АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-501 2006 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 39/42 Клочко О.В.
Доповідач в апеляційній Інстанції Магда Л.Ф.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 листопада 2006 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого Кісіля М.О.
Суддів Магди Л.Ф., Сіренка Ю.В.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу УМВС України в Черкаській області на постанову Придніпровського районного суду від 7 вересня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про перерахунок розміру грошового забезпечення, стягнення недорахованої різниці грошового утримання, одноразової допомоги при звільненні на пенсію, недорахованої пенсії, моральної шкоди, призначення розміру пенсії,
встановила:
ОСОБА_1 17 березня 2006 р. звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про перерахунок розміру грошового забезпечення, стягнення недорахованої різниці грошового утримання, одноразової допомоги при звільненні на пенсію, недорахованої пенсії, моральної шкоди, призначення розміру пенсії.
В позовній заяві вказував, що безперервно більше 20 років перебував на службі в органах МВС України. Наказом від 18 липня 2005 р. він був звільнений 3 органів внутрішніх справ у зв'язку з виходом на пенсію і йому призначена пенсія. Проте при визначенні розміру пенсії відповідачем не було нараховано і не проведено виплату 50% надбавки за особливі умови служби, що становить 553 грн. 33 коп., премії в розмірі 33,3 %, що становить 552 грн. 79 коп. та
доплати 50% пенсії, що становить 1106 грн. 42 коп., а всього 2212 грн. 56 коп.
Не донарахування та невиплата позивачу вказаних видів грошового забезпечення призвело до безпідставного зменшення розміру призначеної йому пенсії в сумі 774 грн. 67 коп. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача 2212 грн. 56 коп. недоплаченого грошового утримання за липень 2005 р. і зобов'язати провести перерахунок призначеної пенсії.
Крім того, відповідач заборгував йому виплату грошового утримання за період його роботи з 31 липня 2000 р. по 10 вересня 2001 р., у зв'язку з чим просив стягнути з відповідача заборгованість та індексацію за прострочення виплати.
Позивач також просив суд стягнути з відповідача на його користь 20 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної відповідачем порушенням його прав.
В уточненій позовній заяві від 5 червня '2006 р. позивач просив суд зобов'язати відповідача здійснити перерахування його грошового забезпечення в липні 2005 р. з врахуванням існуючих на той час надбавок в розмірі 1761 грн. і відповідно до цього перерахунку призначити йому пенсію в розмірі 1190 грн., сплатити не донараховану різницю грошового утримання в сумі 654 грн. за липень 2005 p., сплатити не донараховану різницю одноразової допомоги при звільнені на пенсію в сумі 6540 грн., сплатити не донараховану різницю пенсії з серпня 2005 p., стягнути з відповідача на його користь компенсацію за несвоєчасну виплату грошового утримання за період з серпня 2000 р. по вересень 2001 р. у розмірі 982 грн. 32 коп. та 20 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Постановою Придніпровського районного суду від 7 вересня 2006 р. позовні вимоги ОСОБА_1. задовольнити частково, зобов'язано УМВС України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії позивача, стягнуто з УМВС України в Черкаській області на користь позивача компенсацію у зв'язку з затримкою виплати грошового забезпечення за період з вересня 2000 р. по вересень 2001 р. в сумі 982 грн. 34 коп. та на відшкодування моральної шкоди 500 грн., на користь держави стягнуто 51 грн. судового збору і 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, УМВС України в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення суду в частині зобов'язання управління перерахувати позивачу пенсію та в частині стягнення з них 500 грн. на відшкодування моральної шкоди і ухвалення і цій частині нової постанови про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1., мотивуючи свої вимоги тим, що суд невірно застосував норми матеріального права, не врахував, що надбавки, на які претендує позивач для включення їх в розрахунок при призначенні пенсії, він на час виходу на пенсію не отримував і право встановлення таких надбавок належало керівництву в межах бюджетних асигнувань, не передбачено законом і стягнення моральної шкоди працівникам міліції, на яких не поширюється трудове законодавство.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка підтримала апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги позивача та його представників, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова в частині зобов'язання відповідача про перерахунок пенсії та стягнення з УМВС України в Черкаській області моральної шкоди підлягає до скасування виходячи з наступного.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_1. про перерахунок пенсії, суд невірно застосував норми матеріального права, зокрема ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Згідно з даною нормою закону особам, які мають право на пенсію за цим законом, пенсії нараховуються виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у ч. 2 п. 6 Постанови від 15 квітня 2005 р. «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 452, не є вичерпним, оскільки іншими нормативно-правовими актами запроваджені інші щомісячні надбавки, доплати та підвищення, які теж є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення і також мають зараховуватися при нарахуванні пенсій, проте лише тим особам, котрі отримували їх під час проходження служби і були звільнені з неї вже після їх запровадження.
З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що ОСОБА_1 надбавки, про включення яких до розрахунку розміру пенсії він просив суд, на час виходу на пенсію йому встановлені не були і він їх не отримував. Отже відповідач обгрунтовано не включив їх в розрахунок розміру його пенсії, а висновок суду про необхідність перерахунку пенсії позивача з врахуванням таких надбавок не ґрунтується на вимогах закону.
Тому судова колегія вважає необхідним постанову суду в цій частині скасувати і ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1 про зобов'язання УМВС України в Черкаській області провести перерахунок пенсії.
Підлягає до скасування постанова суду і в частині стягнення з відповідача на користь позивача 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, суд послався на те, що відповідачем були порушені права позивача на перерахунок пенсії та отримання компенсації за затримку виплати йому заборгованості грошового забезпечення, що призвело до його моральних страждань та переживань. При цьому суд не послався на норму матеріального права, якою він керувався, не вказав у рішенні чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру, в чому полягає протиправність дій чи бездіяльності, вина відповідача в заподіянні моральної шкоди позивачу.
Зважаючи на те, що колегією суддів не встановлено порушення УМВС пенсійних прав позивача, то й моральна шкода, про стягнення якої просив суд ОСОБА_1, посилаючись на порушення його прав у зв'язку з відмовою в перерахунку пенсії, не підлягає до задоволення.
Не підлягають до задоволення вимоги позивача і в частині стягнення моральної шкоди внаслідок порушення його прав на отримання компенсації за несвоєчасну виплату заборгованості по грошовому утриманню, виходячи з того, що трудове законодавство, зокрема ст. 237-1 КЗпП України, на яку він посилався як на підставу своїх вимог, не регулює правовідносини сторін, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Крім того, втрати позивача, від несвоєчасного отримання частини грошового утримання, відшкодовані йому стягненням судом на його користь грошової компенсації у розмірі 982 грн. 34 коп.
В іншій частині постанова суду сторонами не оскаржується.
На підставі наведеного колегія суддів вважає необхідним ухвалити по справі нову постанову про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1. про перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди. В іншій частині постанова суду повинна бути залишена без змін.
Керуючись ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», ст. ст. 199, 202, 207 КАС України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу УМВС України в Черкаській області задовольнити, постанову Придніпровського районного суду від 7 вересня 2006 р. скасувати в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в частині вимог про перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди відмовити.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України в касаційному порядку протягом одного місяця.