Справа № 2-473/2007 p.
Рішення
Іменем України
26 листопада 2007 р. м. П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Резніченка М.С., при секретарі Атачук Н.Ю.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
встановив:
ОСОБА_1 пред'явила у суді зазначений позов, у яком) просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дочкиОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж ЗО % прожиткового мінімуму на дитину, до досягнення ОСОБА_3повноліття на користь позивачки та допустити до негайного виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць, оскільки батько дитини матеріальної допомоги на її утримання і виховання не надає.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.
Відповідач позов визнав, при цьому пояснив, що є батьком неповнолітньої дитини, з позивачкою і дочкою ОСОБА_3проживає разом, працює. Не заперечує проти стягнення аліментів, однак пояснив, що надає матеріальну допомогу на утримання дитини, сплачує банківські кредити, які брав для придбання предметів першої необхідності для сім'ї, але ця допомога не достатня для задоволення розумних потреб дитини. За станом здоров'я може надавати матеріальну допомогу.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позов суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що сторони з 2004 р. по вересень 2006 р. проживали однією сім'єю, не укладаючи шлюбу, а 08 вересня 2005 р. народилася дочка ОСОБА_3, актовий записНОМЕР_1(а.с. 4), батьком якої є ОСОБА_2.. Неповнолітня дитина проживає з матір'ю і знаходиться на її повному утриманні (а.с. 6).
Відповідач вихованням та утриманням дитини не займається, свій обов'язок щодо її матеріального забезпечення не виконує, тому суд вважає, що сукупність наведених фактів утворюють юридичний склад, необхідний і достатній для виникнення зазначеного аліментного зобов'язання, а аліменти підлягають примусовому стягненню.
Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно вимог ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закон), не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
У відповідності до ст.. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 51 грн..
З урахуванням викладеного та на підставі статей 179 - 183, 191 СК України, керуючись статтями 130, 174, 367 ЦПК України, суд,
Вирішив:
Позов ОСОБА_1задовольнити.
2
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Донецьк, працюючого старшим водієм автомобільного взводу в 1936 ОЗМ 26 ОЗ Державної спеціальної служби транспорту, 50077 м. Кривий Ріг, вул.. Івана Сірка, 80, проживаючого в АДРЕСА_1, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 листопада 2007 року до досягнення дитиною повноліття на користь матеріОСОБА_1, а також 51 гривню судового збору в дохід держави.
Рішення суду підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПЖ України.