АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-2392/ 2006                                                                                                            Рішення постановлено під

Категорія 29                                                                                             головуванням ЦюриТ.В.

Доповідач: Чуприна В.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Чуприни В.О.

Суддів : Камзалова В. В., Іванюка М.В.

При секретарі: Руденко О.М.

За участю : ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця 18  жовтня 2006 року цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Замостянського районного суду м. Вінниця від 29 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1до Вінницької міської ради, ОСОБА_2про надання кімнати у гуртожитку, -

ВСТАНОВИЛА: В жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що адміністрація ВАТ «Вінницька кондитерська фабрика» безпідставно відмовила їй в наданні кімнати на першому поверсі гуртожитку по АДРЕСА_1 в м. Вінниці. Проживаючи в кімнаті НОМЕР_1 цього ж гуртожитку складом сім'ї з трьох чоловік, позивачка потребує цієї кімнати, оскільки внаслідок стану здоров'я та інвалідності дочка не в змозі ходити по сходам на п'ятий поверх. ОСОБА_1 просила суд зобов'язати адміністрацію надати їй замість займаної кімнати спірну кімнату більшого розміру і на першому поверсі, яку займала бувший комендант гуртожитку.

Заявою від 30.03.2006 року ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги тим, що просила виселити ОСОБА_2 з помешкання НОМЕР_2 в якому раніше проживала комендант ОСОБА_3.

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 03.05.2006 року замінено первісного відповідача ВАТ «Вінницька кондитерська фабрика» належним відповідачем - власником гуртожитку по АДРЕСА_1 -Вінницькою міською радою та залучено по справі в якості співвідповідача ОСОБА_4.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниця від 29 червня 2006 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, просить судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В запереченні ОСОБА_2 вважає рішення суду законним і просить його залишити без зміни.

Заслухавши апелянта, з'ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.128 ЖК України і п. 9,10 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 р. № 208 жила площа у гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку видається громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

З огляду на те, що спірний гуртожиток переданий у комунальну власність територіальної громади (рішення виконкому Вінницької міської ради від 26.01.2006 року НОМЕР_3), питання про надання жилої площі в гуртожитку належить до виключної компетенції власника - Вінницької міської ради, який рішення про надання позивачці кімнати , чи відмови не приймав.

За таких обставин суд не вправі зобов'язувати власника гуртожитку надати позивачці ОСОБА_1 поза межами установленого порядку жилу площу в гуртожитку, яка до того ж зайнята, а остання не має правових підстав для такої вимоги.

З таких же підстав із-за відсутності права позивачки на спірну житлову площу їй правильно відмовлено судом в позові про виселення ОСОБА_2.

Не міняє суті вирішення спору мовне тлумачення позивачкою бажаної дії в отриманні кімнати як переселення до іншої кімнати, оскільки законом іншого порядку вселення в житлову площу як шляхом її надання не передбачено.

Доводи апеляційної скарги про не обґрунтовану мотивацію суду щодо відсутності права у позивачки визначати свої позовні вимоги слід визнати справедливими, однак дана обставина не впливає на правильне по суті рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303,304,307,308,313-315 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а рішення Замостянського районного суду м. Вінниця від 29 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України.

суддя В. Чуприна