УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Литвинова О.М.,

суддів: Кульбаби В.М., Швеця В.А.,

за участю прокуроразасудженого Чорної І.С., ОСОБА_5,

розглянула 13 грудня 2012 року в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Полтавської області на вирок Київського районного суду м. Полтави від 26 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 26 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Вироком Київського районного суду м. Полтави від 26 січня 2012 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень в ОВС строком на 3 роки, з позбавленням спеціального звання - старшого лейтенанта міліції, без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна в силу ст. 77 КК України, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень в ОВС строком на 3 роки, з позбавленням спеціального звання - капітана міліції, без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна в силу ст. 77 КК України, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Згідно з вироком, ОСОБА_5, обіймаючи посаду начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, виконуючи функції представника влади, маючи спеціальне звання старшого лейтенанта міліції, будучи службовою особою, у період часу з 24 січня 2011 року по 28 січня 2011 року, за обставин встановлених судом та наведених у вироку, діючи за попередньою змовою із старшим оперуповноваженим ВКМСД Октябрського РВ капітаном міліції ОСОБА_6, який також є службовою особою, використовуючи надану їм владу та службове становище, за не притягнення до кримінальної відповідальності громадянина Республіки Камерун ОСОБА_7 та не створення штучних умов щодо його депортації з території України отримали від нього хабар двома частинами: перша - у сумі 800 грн та 150 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 24 січня 2011 року становило 1191,37 грн, друга - у сумі 750 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 28 січня 2011 року становило 5947,50 грн, поєднаний із вимаганням хабара.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 26 квітня 2012 року вирок місцевого суду змінено в порядку ст. 365 КПК України 1960 року. Ухвалено вважати засудженими ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 368 КК України в редакції цього Закону від 5 квітня 2001 року. На підставі ст. 75 КК України засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ухвалено вважати звільненими від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. Ухвалено вважати позбавленими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спеціального звання на підставі ст. 54 КК України. В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор вказує на неправильне застосування кримінального закону при звільненні засуджених від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, а саме ст. 377 КПК України 1960 року. Просить вирок та ухвалу скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав касаційну скаргу, звернувши увагу, що апеляційний суд застосувавши ст. 54 КК України, фактично погіршив становище засуджених, засудженого, який просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Місцевий суд врахував тяжкість вчиненого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочину, їх особи, інші обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення засуджених без відбування покарання у місцях позбавлення волі. Своє рішення суд першої інстанції належним чином мотивував у вироку.

Тому доводи прокурора про неправильне застосування ст. 75 КК України є необґрунтованими.

Щодо ухвали апеляційного суду, то така відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року, оскільки суд зазначив підстави, через які апеляцію прокурора визнано необґрунтованою.

Разом із тим, апеляційний суд, змінюючи вирок місцевого суду та ухвалюючи рішення про позбавлення засуджених спеціального звання на підставі ст. 54 КК України, порушив вимоги ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки погіршив становище ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Зазначене є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Щодо вироку місцевого суду, то такий також підлягає зміні.

Як убачається з вироку, його мотивувальна частина не місить жодних обґрунтувань щодо необхідності позбавлення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спеціального звання, крім того відсутнє будь яке посилання на норму матеріального права.

Отже, зазначаючи у резолютивній частині вироку про позбавлення ОСОБА_5 спеціального звання старшого лейтенанта міліції, ОСОБА_6 - спеціального звання капітана міліції, суд не послався на ст. 54 КК України та фактично не застосував вказаний кримінальний закон.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України 1960 року істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону є підставою для зміни вироку та ухвали.

Керуючись п. 15 Перехідних положень КПК України, ст.ст. 373, 394-396 КПК України 1960 року, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Полтави від 26 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 26 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 змінити.

Виключити з вироку посилання на позбавлення ОСОБА_5 спеціального звання старшого лейтенанта міліції, ОСОБА_6 - спеціального звання капітана міліції.

Виключити з ухвали посилання суду на позбавлення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спеціального звання на підставі ст. 54 КК України.

В решті судові рішення залишити без зміни.

Судді:

підпис) підпис) підпис)

В.М. Кульбаба О.М. Литвинов В.А. Швець З оригіналом згідно: суддя О.М. Литвинов