Справа № 1 la-333/2006 p. Категорія: ч.2 ст.286 КК України
Головуюча у 1-й інстанції Товстика І.В. Доповідач: Шпинта М.Д.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду
Рівненської області в складі:
Головуючого
Судців
За участю прокурора Засудженого Потерпілої
Омельяненка В.І. Гладкого СВ., Шпинти М.Д. ОСОБА_6 ОСОБА_1 ОСОБА_2
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівне 31 жовтня 2006 року кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката ОСОБА_5 на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2005 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,^ уродженець АДРЕСА_1 Володимирецького району Рівненської області, українець, гр..У країни, студент заочної форми навчання Київського університету права Рівненська філія, столяр МП "Арго", військовозобов'язаний, одружений, житель м.Костопіль, АДРЕСА_2 Б Рівненської області, раніше не судимий,-
засуджений за ч.2 ст.286 КК України на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.
Судом стягнуто з: 1. ОСОБА_3 на користь: ОСОБА_2 1000 грн. майнової шкоди та 23 000 грн. моральної шкоди;
ОСОБА_4- 1 500 грн. майнової шкоди та 1 200 грн.
моральної шкоди.
2. ОСОБА_1 на користь: ОСОБА_2 1 200 грн. майнової
шкоди та 27 000 грн. моральної шкоди;
ОСОБА_41 839 грн.87 коп. майнової шкоди та 1 800 грн.
моральної шкоди.
Судом вирішено питання з речовими доказами по справі та накладений арешт на автомобіль марки "Форд- транзит", який належить ОСОБА_5.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 18 лютого 2004 року о 23 год.45 хв. на автодорозі Городище-Рівне-Старокостянтинів на 72 км на території Сарненського району Рівненської області він, керуючи автомобілем "Форд-Транзит" , н.з. НОМЕР_2, з урахуванням мокрого снігу на проїжджій частині (ожеледиця), в порушення п.п. 10.1., 11.2., 12.1., 1.5., 2.3. Правил дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху та не справився з керуванням автомобіля, і допустив виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки "Іж-21251010", н.з.НОМЕР_1, в салоні якого знаходився пасажир ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_4, що рухався зі сторони м.Рівне. В результаті зіткнення пасажир автомобіля "їж" ОСОБА_4 помер на місці пригоди.
В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_1 зазначає, що в дорожній обстановці, що склалась, Правила дорожнього руху він не порушив. Крім того, при постановленні вироку суд не врахував його сприяння органам досудового слідства в розкритті даного злочину . Просить застосувати щодо нього ст..75 КК України, звільнивши його від відбування покарання.
В доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_1 вказує, що в тій дорожній пригоді є і його вина, оскільки він не врахував дорожню обстановку, стан дорожнього покриття, стан технічного засобу, внаслідок чого загинула людина.. Просить звільнити його від відбування покарання із застосуванням ст.75 КК України
Захисник-адвокат ОСОБА_5 в апеляції зазначає, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, а висновки судово-автотехнічної експертизи є неповними та необ'єктивними. Просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. В доповненнях до апеляції адвокат ОСОБА_5 за згодою засудженого ОСОБА_1 свою апеляцію відкликав і просить залишити її без розгляду.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію і просить звільнити від відбування призначеного йому покарання із випробуванням, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, пояснення потерпілої ОСОБА_2, згідно якого батьком засудженого і цивільним відповідачем ОСОБА_3 їй відшкодовані матеріальні збитки й частково моральні і вона просить суд звільнити засудженого від відбування покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які перевірені в установленому кримінально-процесуальним законодавством порядку.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про його невинуватість у вчиненні злочину були предметом дослідження судом і спростовані наведеними у вироку доказами.
Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що зустрічний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 раптово виїхав на його смугу руху десь за 6 метрів. Уникнути зіткнення він не зміг./а.с.28, 29, 109,, 114, 117. т.1, а.с.36.т.2/
Згідно висновку автотехнічЦої експертизи, який детально і повно досліджувався в судовому засіданні, з моменту виникнення небезпеки для руху водій автомобіля "Москвич -ИЖ -2125", н.з.НОМЕР_1 ОСОБА_4 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем "Форд-Транзит", н.з. НОМЕР_2Причиною даною дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору став виїзд автомобіля "Форд-Транзит" на зустрічну смугу руху, по якій рухався автомобіль "Москвич-ИЖ" під керуванням ОСОБА_4 /а.с.146-148, т.1/ . Вказаний висновок в судовому засіданні підтвердив експерт ОСОБА_6 /а.с.48-50, т.2/.
Сам підсудний ОСОБА_1 не заперечив, що в даній ДТП він допустив порушення Правил дорожнього руху /а.с.31, т.2/, що його автомобіль раптово виїхав на зустрічну смугу руху/а.с.32, 34 ,117 т.1/.
Із висновку судово-медичної експертизи видно, що смерть потерпілого ОСОБА_4 настала внаслідок важкої закритої тупої травми грудної клітки, закритих переломів 2-8 ребер справа, гострої масивної внутрішньоплевральної кровотечі, закритого правобічного гемопневмотораксу, які утворились в результаті співудару тіла людини правою передньо-боковою поверхнею о передню панель салону легкового автомобіля при різкому гальмуванні, зіткненні останнього з іншим рухаючим механічним транспортним засобом./а.с.38-39,т.1/.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху , які перебувають у причинному зв'язку зі смертю потерпілого, відповідає зібраним у справі доказам, кваліфікація його дій за ч.2 ст.286 КК України є правильною.
Обираючи засудженому міру покарання у виді позбавлення волі, суд дійшов висновку, що пом'якшуючою обставиною є лише скоєння злочину вперше.
Проте у справі є й інші обставини, не зазначені в ч.І ст.66 КК України, які суду слід було визнати такими, що пом'якшують покарання засудженому. Зокрема до них належать його позитивна характеристика, що він навчається і є студентом вузу, працює, думку потерпілої, яка просила суд призначити йому мінімальне покарання. Не визнавши наведені обставини такими, що пом'якшують покарання, та не врахувавши їх у вироку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції призначив ОСОБА_1 надто суворе покарання з порушенням вимог ст.65 КК.
Згідно зі ст.69 КК за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може за особливо тяжкий, тяжкий злочин або злочин середньої тяжкості призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відносно засудженого ОСОБА_1 є підстави для застосування ст.69 КК і призначити йому більш м'яке покарання, не зазначене в санкції ч.2 ст.286 КК.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовільнити частково.
Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2005 року відносно ОСОБА_1 змінити. Вважати його засудженим за ч.2 ст.286 КК із застосування ст.69 КК на чотири роки обмеження волі.
В решті вирок залишити без зміни.
Головуючий Судді:
З оригіналом згідно: суддя-доповідач
М.Д.Шпинта