АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22а-469 2006 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 14/21 Русаков Г.С.
Доповідач в апеляційній Інстанції Магда Л.Ф.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 листопада 2006 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого Кісіля М.О.
Суддів Магди Л.Ф. СіренкаЮ.В.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Начальника управління Пенсійного фонду України в м. Каневі на постанову Канівського міськрайонного суду від 29 серпня 2006 р. по справі позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі про неправильність нарахування пенсії, стягнення недоплати та моральної шкоди,
встановила:
ОСОБА_1 25 березня 2005 р. звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі про неправильність нарахування пенсії, стягнення недоплати та моральної шкоди. В позовній заяві вказувала, що працювала в податковій інспекції, має стаж державної служби понад 10 років, набула право на отримання пенсії державного службовця. З 2 січня 2004 р. їй була призначена така пенсія, однак розмір цієї пенсії та її перерахунок станом на 1 листопада 2004 р. на думку позивачки визначено відповідачем неправильно.
Так, при проведенні розрахунку не була врахована надбавка за вислугу років у розмірі 40%, яка була встановлена їй відповідно до постанови KM України від 12 вересня 1997 р. та не врахована премія, яку отримав працівник О ДТП, який станом на 1 листопада 2004 р. обіймав посаду, яку вона займала до виходу на пенсію. Сума недоплати пенсії за минулий період складає 2954 грн., про стягнення яких і просила суд позивачка. Просила також зобов'язати відповідача виплачувати їй в подальшому пенсію в розмірі 2015 грн. щомісячно.
Одночасно позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна їй неправомірними діями працівників управління пенсійного фонду, які незаконно відмовляли їй у перерахунку пенсії, не надавали своєчасно відповіді на її звернення.
Справа неодноразово розглядалася судовими інстанціями. Постановою Канівського міськрайонного суду від 29 серпня 2006 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, стягнуто з Управління ПФУ України в м. Каневі на її користь 2954 грн. недоплати по пенсії" та 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди, зобов'язано відповідача виплачувати позивачці щомісячну пенсію у розмірі 2015 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, Управління ПФУ України в м. Каневі подало апеляційну скаргу, в якій просить про скасування постанови і закриття провадження у справі з тих підстав, що суд невірно застосував норми матеріального права, висновки суду не ґрунтуються на зібраних по справі доказах, неправомірність дій управління позивачем в ході розгляду справи не доведена.
Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги позивачки, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду повинна бути скасована і по справі ухвалена нова постанова про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 виходячи з наступного.
Вирішуючи спір сторін про правильність нарахування при призначенні та перерахунку пенсії державного службовця, суд не застосував норми матеріального права, які повинен був застосувати, висновки суду не ґрунтуються на зібраних по справі доказах, тому постанова суду не може залишатися без змін.
Так, судом не було застосовано Постанову Кабінету Міністрів України від З травня 1994 р. «Про порядок обчислення стажу державної служи» (з послідуючими змінами, внесеними протягом 1994-2006р.), якою визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
З матеріалів справи вбачається, і ця обставина не заперечується позивачкою, що на час призначення їй пенсії державного службовця, ОСОБА_1 мала стаж державної служби на посадах, передбачених вказаним Порядком, 10 років 6 місяців і 2 дні, отже відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про -державну службу» розмір надбавки за вислугу років, що підлягав зарахуванню при призначенні їй пенсії державного службовця складав 20% і відповідач на законних підставах включив у розрахунок її пенсії саме такий розмір надбавки за вислугу років.
Висновок суду про необхідність включення до розрахунку пенсії позивачки винагороди за вислугу років у розмірі 40%, встановленої їй під час роботи відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 р. «Про Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання» не відповідає зазначеним вище нормативним актам, оскільки включає до стажу роботи економічний стаж, тобто роботу на підприємствах, в установах, та в організаціях на посадах бухгалтерів, економістів, фінансистів, юристів, інженерів-програмістів, та інших посадах, віднесення яких до державних службовців не передбачено законом.
Згідно зч. 5 п. З Порядку, затвердженого постановою KM України від 12 вересня 1997 р. ця винагорода за вислугу років враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства. Включення такої винагороди до розрахунку при призначення пенсії державного службовця вказаним порядком не передбачено.
В зв'язку з наведеним відповідач не включив до розрахунку пенсії і частину надбавки, що була обрахована виходячи з 40% відсотків вислуги років, тоді як необхідно було враховувати тільки 20% надбавки за вислугу років.
Задовольняючи вимоги позивачки про включення в перерахунок її пенсії станом на 1 листопада 2004 р. премії відповідного працівника у розміні 104 %, яка була виплачена йому в листопаді за попередні 2 місяці, суд не застосував вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 р. «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (зі змінами і доповненнями, внесеними протягом 2001-2006 p.p.).
П. п. 2 п. 4 даної постанови встановлено, що в разі підвищення розмірів заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень KM України, пенсіонерам, які не працюють, перерахунок проводиться на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою, з якої перераховано пенсію.
З матеріалів справи, зокрема з розрахунку, про перерахунок пенсії станом на 1 листопада 2004 p., наданого відповідачем, видно, що до заробітної плати, з якої проводився перерахунок пенсії позивачки, було включено 1\2 частину премії відповідного державного службовця, оскільки премія йому була виплачена однією сумою, проте виплачувалась за серпень і вересень 2004 р.
За таких обставин судова колегія вважає, що позивачка не надала суду відповідних доказів неправильного нарахування їй відповідачем пенсії станом на 2 січня 2004 р. та перерахунку пенсії станом на 1 листопада 2004 р. і недоплати сум пенсії за минулий період, тому в задоволенні її позову слід відмовити.
Оскільки колегією суддів не встановлено порушення пенсійних прав позивачки, то не підлягає до задоволення і її позов в частині стягнення моральної шкоди.
Керуючись ст. 33 ч. -5 Закону України «Про державну службу», п. 5 Постанови KM України «Про порядок обчислення стажу державної служи», п. 4 п.п. 2 Постанови KM України «Про деякі питання вдосконалення "визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», ст. ст. 199, 202, 207 КАС України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Каневі задовольнити, постанову Канівського міськрайонного суду від 29 серпня 2006 р. скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі про неправильність нарахування пенсії, стягнення недоплати та моральної шкоди відмовити.
Постанова набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України в касаційному порядку протягом одного місяця.