ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/14113/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод" про стягнення коштів за податковим боргом, -
ВСТАНОВИВ:
Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод", в якому стягнути з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод", в обслуговуючих банках податковий борг з земельного податку в розмірі 29457,21 грн. та надати дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення вимог ст. 287 Податкового Кодексу України відповідач має заборгованість по земельному податку в сумі 29457,21 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 року було відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 12.12.2012 року.
У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Станом на 12.12.2012 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду заперечення на адміністративний позов не надходили.
Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п.14.1.147 ч. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового Кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідач подав до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби податкову декларацію № 90006248621, в якій задекларував податкові зобов'язання з земельного податку на 2012 рік.
Таким чином, у відповідача виникли самостійно задекларовані зобов'язання з земельного податку за серпень 2012 року сумі 29457,21 грн. -терміном сплати до 30.09.2012 року.
Пунктами 57.1. та 57.3. статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проте, вказані суми відповідем не сплачено.
Згідно статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
При цьому статтею 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
Податкова вимога № 2/1222 від 18.12.2008 року, надана позивачем, може бути належним доказом надіслання відповідачу первинної податкової вимоги зі сплати податкового боргу з земельного податку.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими.
Водночас, що стосується позовних вимог в частині надати дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1.ст. 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач має відкриті рахунки в банківських установах, проте на даний час позивачем не було вжито заходів щодо стягнення податкового боргу за рахунок коштів, що знаходяться на рахунках у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод".
З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з вимогою про надання дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків передчасно.
За таких обставин позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити частково.
Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод" (51927, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Стасова, буд. 79, ідентифікаційний код 33981727) на користь бюджету на розрахунковий рахунок згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку 29457,21 грн. (двадцять дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень, 21 копійка).
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна