ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.12.2012Справа №5002-27/3680-2012

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі судді Янюк О.С., за участю представників:

позивача - Лутової М.В. (довіреність від 19.10.2012 реєстр. № 2953);

відповідача-1 (КП «Житловик-3») - Кудланової Д.Е. (довіреність від 09.07.2012 вих. № 356);

відповідача-2 (ВК ЄМР) - Сидельникової Г.О. (заст. начальника відділу по роботі з виконавчим комітетом юрид. управління, довіреність від 1597/02-29 від 04.11.2011);

відповідача-3 (ЄМР) - Сидельникової Г.О. (заст. начальника відділу по роботі з виконавчим комітетом юрид. управління, довіреність від 1597/02-29 від 04.11.2011)

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Сіманова Олега Олександровича, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим

до Комунального підприємства «Житловик-3», м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим

до Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим

до Євпаторійської міської ради, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим

про стягнення 333 181,49 грн

ВСТАНОВИВ:

26.10.2012 Фізична особа-підприємець Сіманов Олег Олександрович (далі - позивач, ФОП Сіманов О.О.) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства «Житловик-3» (далі - відповідач-1, КП «Житловик-3»), Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради (далі - відповідач-2), Євпаторійської міської ради (далі - відповідач-3) грошових коштів у розмірі 333 181,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує ст. 778 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та зазначає, що ним у термін дії договору оренди від 03.10.2005 були проведені поліпшення орендованого майна, що були погоджені з орендодавцем, однак, останнім вартість здійснених поліпшень не відшкодована.

Ухвалою суду від 29.10.2012 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався та у судових засіданнях оголошувалась перерва. Черговий розгляд справи призначений на 24.12.2012.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та надав пояснення, аналогічні, викладеним у позові та у наданих суду додаткових письмових поясненнях (т. 3 а.с. 4-8). Зокрема, зазначив, що ним були проведені поліпшення орендованого приміщення шляхом його реконструкції та капітального ремонту, які призвели до суттєвого збільшення ринкової вартості об'єкта оренди. Крім того, посилався на листи відповідача-1 від 18.01.2010 вих. № 20 та від 31.10.2011 вих. № 267, із якими пов'язує перебіг строків позовної давності.

Представник відповідача-1 позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (т. 2 а.с. 1-4) та додаткових пояснень до нього (т. 3 а.с. 1-3). Зокрема, зазначив, що КП «Житловик-3» надало позивачу згоду на здійснення капітального ремонту, обов'язок проведення якого передбачено у п. 5.3 спірного договору. Також зазначає, що згоди на здійснення позивачем поліпшення орендованого майна позивачу не надавалось. Крім того, просив застосувати наслідки пропуску позивачем позовної давності.

Представник відповідача-2 і відповідача-3 проти позовних вимог також заперечував, з підстав, викладених у відзиві (т. 1 а.с. 121-122). Зокрема, посилався на доводи, які є аналогічними доводам, що надані КП «Житловик-3». Також просив застосувати наслідки пропуску позивачем позовної давності.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

03.10.2005 між КП «Житловик-3» (Орендодавець) і ФОП Сімоновим О.О. (Орендар) укладено Договір оренди (далі - Договір, т. 1 а.с. 19-21, т. 2 а.с. 130-133), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно нежитлові приміщення - підвал загальною площею 199,1 кв. м по вул. 9 Травня, 96 (Орендоване майно), вартість яких визначена згідно акту приймання-передачі та експертного висновку в сумі 69 850,00 грн. Об'єкт передавався для використання під офіс та перукарню (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Судом встановлено, що право власності в цілому на домоволодіння, яке розташоване в м. Євпаторія, вул. 9 Травня, 96, зареєстроване за Євпаторійською міською радою на підставі рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 26.02.1999 № 60 та записано в реєстрову книгу під реєстровим № 762.

Рішенням Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 26.09.20003 № 475 зобов'язано Управління житлово-комунального господарства передати, а КП «Житловик-3» прийняти на баланс без права розпорядження, на праві повного господарського відання, згідно акту приймання-передачі житловий фонд в цілому - 82 домоволодіння, зокрема, домоволодіння № 96 по вул. 9 Травня у м. Євпаторія (т. 3 а.с. 28-30).

Із п. 10.1 Договору вбачається, що він діє з 03.10.2005 до 01.09.2006. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення чи зміну дійсного Договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, які були передбачені дійсним Договором (п. 10.6 Договору).

Згідно п. 5.3 Договору Орендар прийняв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати капітальний, повний та інші види ремонтів Орендованого майна.

Пунктом 6.3 Договору передбачено право Орендаря із дозволу Орендодавця вносити зміни до складу Орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переоснащення, що обумовлює перевищення його вартості.

У випадку припинення чи розірвання Договору, поліпшення Орендованого майна, які були здійснені Орендатором за рахунок власних коштів, які можна відділити від Орендованого майна, не заподіюючи йому шкоди, визнаються власністю Орендаря, а невід'ємні поліпшення - власністю Орендодавця. Питання компенсації Орендодавцем збільшення вартості Орендованого майна в результаті вказаних невід'ємних поліпшень вирішується у відповідності з умовами Договору та діючого законодавства (п. 10.5 Договору).

Із матеріалів справи вбачається, що Орендар звернувся до відповідача-3 з листом від 09.03.2006, у якому просив власника Орендованого майна надати згоду на здійснення за свій рахунок перепланування орендованих приміщень, заміну водопроводу, каналізації та опалення на пластик, заміну водомірного вузла будинку, євроремонту всіх приміщень, будівництва тамбуру з покрівлею входу у підвал (т. 2 а.с. 127). На вказаній заяві міститься відмітка про погодження за умови виконання позивачем проектно-кошторисної документації від 09.03.2006 (т. 2 а.с. 127).

Позивач також звернувся до відповідача-1 та Управління міського господарства Євпаторійської міської ради (далі - УМГ Євпаторійської міської ради) із заявою від 14.06.2007, у якій просив надати йому згоду на проведення капітального ремонту орендованих приміщень з повною заміною внутрішніх магістральних мереж (внутрішніх мереж холодного і гарячого водопостачання, теплопостачання і каналізації) зі складанням кошторису, проекту у відповідності з діючим законодавством та узгодженні з контролюючими органами (т. 2 а.с. 7, 128).

20.06.2007 комісія Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради по оренді, розглянувши вищевказану заяву позивача від 14.06.2007, надала згоду на проведення капітального ремонту Орендованого майна, що підтверджується відповідною випискою з протоколу від 20.06.2007 № 18 (т. 1 а.с. 107, т. 2 а.с. 6, 18, 129). Так, на самій заяві містяться відмітки відповідача-1 та начальника УМГ Євпаторійської міської ради про відповідні погодження (т. 2 а.с. 128).

Крім того, в матеріалах справи наявна Договірна ціна на будівництво - капітальний ремонт підвальних приміщень по вул. 9 Травня, 96, у м. Євпаторія, у загальному розмірі 258 250,00 грн, яка погоджена 20.06.2007 начальником УМГ Євпаторійської міської ради (т. 2 а.с. 103-104).

Як зазначає позивач, ним були здійснені ремонтно-будівельні роботи в орендованому приміщенні, виконане переобладнання та перепідключення електричних мереж, мереж водопостачання та водовідведення, здійснено придбання та монтаж віконних виробів, розпашних металевих грат та металевих дверей на загальну суму 203 563,00 грн. Вищевказане підтверджується наступними документами, а саме: довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, актом приймання виконаних підрядних робіт від 23.12.2007 та квитанцією до прибуткового касового ордера від 23.12.2007 № 111 на суму 13 668,00 грн (т. 2 а.с. 86-93); довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, актом приймання виконаних підрядних робіт від 27.12.2007 та квитанцією до прибуткового касового ордера від 27.12.2007 № 27/12 на суму 7 105,00 грн (т. 2 а.с. 79-85); договором б/н від 01.10.2007, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, актом приймання виконаних підрядних робіт від 29.12.2007 та квитанціями до прибуткових касових ордерів від 12.12.2007, від 20.12.2007 та від 29.12.2007 на загальну суму 157 286,00 грн (т. 1 а.с. 118-119, т. 2 а.с. 67-78); замовленням і товарним чеком від 09.11.2007 № 418 на суму 13 757,00 грн (т. 2 а.с. 94-95), договором б/н від 16.05.2008, накладною від 16.05.2008 та квитанцією до прибуткового касового ордера на суму 11 747,00 грн (т. 2 а.с. 96). Крім того, ФОП Сімановим О.О. були придбані будівельні матеріали, електрообладнання, вимикачі, розетки, труби, крани, сантехнічне обладнання, малярні вироби на загальну суму 138 436,53 грн, що підтверджується наступними товарними чеками: від 07.08.2007 б/н на суму 4 284,48 грн (т. 2 а.с. 97), від 07.08.2007 б/н на суму 3 197,36 грн (т. 2 а.с. 97), від 15.08.2007 б/н на суму 94,50 грн (т. 2 а.с. 97), від 15.08.2007 б/н на суму 4 037,54 грн (т. 2 а.с. 97), від 05.09.2007 б/н на суму 22 128,56 грн (т. 2 а.с. 97), від 05.09.2007 б/н на суму 11 456,85 грн (т. 2 а.с. 97), від 06.09.2007 б/н на суму 4 314,12 грн (т. 2 а.с. 97), від 06.09.2007 б/н на суму 21 085,99 грн (т. 2 а.с. 97), від 19.09.2007 б/н на суму 31 227,27 грн (т. 2 а.с. 98), від 25.09.2007 б/н на суму 4 355,40 грн (т. 2 а.с. 98), від 25.09.2007 б/н на суму 1 382,41 грн (т. 2 а.с. 98), від 25.09.2007 б/н на суму 2 222,97 грн (т. 2 а.с. 98), від 27.09.2007 б/н на суму 279,47 грн (т. 2 а.с. 98), від 27.09.2007 б/н на суму 21 726,98 грн (т. 2 а.с. 98), від 27.09.2007 б/н на суму 428,06 грн (т. 2 а.с. 98). До складу витрат позивача на капітальний ремонт з вищевказаної суми зараховано суму у розмірі 129 618,49 грн. Джерелом фінансування робіт виступали власні кошти позивача.

Таким чином, загальна сума витрат, яка понесена ФОП Сімановим О.О. у зв'язку з капітальним ремонтом Орендованого майна, складає 333 181,49 грн (203 563,00 грн + 129 618,49 грн), яка також підтверджується відповідним аудиторським висновком від 07.06.2010 (т. 2 а.с. 41-42) та висновком будівельно-технічної експертизи від 14.03.2011 № 279, проведеної в рамках розгляду в суді справи № 2-21/60-2010 (2-27/60-2010) (т. 2 а.с. 46-66).

Судом також встановлено, що 12.03.2007 позивач звертався до Орендодавця із заявою продовжити строк дії Договору до 01.08.2009, проти чого відповідач-1 не заперечував, що підтверджується відповідною відміткою останнього на згаданій заяві (т. 1 а.с. 109, т. 2 а.с. 5).

Заявою від 18.08.2009 № 299 КП «Житловик-3» повідомило ФОП Сіманова О.О. про закінчення строку дії Договору та про необхідність повернення Орендованого майна. Указану заяву позивач отримав 19.08.2009 (т. 1 а.с. 108, т. 2 а.с. 11).

21.10.2009 Орендар повернув, а Орендодавець прийняв нежитлове підвальне приміщення загальною площею 199,1 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Євпаторія, вул. 9 Травня, буд. 96, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі майна (т. 1 а.с. 110, т. 2 а.с. 12).

У зв'язку із закінченням договірних відносин ФОП Сіманов О.О. звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, у якій просив визнати за ним право власності на частку об'єкту нерухомості в цілому - нежитлові приміщення підвал, загальною площею 199,1 кв. м, яке розташоване за адресою: вул. 9 Травня, буд. 96, м. Євпаторія, у задоволенні якого судом було відмовлено, що підтверджується рішенням від 23.06.2011, яке залишене без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 у справі № 2-21/60-2010 (2-27/60-2010) (т. 2 а.с. 22-23, 19-21).

Із матеріалів справи також вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача-1 з вимогами про відшкодування вартості здійснених ним невід'ємних поліпшень Орендованого майна, які були залишені КП «Житловик-3» без задоволення (т. 3 а.с. 9-10). Ураховуючи те, що спір у досудовому порядку вирішено не було, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

На підставі викладеного, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна, який у судовому порядку недійсним не визнавався, а тому, в силу приписів ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, правові засади організаційних відносин, пов'язаних з передачею в оренду майна, яке перебуває у комунальній власності, та майнових відносин між орендодавцями щодо господарського використання даного майна, визначені Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII (у редакції, чинній на час вчинення правовідносин, далі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджуються ст. 283 ГК України та ст. 759 ЦК України, згідно з якими, за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець/наймодавець) передає другій стороні (орендареві/наймачу) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ст. 181 Закону поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Аналогічні положення передбачені у ст. 776 ЦК України.

У відповідності із ч. 3 вищевказаної статті Закону якщо орендодавець або інший балансоутримувач майна, переданого в оренду, не здійснив капітального ремонту майна і це перешкоджає його використанню відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

У той час, положеннями ч. 2 ст. 27 Закону передбачено, що якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає. З наведеною нормою узгоджуються ст. 778 ЦК України.

Проаналізувавши приписи вищевказаних правових норм, суд дійшов висновку, що вони регулюють різні за своєю правовою природою відносини, та потребують певного розмежування при застосуванні в контексті конкретних обставин справи, а саме ст. 181 Закону і ст. 776 ЦК України регулюють питання здійснення капітального ремонту речі, переданої у найм, що є необхідним для експлуатації такої речі за призначенням, а положення ч. 2 ст. 27 Закону і ст. 778 ЦК України стосуються поліпшення речі, яка є предметом договору найму, тобто проведення певних її змін, завдяки яким покращується її стан, корисність, комфортабельність, зовнішній вигляд тощо у порівнянні з тим станом, в якому річ знаходилася до передачі наймачеві.

За наслідками проведення капітального ремонту відновлюються втрачені якісні характеристики майна, без яких неможлива або значно ускладнена його подальша експлуатація, а в результаті поліпшень - покращується стан речі, який до таких покращень мав необхідні функціональні властивості, проте не був досить зручним в певних обставинах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.12.2012 у справі № 5011-18/8060-2012.

Із матеріалів справи вбачається, що спірним Договором установлений інший порядок проведення капітального ремонту, а саме згідно його п. 5.3 Орендар прийняв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати капітальний, повний та інші види ремонтів Орендованого майна. При цьому в Договорі не визначений порядок компенсації витрат на його проведення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що в даному спорі пріоритет мають умови, про які домовились сторони при укладенні Договору, а саме те, що Орендар взяв на себе обов'язок проводити капітальний ремонт, та не звертався до Орендодавця з відповідною вимогою, як це передбачає Закон. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 31.08.2011 у справі № 29/17-241-2011.

У той час, п. 6.3 Договору передбачено право Орендаря із дозволу Орендодавця вносити зміни до складу Орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переоснащення, що обумовлює перевищення його вартості.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача-1 із проханням надати дозвіл на проведення капітального ремонту приміщень з повною заміною внутрішніх магістральних мереж, який ним був отриманий, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується КП «Житловик-3». Проте, згоди Орендодавця на здійснення поліпшень Орендованого майна, в розумінні ст. 27 Закону та ст. 778 ЦК України, позивачем суду надано не було.

Так, вищевказані обставини вже досліджувалися судом при розгляді справи № 2-21/60-2010 (2-27/60-2010).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки у даній справі та у справі № 2-21/60-2010 (2-27/60-2010) брали участь ті ж самі сторони, суд приходить до висновку про повну тотожність суб'єктного складу спорів. У зв'язку з чим, факти, встановлені рішенням суду 23.06.2011, яке залишене без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 у справі № 2-21/60-2010 (2-27/60-2010) та набрало законної сили, є обов'язковими при розгляді даного спору та не підлягають доказуванню знову.

Крім того, судом до уваги не приймається посилання представника позивача на лист від 09.03.2006, оскільки з його змісту неможливо встановити сутність робіт, надання згоди на проведення яких просить позивач. У той час, не надання позивачем кошторису робіт робить неможливим встановлення видів, об'єму та вартості робіт.

З урахуванням викладеного, позивачем суду не надано доказів, які б підтверджували надання йому згоди Орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень Орендованого майна за період дії Договору. Вищевказані обставини позивачем спростовані не були.

Крім того, суд не може погодитися з доводами позивача про продовження між сторонами правовідносин щодо найму Орендованого майна у зв'язку з укладенням між ними нового договору оренди.

Так, 02.11.2011 між позивачем (Орендар) та відповідачем-1 (Орендодавець) був укладений договір оренди № 19 (далі - Договір № 19, т. 2 а.с. 13, 99), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, яке знаходиться в комунальній власності, а саме: нежитлові напівпідвальні приміщення загальною площею 245,8 кв. м, які знаходяться по вул. 9 Травня, буд. 96, м. Євпаторія, для використання під розміщення майстерень з ремонту взуття, одягу (223,6 кв. м) та під офіс (22,2 кв. м).

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 02.11.2011 КП «Житловик-3» передав, а ФОП Сіманов О.О. прийняв в оренду вищевказані нежитлові приміщення площею 245,8 кв. м (т. 2 а.с. 17, 101).

Як встановлено судом, факт закінчення дії Договору підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 21.10.2009. У той час, Договір № 19 є новим правочином, який, по-перше, було укладено щодо нерухомого майна з більшою площею, а саме 245,8 кв. м, по-друге, Договір № 19 укладений лише 02.11.2011, що підтверджує відсутність продовження договірних відносин та безперервне користування позивачем Орендованим майном.

Щодо доводів представників відповідачів про пропуск позивачем строків позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 786 ЦК України до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.

Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму (ч. 2 ст. 786 ЦК України).

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. При цьому, правила про позовну давність, відповідно до вищевказаної статті ЦК України мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно не порушено, у позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги. Указана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.06.2007 у справі № П-9/161-16/165, постанові Вищого господарського суду України від 12.04.2012 у справі № 33/341.

Таким чином, вимога ФОП Сіманова О.О. щодо компенсації вартості здійснених робіт задоволенню не підлягає, у зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог, а тому суд у задоволенні позову відмовляє у повному обсязі.

Стосовно витрат по сплаті судового збору суд зазначає, що згідно пенсійного посвідчення сер. ААЄ № 755683, яке видане Пенсійним фондом України 25.09.2012, позивач є інвалідом ІІ групи загального захворювання (т. 2 а.с. 102).

Відповідно до п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» інваліди I та II груп звільняються від сплати судового збору. Так, пільги, передбачені, зокрема, п. 9 вищевказаної статті, застосовуються і в тих випадках, коли згадані в них особи мають статус суб'єктів підприємницької діяльності і звертаються до господарського суду із зазначенням такого свого статусу (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 № 01-06/1175/2011).

Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Повне рішення складене 28.12.2012.

Суддя О.С. Янюк