується судова колегія, оскільки вони зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.І ст.39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
2
Як вбачається з висновку стаціонарної судово-психічної експертизи, ОСОБА_3 страждає хронічним психічним захворюванням і не може у повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними, що потребує визнання її обмежено дієздатною з встановленням опіки (арк. справи 2 9-31).
З пояснень представника ради опіки та піклування і свідків, що були допитані в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_3 проживає з молодшим сином, обслуговує його та себе повністю, розумно розпоряджується пенсією, оплачує комунальні послуги та утримую дачну ділянку, поведінка її адекватна. Вказують, що між нею та заявником ОСОБА_1 склалися неприязні відносини.
Суд правильно оцінив обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, та постановив законне та обґрунтоване рішення.
Доводи заявника про те, що ОСОБА_3 забуває виключати газ, воду, та пише листи у різні організації, судова колегія не може прийняти до уваги, оскільки таки дії ОСОБА_3 не носять ознак неадекватної поведінки. Інших доказів недієздатності ОСОБА_3, передбачених ч.І ст.39 ЦК України, заявник суду не надав, у вказаному висновку експертизи вони відсутні.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду, відповідно до ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 18 липня 200 6р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.