Справа № 22- 2622-2006 рік                                Головуючий у 1-й інстанції - Павелко І.Л.

Категорія - 32                                                        Доповідач - Сукач Т.О.

УХВАЛА Іменем України

1 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючої судді Бубличенко В.П.

суддів                      Голованя А.М.

Сукач Т.О. при секретарі        Куцокінь-Тимошенко О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Новенської селищної ради м. Кіровограда до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням за апеляційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 червня 2006 року і

ВСТАНОВИЛА :

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 червня 2006 року задоволено позов Новенської селищної ради м. Кіровограда до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. На підставі ст.71 ЖК України ОСОБА_1., ОСОБА_2 визнані такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, оскільки більше шести місяців без поважних причин в ній не проживають.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати і вирішити спір по суті. Посилається на те, що висновки суду про її не проживання в спірній квартирі без поважних причин не ґрунтується на доказах, є припущенням. Рішення порушує її права на проживання в квартирі, тому підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представника відповідачки ОСОБА_1., ОСОБА_4., який підтримував доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 26 жовтня 2004 року Новенська селищна рада пред'явила позов про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та її синів: ОСОБА_2,ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2005 року ОСОБА_3 виключений з числа відповідачів як такий, що не досяг повноліття.

Проте з цим не можна погодитися, оскільки чинним цивільно-процесуальним законодавством не передбачена можливість виключення особи з числа відповідачів за ухвалою суду.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.39 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежене, можуть захищати у суді батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

В порушення даної норми права, суд не вирішив питання про залучення до участі в справі законного представника неповнолітнього ОСОБА_3, або його самого, а безпідставно виключив його з числа відповідачів.

Зазначене свідчить про те, що судом вирішені не всі вимоги позивача і такий недолік не може буди усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, що відповідно до п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

Також колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо його законності і обгрунтованості.

Ухвалюючи рішення суд дійшов висновку, що відповідачі втратили право на зазначене приміщення оскільки були відсутні в ньому понад шість місяців, проте такий висновок зроблено без перевірки всіх обставин справи.

Згідно зі ст.71 ЖК при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за їхньою заявою може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Суд першої інстанції ухвалив рішення всупереч вимогам процесуального права, не зазначивши в рішенні строку відсутності відповідачів у спірному житлі, не перевіривши їх доводи на обґрунтування причин, через які вони не проживали у квартирі.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.307,311,313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 червня 2006 року скасувати, справу повернути на новий розгляд в той же суд іншим суддею.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з 1 листопада 2006 року.