Справа № 11-488/2008 р. Головуючий у І інстанції Рябота В.І.
Категорія ст. 115 ч.1 КК України Доповідач Зенченко Т.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 серпня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-судді Трейтяк О.П.
суддів - Зенченко Т.С., Миронцова В.М.
з участю прокурора - Гапеєвої Н.П.
потерпілих - ОСОБА_4, ОСОБА_5
представника потерпілих - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_2
засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_1 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 2 червня 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та мешканець м. Прилуки, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, працюючий в ПП „Алітоні”, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий
засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України до 10 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 2778 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 47 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 49 778 грн.
Доля речових доказів вирішена у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 4 листопада 2007 року близько 15 год. 40 хв. знаходячись в буд. АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки, яка переросла в бійку, умисно наніс ОСОБА_7 п'ять ударів ножем заподіявши останньому наступні тілесні ушкодження: чотири колото-різані рани грудної клітки з пошкодженням верхньої долі лівої легені, гемоторакс (800 мл крові), різана рана по задній поверхні лівого плеча в н/з, від яких ОСОБА_7 помер. Безпосередньою причиною смерті явилась гостра крововтрата, яка виникла на фоні колото-різаних ран грудної клітки.
Не погоджуючись з вироком суду захисник ОСОБА_6 та засуджений подали апеляції.
В апеляції захисник вказує, що вирок є незаконним. Доводи апеляції зводяться до того, що свідки, покази яких суд поклав в основу вироку не були присутні в момент скоєння злочину. Суд не взяв до уваги висновок експерта Малки Л.О., відносно тілесних ушкоджень, які мались у ОСОБА_1 від дії тупого предмета, імовірно молотка та могли утворитись 04.11.2007 року. Вказує, що засуджений ОСОБА_1 наніс удари ножем потерпілому з метою самозахисту. Просить вирок суду скасувати, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України.
Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій вказує, що він частково не згоден з вироком суду, оскільки він не мав на меті вбивати потерпілого, а наніс йому удари ножем з метою самозахисту. А також те, що суд не прийняв до уваги пом'якшуючі вину обставини, а саме: те, що він не перебуває на обліку в наркологічному диспансері, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, сприяв розкриттю злочину, щиро кається. Просить вирок суду скасувати, перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 який частково змінив свої доводи та в доповненні до апеляції просить його дії кваліфікувати на 124 КК України, оскільки він тілесні ушкодження наніс потерпілому у зв'язку з противоправною поведінкою потерпілого, захисника, який також вважає, що дії засудженого повинні кваліфікуватися за ст. 124 КК України, пояснення потерпілих про залишення вироку суду без зміни, думку прокурора, який вважав вирок законним та обгрунтованим, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав..
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.
Засуджений в судовому засіданні свою вину визнав частково та показав, що 4 листопада 2007 року він прийшов до своєї колишньої співмешканки ОСОБА_8, яка на той час проживала разом з ОСОБА_7. Коли він прийшов, то вони разом сіли вживати алкогольні напої. Після вживання алкогольних напоїв у нього виник конфлікт з ОСОБА_7. В цей час ОСОБА_8 в одній кімнаті дивилась телевізор, а вони з ОСОБА_7 були в іншій кімнаті. Після конфлікту ОСОБА_7 вийшов з кімнати, а він став на порозі двох кімнат і теж став дивитися телевізор. В цей час повернувся ОСОБА_7 і вдарив його, засудженого, по голові молотком. Оскільки йому було дуже боляче, він схопив з тумбочки ніж і наніс кілька ударів ОСОБА_7, куди і як він наносив удари він не пам'ятає, оскільки в нього дуже боліла голова. Після його ударів ОСОБА_7 вийшов на вулицю, де впав. Він побачив, що у ОСОБА_7 тече кров і тоді він покликав ОСОБА_8, а потім пішов викликати швидку допомогу. Вважає себе винним частково, оскільки удари ножем наносив ОСОБА_7 захищаючись від ударів молотком, які йому наносив останній.
Не дивлячись на таку позицію засудженого його вина підтверджується показами свідків, експертів та іншими матеріалами справи.
Так, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що 4 листопада 2007 року він був у гостях у ОСОБА_10, то до них прибіг ОСОБА_1 і повідомив, що він вбив чоловіка.
Аналогічні пояснення дав і свідок ОСОБА_10.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що 4 листопада 2007 року вранці вона разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_11, яка у них ночувала, почали готувати сніданок і в цей час до них прийшов ОСОБА_1, вони всі разом сілі їсти, під час чого вживали алкогольні напої, коли вони випили ту горілку, що була, то хлопці пішли купили ще. Під час вживання алкогольних напоїв, засуджений, коли вона сказала, щоб він йшов додому, ударив її по обличчю і розбив губу. Після цього вона лягла на диван дивитися телевізор і заснула. Коли вона дивилася телевізор то чула, як засуджений та ОСОБА_7 виходили покурити на кухню та на вулицю. Потім засуджений забіг в кімнату де вона лежала і сказав, щоб вона викликала швидку допомогу. Коли вона вийшла на вулицю то побачила, що ОСОБА_7 лежить на землі, сорочка у нього була піднята і він був весь в крові. Після чого вона намагалася викликати швидку допомогу, але в неї це не вийшло, так як вона була схвильована, і засуджений сам побіг до сусідки викликати швидку допомогу. Оскільки вона спала, то ніяких сварок між ними не чула.
В їхньому господарстві маються два ножі, один, яким вони в той день користувалися під час сніданку, а інший, яким було вбито ОСОБА_7, постійно знаходився в тумбочці на кухні, і щоб його взяти потрібно було вийти з кімнати в коридор, а потім зайти на кухню.
Згідно висновку експерта № 116 від 19.11.2007 року у ОСОБА_7 маються: чотири колото-різані рани грудної клітки з пошкодженням верхньої долі лівої легені, гемоторакс (800 мл крові), різана рана по задній поверхні лівого плеча в н/з, безпосередньою причиною смерті є гостра крововтрата (а.с. 55-60).
Експерт Ткаченко І.В. в судовому засіданні пояснив, що причиною смерті ОСОБА_7 є проникаюче поранення тіла з пошкодженням лівої легені. До смерті призвели поранення № 1, колото-різана рана грудної клітки з пошкодженням верхньої долі лівої легені, та № 2, в спину по задній поверхні лівого плеча. Кожне з цих поранень могло призвести до смерті потерпілого. Враховуючи характер тілесних ушкоджень не може бути того, як каже підсудний, що покійний напоровся на ніж сам, оскільки хід раневих каналів ідуть вверх, тобто покійному удари ножем наносилися зверху вниз по спині, коли він перебував у нахиленому стані. Удари були значної сили, оскільки була пробита лопатка. Вочевидь між ними була боротьба і можливо потерпілий, після того, як йому було нанесено удар спереду, нахилився і інші удари ножем наносилися зверху по спині. Те, що між ними була боротьба, підтверджує синець біля ока, який можливо нанесений кулаком.
Експерт Малка Л.О. в судовому засіданні пояснив, що тілесні ушкодження у засудженого відповідають давності 04 листопада 2007 року, окрім синця на передній поверхні правого плеча. Рана на волосистій частині голови можливо була нанесена твердим тупим предметом, вірогідно молотком, садна на обличчі засудженого можливо були нанесені нігтями пальців руки. Синець на передній поверхні правого плеча виник від удару тупого твердого предмета, але до 4 листопада 2007 року.
З висновку експерта № 212 від 5-12 грудня 2007 року вбачається, що на ножі, вилученому з місця події - протокол огляду від 04.11.2007 року (а.с. 6-20) та наданому на дослідження, виявлено кров людини походження якої не виключається від ОСОБА_7, а також сліди поту, але їх походження встановити неможливо (а.с. 66-68).
З висновку експерта № 203 від 12-27 грудня 2007 року вбачається, що на куртці, джинсах, футболці та правому кросівку вилучених у ОСОБА_1 знайдено залишки крові людини і не виключається, що дана кров належала потерпілому ОСОБА_7 (а.с. 74-78), тобто слідів крові ОСОБА_1 на його одязі та молотку вилученому з місця події та оглянутому під час досудового слідства не виявлено, що спростує версію ОСОБА_1 про те, що була розбита його голова, що і стало причиною нанесення ударів ножем ОСОБА_7.
Слідів крові ОСОБА_1 взагалі в будинку АДРЕСА_1 не знайдено, що підтверджується висновком експерта № 204 від 12 листопада - 10 грудня 2007 року згідно якого на ватному тампоні вилученого при огляді місця події знайдено кров людини, яка могла походити тільки від потерпілого ОСОБА_7 (а.с. 84-86).
За висновком судово-психіатричної експертизи № 679 від 27 листопада 2007 року у ОСОБА_1 на даний час не виявлено клінічних ознак психічної хвороби, він здатний правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, і давати про них правильні свідчення і примусові заходи медичного характеру йому не показані (а.с. 91-94). Він є осудним.
Медичний висновок від 09.11.2007 року підтверджує факт того, що ОСОБА_1 страждає на хронічний алкоголізм, але примусового лікування не потребує (а.с. 99).
Оцінивши зазначені докази та виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб вбивства, наявність знаряддя злочину - ножа, який за показаннями свідка ОСОБА_12 знаходився в іншому приміщенні, кількість завданих ударів - не менше 4, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку обох, колегія суддів вважає, що між ОСОБА_7та ОСОБА_1 відбулась сварка і бійка під час, якої ОСОБА_1 позбавив життя ОСОБА_7. Ці ж обставини свідчать, що умисел у ОСОБА_1 був направлений на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_7
Посилання адвоката та засудженого у апеляціях, на те, що засуджений убив ОСОБА_7 захищаючись від потерпілого, перевищивши межі необхідної оборони, аналогічні їх твердженням у судовому засіданні, які суд першої інстанції перевірив і правильно визнав необґрунтованими.
Відповідно до диспозиції ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
У справі не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що у момент вчинення злочину засуджений перебував у такому стані. Смерть ОСОБА_7 настала під час сварки та обопільної бійки з ОСОБА_1. Суспільно небезпечного посягання з боку потерпілого в той час не було і необхідності 4 рази наносити удари ножем в життєво важливі органи, для відвернення чи припинення посягання також не було.
Даних які б свідчили, про вчинення злочину - заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони в матеріалах справи немає. За таких обставин підстав для перекваліфікації дій засудженого на ст. 124 КК України колегія суддів не знаходить.
Отже, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні вбивства ОСОБА_7 і правильно кваліфікував його дії за ст. 115 ч. 1 КК України.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання засудженому, суд у відповідності до вимог ст.ст. 65, 66 КК України призначив його враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, а також всі обставини справи.
Всі обставини, на які посилається засуджений в своїй апеляції, судом при обранні йому покарання враховані.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 2 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Головуючий:
Судді: