Ухвала

іменем україни

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Литвинова О.М.,

суддів Швеця В.А., Кульбаби В.М.,

за участю прокурора Казнадзея В.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 грудня 2012 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції на вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2012 року щодо ОСОБА_5

Вироком Ялтинського міського суду АР Крим від

4 листопада 2011 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Ялтинського міського суду від 21.07.2011 року за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, який ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 01.11.2011 року змінено, виключено посилання на ч. 4 ст. 70 КК України і визначено покарання у виді 1 року позбавлення волі,

засуджено за ч. 2 ст. 263 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 78 КК України за сукупністю вироків частково приєднано покарання за вироками Ялтинського міського суду АР Крим від 17.02.2011 року та від 22.04.2011 року і остаточно ОСОБА_5 призначено покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення покарання, призначеного вироком Ялтинського міського суду АР Крим від 21.07.2011 року, з урахування внесених змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 01.11.2011 року, остаточно ОСОБА_5 визначено покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Вирішено питання судових витрат та речових доказів по справі.

ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що

07 липня 2011 року, близько 16 години, на зупинці громадського транспорту в м. Ялта, знайшов ножа, який є холодною зброєю та в подальшому постійно носив його при собі, без передбаченого на те законом дозволу, поки не був затриманий працівниками міліції.

Вироком Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2012 року вирок Ялтинського міського суду АР Крим від

04 листопада 2011 року в частині призначеного покарання скасовано та призначено ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ялтинського міського суду АР Крим від 21.07.2011 року і остаточне покарання ОСОБА_5 призначено у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано покарання невідбуте за вироками Ялтинського міського суду АР Крим від 17.02.2011 року та 22.04.2011 року і остаточне покарання ОСОБА_5 призначено у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації дій засудженого, просить змінити вирок апеляційного суду, виключивши з його резолютивної частини посилання на ст. 71 КК України при призначенні остаточного покарання ОСОБА_5, оскільки вважає застосування зазначеної статті щодо засудженого надмірним.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав касаційну скаргу та вважав, що вирок апеляційного суду слід залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 70, 71 КК України, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 цього Кодексу: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК України; потім за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК України; потім за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно за сукупністю вироків. Тобто, за викладених обставин остаточне покарання засудженому повинно бути призначено не за сукупністю злочинів, а за сукупністю вироків.

Як убачається зі змісту вироку, апеляційний суд, скасовуючи вирок суду першої інстанції в частині призначення остаточного покарання ОСОБА_5 обґрунтовано прийшов до висновку про те, що призначене міським судом засудженому покарання за сукупністю вироків, а потім за сукупністю злочинів не відповідає вимогам кримінального закону, оскільки покарання засудженому за вироком Ялтинського міського суду АР Крим від 04.11.2011 року повинно бути призначено у відповідності до правил, передбачених ст. ст. 70, 71 КК України, тобто спочатку за сукупністю злочинів, а потім за сукупністю вироків.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає безпідставними посилання касаційної скарги прокурора про неправильне застосування кримінального закону при призначенні остаточного покарання ОСОБА_5 який, до того ж, вказуючи про безпідставність застосування апеляційним судом ч. 1 ст. 71 КК України, не конкретизував та не обґрунтував в чому саме воно полягає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дотримався вимог кримінального закону при призначенні покарання засудженому ОСОБА_5, а справу розглянув у відповідності до вимог кримінально - процесуального закону. Отже підстав, передбачених ст. 398 КПК України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року), для зміни оскаржуваного судового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року) та п. п. 11, 15 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року, колегія суддів,

у х в а л и л а:

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2012 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.

С у д д і:

О.М. Литвинов В.А. Швець В.М. Кульбаба