ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13964/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Благодійного фонду допомоги внутрішніх справ «Правозахист»про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, -
ВСТАНОВИВ:
Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Благодійного фонду допомоги внутрішніх справ «Правозахист», в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться на рахунках банківської установи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг у сумі 1872,00 грн. та у зв'язку з тим, що у відповідача відсутнє майно, вважає за необхідне у відповідності до п.п. 20.1.17 ст. 20 Податкового кодексу України накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивачем в адміністративному позові було заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач про причини неявки суд не повідомив.
Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, Благодійний фонд допомоги внутрішніх справ «Правозахист»перебуває на обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (а.с.9).
Відповідно довідки про стан розрахунків з бюджетом станом на 17.10.2012 року податковий борг відповідача складає 1872,00 грн. (а.с.28).
Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою погашення податкового боргу підприємству направлено податкову вимогу № 78 від 23.01.2012 року на суму 1872,00 грн., яка була отримана відповідачем 29.02.2012 року.
З метою встановлення наявності у відповідача активів Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби надіслано запити до відділу Держкомзему у м. Павлограді Дніпропетровської області, Павлоградського відділення РЕР ДАІ Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Комунального підприємства «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації»та Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області.
Згідно наданих відповідей за відповідачем автотранспортні засоби, сільськогосподарська техніка, державні акти на право власності на земельні ділянки, державні акти на право постійного користування земельними ділянками та договори оренди землі, а також нерухоме майно не зареєстровано.
Відповідно до п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Відповідно до п.п. 14.1.105 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України поняття майно вживається у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України.
Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного Кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Статтею 179 Цивільного Кодексу України встановлено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Аналізуючи вищезазначені норми можна зробити висновок що, кошти та інші цінності, які належать платнику податків є складовою частиною його майна.
Так, у відповідності до п.п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Натомість, відповідно до абз. 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Відповідно до п. п. 7.1, 7.3 розділу 7 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1398 від 07.11.2011 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.01.2012 р. за № 9/20322, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
При цьому, арешт коштів на рахунку платника є різновидом адміністративного арешту, а тому підстави для його застосування, визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для арешту майна, так і для арешту коштів платника податків.
Так, відповідно до п.п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосований органами державної податкової служби лише за наявності обставин, вичерпній перелік яких наведено у п.п. 94.2.1-94.2.7 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, а саме, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Суд погоджується з посиланням позивача на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, встановлена п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України норма, яка надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, зауважує, що реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування арешту коштів та інших цінностей Благодійного фонду допомоги внутрішніх справ «Правозахист», що знаходяться на рахунках у банках даного підприємства.
Керуючись ст. ст. 128, 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Благодійного фонду допомоги внутрішніх справ «Правозахист» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків - залишити без задоволення.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна