УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 0610/1-318/2012
Стаття ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 3
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Прокопчука С.М.
суддів: Заліщука М.С., Євстаф'євої Т.А.
з участю:
прокурора Селюченко І.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією старшого прокурора м. Коростеня на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 серпня 2012 року.
в с т а н о в и л а:
зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Горщик Коростенського району Житомирської області, освіта середня, українця, громадянина України мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого;
- 04.04.2007 року Ємільчинським районним судом за ст. 187 ч. 2, 69, 75, 104, 76 КК України на три роки позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік. Постановою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 28.01.2008 року направленого в місця позбавлення волі для відбуття покарання. Згідно постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20.08.2009 року на підставі ст. 107 КК України 28.08.2009 року звільненого від відбування покарання умовно - достроково строком на 1 рік 3 місяці і 8 днів,-
визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 3, ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч. 3, 304 ч.1, 185 ч. 2 КК України та призначено покарання:
- за ст. 185 ч. 3 КК України на три роки і шість місяців позбавлення волі;
- за ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч. 3 КК України на три роки позбавлення волі;
- за ст. 304 ч. 1 КК України на три роки позбавлення волі.
- за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 Кримінального кодексу України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді трьох років і шести місяців позбавлення волі.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Чолівка, Коростенського району, Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, мешканця АДРЕСА_2, у відповідності з вимогами ст.89 КК України раніше не судимого,-
визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч. 3 КК України та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено його від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки виконає покладені на нього обов'язки, а саме:
- буде періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації та повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишено у вигляді тримання під вартою, а ОСОБА_2 - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 визначено з моменту його затримання з 10.05.2012 року.
Речові докази повернуто за належністю власникам.
Судові витрати покладено на ОСОБА_1 та стягнуто з нього на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 470,4 грн. за проведення трасологічної і дактилоскопічної експертиз.
Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що 22.05.2011 року близько 21-ї години 30 хвилин він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та знаходячись неподалік від території ТОВ «Омелянівський кар'єр», яка розташована в районі Горщиківської сільської ради, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, являється неповнолітнім, шляхом психічно впливу - переконання, запропонував йому вчинити крадіжку чужого майна із охороняємої промислової території ТОВ «Омелянівський кар'єр», яке розташоване на території Горщиківської сільської ради, на що ОСОБА_3 погодився, тобто ОСОБА_1 втягнув неповнолітнього ОСОБА_3 у злочинну діяльність.
22.05.20011 року близько 21 години 30 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3, направленою на таємне викрадення чужого майна, проникли на охороняєму промислову територію ТОВ «Омелянівський кар'єр», яке розташоване на території Горщаківської сільської ради, звідки викрали чуже майно, яке належить підприємству, зокрема - 42 метри кабелю марки КГ 1x35, вартістю 29 грн. за один погонний метр на суму 1218 грн., заподіявши ТОВ «Омелянівський кар'єр» матеріальну шкоду на вказану суму, але свій злочинний намір не довели до кінця по незалежним від них волі причинам, так як в момент вчинення злочину були затримані охоронцем.
13.07.2011 року близько 16-ї годин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на лівому березі річки Уж, неподалік будинку № 28, який розташований по вул. О. Кобилянської в м. Коростені, шляхом вільного доступу, із рюкзака, таємно викрав чуже майно - мобільний телефон марки «Нокіа 5330 ХМ», вартістю 1000 грн. в якому знаходилась сім карта оператора мобільного зв'язку «Life», вартістю 15 грн. та карта пам'яті на 8 ГБ, вартістю 140 грн., що належали неповнолітньому ОСОБА_4, заподіявши йому матеріальної шкоди на суму 1155 грн.
15 січня 2012 року близько 23-ї години ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через отвір вікна проник до квартири АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_5, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_6 - телевізор марки «LG 21 FК2RG», вартістю 1569 грн., заподіявши потерпілій матеріальної шкоди.
09 лютого 2012 року близько 16-ї години ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через віконний отвір проник в приміщення квартири АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_5, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_6 - чавунну плиту з кільцями до неї в кількості 12 шт., загальною вартістю 365 грн., заподіявши потерпілій матеріальної шкоди.
13 лютого 2012 року близько 18-ї години ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою змовою між собою, направленою на таємне викрадення чужого майна, прийшли до будинку АДРЕСА_3, де ОСОБА_2 залишився біля вказаного будинку і спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередити ОСОБА_1 про можливу небезпеку під час вчинення злочину, а ОСОБА_1 проник через віконний отвір до квартири АДРЕСА_3, звідки намагались таємно викрасти майно - палас, вартістю 350 грн., який належить ОСОБА_6, але свої злочинні дії до кінця не довели, з причин, що не залежать їх волі, так як були помічені свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8, після чого зникли з місця вчинення злочину.
В апеляції прокурор, не заперечуючи фактичних обставин справи та доведеності вини засуджених у вчинених злочинах, просить скасувати вирок суду першої інстанції, в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання за ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України. Крім того, просить замінити у резолютивній частині вироку слова «орган кримінально-виконавчої системи» у різних відмінках на «кримінально-виконавча інспекція» у відповідному відмінку та числі. Апеляційну вимогу щодо скасування вироку обґрунтовує тим, що судом не вірно кваліфіковано дії засуджених за ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 3 КК України по епізоду викрадення майна у громадянки ОСОБА_9 Наголошує, що засуджені намагались викрасти майно останньої, але свої злочинні дії до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, так як були помічені іншими громадянами, тобто дії засуджених повинні кваліфікуватись за ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 3 КК України, як незакінчений замах на вчинення злочину.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора на підтримку апеляції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 365 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за який їх засуджено, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку та апелянтом не заперечуються.
Разом з тим, правильно встановивши фактичні обставини вчинення засудженими замаху на викрадення майна громадянки ОСОБА_9, суд першої інстанції помилково кваліфікував їх дії за ст. 15 ч. 2, ст.185 ч. 3 КК України, тобто, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна за ознаками повторності щодо ОСОБА_1, та щодо обох, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житлове приміщення.
Однак, згідно з матеріалами кримінальної справи, 13 лютого 2012 року близько 18-ї години підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою, направленою на таємне викрадення чужого майна, прийшли до будинку АДРЕСА_3, де ОСОБА_2 залишився біля вказаного будинку і спостерігав за навколишньою обстановкою, з метою попередити ОСОБА_1 про можливу небезпеку під час скоєння злочину, а ОСОБА_1 проник через віконний отвір до квартири АДРЕСА_3, звідки намагались таємно викрасти майно - палас, вартістю 350 грн., що належить ОСОБА_6, але свої злочинні дії до кінця не довели, з причин, що не залежать їх волі, так як були помічені свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8, після чого засуджені зникли з місця вчинення злочину.
Тобто, згідно з нормами ст. 15 ч. 3 КК України, засуджені вчинили незакінчений замах на викрадення майна громадянки ОСОБА_9, оскільки були помічені під час вчинення злочину та з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.
Тому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по цьому епізоду, слід вважати засудженими ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч.3 КК України. ОСОБА_1 за дії, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) з ознаками повторності, з попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житлове приміщення, а ОСОБА_2 за дії, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житлове приміщення, тобто за ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч.3 КК України.
Обираючи міру покарання засудженим за цей злочин, з огляду на норми ст. 68 КК України, колегія суддів рахує, що призначене судом першої інстанції покарання як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2, з урахуванням всіх обставин справи, ступеню тяжкості вчиненого останніми злочину, осіб засуджених, та всіх обставин, що пом'якшують та обтяжують це покарання, є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Окрім того, колегія суддів задовольняє апеляційну вимогу прокурора щодо виправлення у резолютивній частині вироку помилку при застосуванні щодо ОСОБА_2 норм ст. 76 КК України слова «орган кримінально-виконавчої системи» на «кримінально-виконавча інспекція» у відповідному відмінку та числі, у відповідності до змін внесених до диспозиції зазначеної статті Законом України №1254 від 14 квітня 2009 року.
Беручи до уваги вищенаведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, -
у х в а л и л а:
апеляцію старшого прокурора м. Коростеня задовольнити частково.
Вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 серпня 2012 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -змінити.
Вважати засудженим ОСОБА_1
- за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 (три) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі;
- за ст. ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі;
- за ст. 304 ч. 1 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі;
- за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 Кримінального кодексу України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно вважати засудженим на 3 (три) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Вважати засудженим ОСОБА_2 за ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити його від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки виконає покладені на нього обов'язки, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Судді :