Судове рішення #269076
Справа № 22 - ц - 1252 /2006р

 

Справа № 22 - ц - 1252 /2006р.                  Головуючий у 1 інст. - Пантелієнко В.Г.

Доповідач - Губар B.C.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 жовтня 2006 року апеляційний суд Чернігівської області у складі: Головуючого - судді Лакізи Г.П. Суддів - Губар B.C., Смаглюк Р.І.

При секретарі - Вареник О.М., Рачовій І.І.

За участю: представника позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6, представників третьої особи ОСОБА_7 та ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 на рішення Ніжинського міського суду Чернігівської області від 28 листопада 2003 року в справі за позовом ЗАТ"Остер" до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання недійсною та скасування державної реєстрації випуску акцій ЗАТ'Остер" від 06 січня 1998 року та свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів від 13 грудня 2001 року, визнання недійсним протоколу НОМЕР_8загальних зборів ЗАТ"Остер" від 18 вересня 1996 року, визнання незаконним придбання ОСОБА_2 акцій ЗАТ"Остер" в кількості 50000 штук, визнання недійсними угод купівлі-продажу акцій ЗАТ"Остер", укладених ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ЗАТ „Остер" про визнання рішення загальних зборів від 28 жовтня 1997 року недісним,-

встановив:

У січні 2001 ЗАТ фірма „Остер" звернулось з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсною державної реєстрації випуску акцій ЗАТ фірма „Остер" в частині, яка зареєстрована на ОСОБА_2, на суму 25000 гривень, що складає 50000 акцій, та витребування з чужого незаконного володіння документів, пов"язаних з державною реєстрацією випуску акцій на підставі статтей 48, 50 Закону України „Про власність". Позивач посилається на те, що    ЗАТ „Остер" було створено шляхом об"єднання майна, отриманого учасниками реорганізованого колишнього орендного комерційно-торгівельного підприємства „ІНФОРМАЦІЯ_1" згідно договору НОМЕР_5 купівлі-продажу державного майна при викупі від 16 серпня 1995 року та акту передачі від 11 вересня 1995 року, в частині, що належить магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1", і власних коштів, які повинен був внести ОСОБА_2. Згідно п.6 Установчого договору від 22 грудня 1995 року про створення ЗАТ „Остер", ОСОБА_2був задекларований намір для забезпечення торгівельної діяльності товариства внести власні кошти до статутного фонду у сумі 25000 гривень, що дорівнює вартості 50000 акцій. Ревізійною комісією було виявлено, що ОСОБА_2 не вніс власні кошти до статутного фонду товариства. Оскільки ОСОБА_2 порушив статтю 31 Закону України „Про господарські товариства", тому він не є акціонером товариства. На початку 1998 року ОСОБА_2, не будучи учасником товариства, ні працівником ЗАТ, але незаконно маючи всі документи ЗАТ „Остер", одноособово сфабрикувавши протокол загальних зборів від 18.09.96., без відома акціонерів, провів реєстрацію випуску цінних паперів ЗАТ „Остер" в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, де йому особисто належить 52,5% акцій на загальну суму 25000 гривень, а 46 акціонерам акції не видані. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив визнати недійсною державну реєстрацію випуску акцій ЗАТ „Остер" в частині, яка зареєстрована на ОСОБА_2, на суму 25000 гривень.

07 червня 2002 року ЗАТ фірма „Остер" подало додаткову позовну заяву до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними угод з відчуження акцій ЗАТ „Остер", посилаючись на те, що ОСОБА_2, зловживаючи своїм становищем, недобросовісно 6 січня 1998 року придбав у свою власність прості іменні акції ЗАТ, не сплативши їх вартості, тобто безоплатно, порушуючи чинне законодавство. Під час провадження цивільної справи, ОСОБА_2 29 травня 2001 року оформив договори купівлі-продажу зареєстрованих на нього простих іменних акцій ЗАТ „Остер", а саме - продав ОСОБА_420000 штук акцій номінальною вартістю 10000 грн.; ОСОБА_3- 10000 штук номінальною вартістю 5000 грн.; ОСОБА_5- 20000 штук номінальною вартістю 10000 грн. Дії ОСОБА_2 по відчуженню акцій були незаконними, а тому  мають бути анульовані.

Під час розгляду справи ЗАТ фірма „Остер" 29 вересня 2003 року подало додаткову позовну заяву з уточненими позовними вимогами та просило визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію випуску акцій ЗАТ „Остер" від 06 січня 1998 року, проведену ОСОБА_2 в Чернігівському територіальному управлінні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, і свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів від 13 грудня 2001 року , яким засвідчено здійснення ЗАТ фірма „Остер" випуск простих іменних акцій в кількості 95171 шт. на загальну суму 47585 грн.50 коп.; визнати недійсним рішення та протокол НОМЕР_8загальних зборів засновників ЗАТ від 18 вересня 1996 року про випуск акцій; визнати незаконним придбання ОСОБА_2 акцій ЗАТ в кількості 50000 шт. на загальну суму 25000 грн., випущених 06 січня 1998 року; визнати недійсними договори купівлі-продажу акцій ЗАТ, укладені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 від 29 травня 2001 року відповідно до Закону України „Про господарські товариства", до ст.57 ЦК України та Законів України „Про власність" та „Про цінні папери та фондову біржу".

14 жовтня 2003 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ЗАТ фірма „Остер" про визнання недійсним рішення загальних зборів ЗАТ „Остер" від 28 жовтня 1997 року, посилаючись на те, що він як акціонер товариства не був запрошений до участі в зборах. Його не було належним чином повідомлено про час, місце та денну повістку денних зборів. Про рішення загальних зборів він дізнався лише 29 вересня 2003 року.

Рішенням Ніжинського міського суду від 28 листопада 2003 року позовні вимоги ЗАТ „Остер" задоволено: віизнано недійсними рішення та протокол НОМЕР_8загальних зборів ЗАТ „Остер" від 18 вересня 1996 року; визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію випуску акцій ЗАТ фірма „Остер" від 06 січня 1998 року, проведену Чернігівським територіальним управлінням державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; визнані недійсними та скасовані свідоцтва про реєстрацію цінних паперів № НОМЕР_1 від 06 січня 1998 року та № НОМЕР_2 від 13 грудня 2001 року, якими засвідчено здійснення ЗАТ фірма „Остер" випуск простих іменних акцій в кількості 951761 шт. на загальну суму 47585 грн.50 коп.; визнано незаконним придбання ОСОБА_2акцій ЗАТ „Остер" в кількості 50000 шт.; визнано недійсними та розірвано договори купівлі-продажу акцій ЗАТ Фірма „Остер" , укладені ОСОБА_2на користь: ОСОБА_4 в кількості 20000 шт. номінальною вартістю 10000 грн згідно 4 угод купівлі - продажу від 29 травня 2001 року; ОСОБА_3 в кількості 10000 шт. номінальною вартістю 5000 грн. згідно 2 угод купівлі-продажу від 29 травня 2001 року; ОСОБА_5 в кількості 20000 шт. номінальною вартістю 10000 грн. згідно 4 угод купівлі-продажу акцій від 29 травня 2001 року.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційних скаргах ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ЗАТ фірма „Остер" відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити. Апелянти посилаються на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 стверджують, що суд безпідставно визнав договори купівлі-продажу акцій недійсними на підставі ст.48 ЦК України, оскільки позивач заявляв вимоги згідно до ст.57 ЦК України; не застосовані наслідки визнання угод недійсними; наполягають, що вони є добросовісними набувачами відповідно до ст.145 ЦК України. Окрім того, апелянт ОСОБА_2 зазначає в апеляційній скарзі, що згідно договору про спільну діяльність по доформуванню статутного фонду ЗАТ „Остер" від 28 грудня 1995 року, (т.1 а.с.82), який укладений між ним, ОСОБА_2,   та фінансовим директором ЗАТ „Остер" ОСОБА_3, товар ним, ОСОБА_2, поставлявся не до статутного фонду товариства, а для реалізації і до статутного фонду вносились не товари, а кошти від їх реалізації, що на його думку, підтверджується актами перевірки КРУ, тому зазначений договір вважає законним.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.193 КК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно установчому договору від 22.12.1995 року про створення закритого акціонерного товариства фірма „Остер", учасники договору створюють ЗАТ фірма „Остер" шляхом об'єднання майна колишнього комунального торгового підприємства „ІНФОРМАЦІЯ_1" та додатково внесених коштів і майна ОСОБА_2 (а.с. 12 т.1). Для забезпечення діяльності товариства було створено статутний фонд, до якого ОСОБА_2, за умовами Установчого договору (п.6), повинен був внести власні кошти у сумі 25000 гривень, що дорівнює вартості 50000 акцій. Як вбачається з матеріалів справи, гроші у сумі 25000 грн. ОСОБА_2до статутного фонду ЗАТ фірма „Остер" внесені не були , тому він не став власником 50000 акцій товариства і був не вправі ними розпоряджатись - такий висновок суду першої інстанції підтверджується наявними у матеріалах цивільної та кримінальної справ доказами, які ОСОБА_2не спростовані, і з цим висновком погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

В апеляційному суді ОСОБА_2 стверджував, що на виконання умов

установчого договору він вніс ЗАТ „Остер" 25000 грн. обіговими коштами, які були зараховані до статутного фонду товариства, посилаючись, як на докази, на довідку бухгалтерії товариства від 05.07.96., на договір про спільну діяльність по доформуванню статутного фонду ЗАТ „Остер" від 28.12.95., укладений між ним та фінансовим директором ЗАТ „Остер" ОСОБА_3, та на висновки контрольно-ревізійного відділу. З таким твердженням ОСОБА_2 не погоджується апеляційний суд, оскільки допустимих, безспірних і достовірних доказів внеску до статутного фонду 25000 грн. ОСОБА_2суду не надано і в матеріалах справи такі докази відсутні. Довідку бухгалтерії від 05 липня 1996 року (а.с.85  т.1),     на яку посилається ОСОБА_2,  в якості доказу апеляційний суд відхиляє як сумнівну, оскільки у довідці всі грошові суми вказані у гривні, але станом на 05.07.96. гривня в обігу на території України введена ще не була. Не визнає апеляційний суд достовірною і заяву ОСОБА_2 (а.с.84 т.1) датовану 03 липня 1996 року, де мова йде про вимогу ОСОБА_2 підтвердити оплату ним акцій на суму 25000 гривень, оскільки лише 25 серпня 1996 року був виданий Указ Президента України № 762/96 „Про грошову реформу в Україні", а грошова одиниця гривня в обіг на території України введена лише 2 вересня 1996 року, (а.с.82-85 т.1). За повідомленням Ніжинського відділення Промінвестбанку України від 02.10.2001 року на рахунок   ЗАТ „Остер"   за період з 01.01.96. по 27.10.97. сума 25000 грн. від ОСОБА_2 в статутний фонд не поступала. Апеляційний суд визнає вірною критичну оцінку судом першої інстанції договору від 28.12.95. про спільну діяльність по доформуванню статутного фонду ЗАТ „Остер", оскільки лише ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 став головою правління товариства, а тому 27.12.95. не мав повноважень щодо призначення фінансовим директором ЗАТ „Остер" ОСОБА_3(а.с.23 т.2), і останньому, як вбачається з установчих документів та матеріалів справи, акціонерне товариство не надавало повноважень на укладення зазначеного договору.

Наданий ОСОБА_2апеляційному суду наказ НОМЕР_3 про прийняття його, ОСОБА_2, на посаду директора універмагу „ІНФОРМАЦІЯ_1 з 29.11.95. апеляційний суд не приймає в якості допустимого і безспірного доказу, оскільки такий запис у його трудовій книжці, оригінал якої оглянутий в судовому засіданні - відсутній. Апеляційний суд також не приймає в якості допустимого доказу наданий ОСОБА_2наказ НОМЕР_4, згідно якому ОСОБА_2 з 30.11.95. звільнений з посади директора універмагу по переводу в закрите акціонерне товариство „Остер" у зв"язку з реорганізацією АКТП „ІНФОРМАЦІЯ_1" згідно рішенню зборів та рішенню виконкому НОМЕР_6 оскільки ЗАТ „Остер" створено лише 22 грудня 1995 року, а рішення виконкому Ніжинської міської ради НОМЕР_7 про реєстрацію ЗАТ фірма „Остер" було прийнято тільки 26 грудня 1995 року. Отже, не можна вважати достовірним і безсумнівним наказ від 30.11.95. про звільнення ОСОБА_2 по переводу в структуру, яка юридично не існувала.

Акти КРВ, на які посилається ОСОБА_2, підтверджують, що кошти в сумі 25000 гривень до статутного фонду товариства ОСОБА_2внесені не були (а.с.27 т.1). Вірним є також висновок суду про те, що ОСОБА_2, задекларувавши в установчому договорі намір зробити внесок до статутного фонду в сумі 25000 гривень, вважав себе власником контрольного пакету акцій, хоча фактично ним не був, і доводи апеляційних скарг такий висновок суду не спростовують.

Наказом голови спостережної ради ЗАТ „Остер" від 19.09.1997 року ОСОБА_2а був звільнений з посади голови правління ЗАТ „Остер". 28 жовтня 1997 року на загальних зборах акціонерів ЗАТ „Остер" відбулись перевибори голови правління товариства і головою правління обраний ОСОБА_9

В січні 1998 року ЗАТ „Остер" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування із його незаконного володіння круглої печатки і кутового штампу ЗАТ „Остер", нотаріально посвідчених установчих документів товариства (установчого договору, статуту), свідоцтва про державну реєстрацію товариства, ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі, патентів на право оренди, проектної документації на право будівництва універмагу „ІНФОРМАЦІЯ_1", бухгалтерських документів, документів правління товариства і документів відділу кадрів, трудових книжок працівників товариства та круглої печатки бухгалтерії товариства, які 13.10.1997 року перевезені із ЗАТ „Остер" та незаконно утримувались у приміщенні належного ОСОБА_2 ПП „ІНФОРМАЦІЯ_2". Рішенням Ніжинського міського суду від 16 травня 2000 року позов

задоволений повністю (а.с. 16-19 т.1). Ухвалою судової колегії у цивільних справах Чернігівського обласного суду від 04 липня 2000 року касаційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення. Рішення Ніжинського міського суду від 16 травня 2000 року залишено без змін і набуло законної сили. Як вбачається із  зазначененого рішення суду від 16.05.2000 р.  та з ухвали обласного суду від

04.07.2000  року, ОСОБА_2 після звільнення з посади голови правління ЗАТ

„Остер" - з 19.09.97., неправомірно продовжував утримувати у себе і

використовувати кутовий штамп та круглу печатку ЗАТ „Остер", посвідчуючи

ними документи, які подавав до суду в ході розгляду зазначеної цивільної справи

(том 3 кримінальної справи, а.с. 158-159, 161-163, 219). Тому, враховуючи

встановлений судом факт незаконного утримання та володіння ОСОБА_2

бухгалтерських документів ЗАТ „Остер" та штампу і печатки підприємства, суд

дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог ЗАТ

фірма „Остер". Апеляційним судом взято до уваги також те, що органами

досудового слідства 04.01.99. проти ОСОБА_2 була порушена

кримінальна справа і, як вбачається з обвинувального висновку від 04 липня 2001

року, йому було інкриміновано скоєння злочину, передбаченого КК України, а

його умисні дії, які виразились в умисному утаюванні офіційних та приватних

документів, штампів, печаток, що належать ЗАТ „Остер", що спричинило

порушення роботи ЗАТ „Остер", вчинені з особистої зацікавленості, органами

досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.193 КК України. За наявності згоди

ОСОБА_2, постановою Ніжинського міського суду від 24 липня 2001 року

провадження по зазначеній кримінальній справі закрито на підставі п.4 ст.6 КПК

України та п.б ст.1 Закону України „Про амністію" від 05.07.01. за

нереабілітуючими обставинами (кримінальна справа № 1-184 т.З, а.с.271-281,

287).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що загальні збори 18.09.1998 року, на підставі рішення яких 06.01.98. було здійснено реєстрацію випуску акцій - не скликались, що підтверджується наявними у справі доказами, які апелянтами у апеляційному суді ніяк не спростовані.

Разом з тим, вимога позивача про визнання недісним та скасування свідоцтва про державну реєстрацію випуску цінних паперів від 06.01.1998 року № НОМЕР_1 не може бути предметом судового розгляду, оскільки зазначене свідоцтво анульовано Чернігівським територіальним управлінням державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 13.12.2001 року на виконання вимог рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 243 від 22.11.1999 року при здійсненні обміну свідоцтва і замість анульованого свідоцтва від 06.01.98. ЗАТ фірма „Остер" 13.12.2001 року видане нове свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів № НОМЕР_2 на підставі тих документів, які надав     ОСОБА_2 при оформленні свідоцтва від 06.01.98.   Свідоцтво від

13.12.2001  року на даний час є єдиним документом, що підтверджує випуск

акцій ЗАТ фірма „Остер", тому саме воно має бути визнано недійсним і

скасовано з урахуванням того, що загальні збори ЗАТ „Остер" 18.09.1996 року

не проводились і доказів, які б спростували такий висновок суду першої інстанції апеляційному суду ОСОБА_2не надано і в матеріалах справи такі докази відсутні.

Апеляційний суд, зважаючи на наявні у матеріалах цивільної та кримінальної справ докази, погоджується з висновоком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 обманним шляхом незаконно заволодів акціями ЗАТ фірма „Остер", не був їх законним власником, а тому не мав права розпоряджатись ними, внслідок чого угоди купівлі-продажу акцій, укладені 29.05.2001 року ОСОБА_2, вже під час перебування і розгляду даної справи у суді, з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 мають бути визнані недійсними, оскільки не відповідають вимогам і ст.48 ЦК України як такі, що по-перше, не відповідають вимогам закону, а саме - ст.ст.11, 13, 23, 27, 31, 33, 41, 43 , 47, 48 Закону України „Про господарські товариства", ст.ст.6,8,22 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу"; і як такі, що, по-друге, - не відповідають вимогам ст.57 ЦК України, оскільки укладені внаслідок обману, так як ОСОБА_2 зазначеними акціями заволодів обманним шляхом, - будучи звільненим 19.09.97. з посади голови правління ЗАТ фірма „Остер", подав для реєстрації акцій недостовірні документи - протокол загальних зборів НОМЕР_8від 18.09.98. , які насправді не скликались (а.с.58-59 т.2); заяву від 25.12.97. (а.с.57 т.2), довідку від 25.12.97. (а.с.70), які ним підписані як головою правління після звільнення з посади; копію дубліката свідоцтва про державну реєстрацію, яку завірив як голова правління ЗАТ „Остер", не перебуваючи у трудових правововідносинах з позивачем (а.с.74 т.2).

Хоча правовою підставою для задоволення позову позивачем визначена ст.57 ЦК України, проте, як вбачається із змісту позовних вимог та з матеріалів справи, заявлені вимоги охоплються не тільки ст.57 як укладені внаслідок обману, а й ст. 48 ЦК Кодексу України як такі, що не відповідають вимогам закону і тому суд першої інстанції, правовідносинам, які виникли між сторонами, дав правильну юридичну оцінку з посиланням на ст.48 ЦК України і це не може бути розцінене як вихід за межі позовних вимог, а свідчить про повне і всебічне дослідження обставин справи та наданих сторонами доказів. Зважаючи на викладене, ці доводи апеляційних скарг не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення. Разом з тим, прийнявши вірне рішення щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій, суд першої інстанції не повинен був приймати рішення ще й про розірвання цих угод, оскільки визнання угоди недійсною та її розірвання є різними правовими нормами, які тягнуть за собою різні наслідки і у даному конкретному випадку угода не може бути визнана недійсною і одночасно розірвана. Тому в цій частині рішення суду має бути змінене з виключенням з п.5 резолютивної частини рішення слів „та розірвати". Крім того, до даних правовідносин слід застосувати передбачені законом наслідки, а саме, з ОСОБА_2 належить стягнути на користь покупців акцій сплачені ними кошти, які, як вбачається з договорів купівлі-продажу акцій визначені у самих договорах, у п. 1.6. , як загальні суми договорів - на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню 100,00 грн., на користь ОСОБА_3 - 50,00 грн., на користь ОСОБА_5 - 100,00 грн. Покази ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 щодо сплати ними ОСОБА_2 коштів за придбані акції у сумах відповідно 10000 грн., 5000 грн., 10000 грн. та покази ОСОБА_2 про отримання цих коштів, апеляційний суд оцінює критично, оскільки жодними доказами це не підтверджено, а, як вбачається з протоколу судового засідання від 04 червня 2002 року, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 у суді стверджував, що у ОСОБА_2 придбали акції за зовсім інші суми ніж ті суми, які вони визначили під час слухання справи в апеляційному суді нині.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, оскільки підстави для задоволення позову відсутні і доводи апеляційної скарги не містять доказів, які б підтвердили законність вимог ОСОБА_2 та спростували б оскаржуване рішення суду.

Апеляційний суд відхиляє доводи ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 стосовно того, що вони є добросовісними набувачами акцій, оскільки реєстрація випуску акцій здійснена на підставі підробленого протоколу загальних зборів від 18.09.96. та інших документів, які подав ОСОБА_2 не будучи головою правління ЗАТ „Остер", внаслідок чого судом рішення та протокол загальних зборів визнаються недійсними і визнанється недійсною та скасовується державна реєстрація випуску акцій та визнається недійсним і скасовується свідоцтво про реєстрацію акцій, а також визнається незаконним придбання акцій ОСОБА_2Зважаючи на викладене, акції, які набуті та продані ОСОБА_2з порушенням чинного законодавства, не можуть бути предметом купівлі-продажу, тому положення ст.145 ЦК України до спірних правовідносин застосовані бути не можуть, оскільки судовому захисту підлягає лише право власності, набуте на законних підставах.

Апеляційний суд, беручи до уваги наявні по справі докази, визнає вірним висновок суду першої інстанції про наявність у ОСОБА_1 повноважень, як у голови правління ЗАТ „Остер" щодо захисту у суді прав і законних інтересів товариства, оскільки він перебуває з товариством у трудових правовідносинах і такі повноваження йому надані рішенням загальних зборів від 28.10.97., які були проведені, як встановлено судом, без порушень законодавства, яке регламентує дані правовідносини.

Керуючись ст.ст.48, 50 Закону України „Про власність", ст.ст. 1- 8, 22 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.91. з наступними змінами і доповненнями, ст.ст.48, 57 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст.11, 28, 29, 31, 33, 36 Закону України „Про господарські товариства", ст. 303, 304, 309, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 задовольнити частково.

 

Рішення Ніжинського міського суду Чернігівської області від 28 листопада 2003 року змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

1.  Позов закритого акціонерного товариства фірма „Остер" задовольнити

частково.

2.        Визнати недійсними рішення та протокол НОМЕР_8загальних зборів засновників закритого акціонерного товариства „Остер" від 18 вересня 1996 року.

3.        Визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію випуску простих іменних акцій закритого акціонерного товариства фірма „Остер" від 06 січня 1998 року, проведену Чернігівським територіальним управлінням державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

 

4.             Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів № НОМЕР_2 від 13 грудня 2001 року, яким засвідчено здійснення закритим акціонерним товариством фірма „Остер" випуску простих іменних акцій в кількості 95171 штука на загальну суму 47585,50 гривень.

5.             Визнати незаконним придбання ОСОБА_2 акцій закритого акціонерного товариства фірма „Остер" у кількості 50000 штук.

6. Визнати недійсними договори купівлі продажу акцій закритого акціонерного

товариства фірма „Остер", укладені 29 травня 2001 року ОСОБА_2 на користь :

ОСОБА_4 в кількості 20000 штук номінальною вартістю 10000 гривень, згідно з чотирма угодами купівлі-продажу акцій ЗАТ фірма „Остер" від 29.05.2001 року;

ОСОБА_3 в кількості 10000 штук номінальною вартістю 5000 гривень згідно з двома угодами купівлі-продажу акцій ЗАТ фірма „Остер" від 29.05.2001 року;

ОСОБА_5 в кількості 20000 штук номінальною вартістю 10000 гривень згідно з чотирма угодами купівлі-продажу акцій ЗАТ Фірма „Остер" від 29.05.2001 року.

Стягнути з ОСОБА_2: на користь ОСОБА_4 100 гривень загальної суми чотирьох договорів, на користь ОСОБА_3 - 50 гривень, на користь ОСОБА_5 - 100 гривень отриманих ними коштів за договорами купівлі-продажу від 29 травня 2001 року

В задоволенні решти позову стосовно визнання недійсним та скасування свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів від 06 січня 1998 року № НОМЕР_1 - відмовити.

ОСОБА_2в задоволенні зустрічного позову про визнання незаконним рішення загальниз зборів закритого акціонерного товариства фірма „Остер" від 28 жовтня 1997 року відмовити.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  на  користь  закритого   акціонерного  товариства  фірма  „Остер"   475

(чотириста   сімдесят   п"ять)   гривень   86   копійок   в   повернення   сплаченого державного мита.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ніжинського міського суду Чернігівської області від 21 квітня 2003 року.

Рішення набирає законної сили негайно після проголошення , але може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців, з дня його проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація