Судове рішення #269285
Апеляційний суд міста Севастополя

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа 22ц-1122/2006                                                          Головуючий у першій

інстанції Пузіна В.І.

Категорія 40                                                                             Доповідач у апеляційній

інстанції Колбіна Т.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 жовтня 2006 року колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду м. Севастополя в складі: головуючого  -  Куцеконя І.П.

суддів       -  Колбіної Т.П., Птіціної В.І., при секретарі -  Федоніні Є.О. за участю представника відповідача - Подліпаєва Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 23 червня 2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до Морського гідрофізичного інституту НАН України про поновлення на роботі, скасування наказів, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди , -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2004р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Морського гідрофізичного інституту (далі МГІ) НАН України про поновлення на роботі, скасування наказів, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона працювала у відповідача на посаді сторожа по строковому трудовому договору з 01.06.2003р., та була звільнена 10.02.2004р. за ст.36 п.2 КЗпП України у зв'язку з закінченням строку трудового договору.

Вважає звільнення незаконним, оскільки після закінчення строку трудового договору її трудові відносини з відповідачем фактично продовжувались.

Рішенням суду Ленінського району м. Севастополя від 23 червня 2006р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через його невідповідність вимогам матеріального права. Позивачка вказує, що строк для звернення з позовом нею не пропущений.

МГІ НАН України в запереченнях на апеляційну скаргу просить її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивачки було здійснено з порушенням норм трудового законодавства.

З такими висновками суду погоджується судова колегія, оскільки вони зроблені з додержанням норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу № НОМЕР_1 позивачка була прийнята на роботу на посаду

 

2

сторожа по строковому трудовому договору   з   01.Об.2003р.   по 31.12.2003р.

Наказом № НОМЕР_2 відповідачка звільнена з посади з 31.12.2003р., однак, наказом № НОМЕР_3 звільнення відповідачки проведено з 09.02.2004р., вже після закінчення строку трудового договору.

Тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що відповідач добровільно продовжив строк вказаного трудового договору на невизначений строк, та звільнення позивачки було здійснено з порушенням норм трудового законодавства

Також судова колегія погоджується з висновком суду щодо пропущення позивачкою строку для звернення з позовом про поновлення на роботі.

Відповідно до ч.І ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами, з наказом про звільнення позивачка була ознайомлена 10.02.2004р.(арк. справи 28), та трудову книжку отримала 22.03.2004р.

З позовною заявою про поновлення на роботі ОСОБА_1 звернулась до суду 11.10.2004р. (арк. справи 2), тобто з пропущенням строку, встановленого ч.І ст.233 КзПП України.

Доводи позивачки про те, що вона подала позов 26.04.2004р.,

судова  колегія не може прийняти до уваги,  оскільки ухвалою

місцевого суду Ленінського району м. Севастополя 23.Об.2004р.

дана позовна заява була визнана неподаною та повернена позивачці

(арк. справи 167).

Крім  того,  ухвалою  місцевого  суду  Ленінського  району м.  Севастополя  від  30.08.2004р.  була  визнана  неподаною  та повернута позовна заява ОСОБА_1, яка подана 01.06.2004р. (арк. справи 168).

Вказані ухвали суду набрали законної сили.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визнання позовів неподаними та повернення їх позивачці не зупиняє перебігу позовної давності, доказів поважних причин пропуску строку позивачка суду не представила, в матеріалах справи вони відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 23 червня 2006р.залишити без зміни.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація