ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21.12.2012Справа №5002-27/3583-2012
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі судді Янюк О.С., за участю представників:
позивача - Потапова П.Г. (керуючий санацією та розпорядник майна, ухвала суду від 10.07.2012 у справі № 5002-17/9739-2006; паспорт сер. ЕС № 102298);
відповідача - Мальцева Ю.М. (довіреність від 01.01.2012 № б/н), Перепечко Т.М. (довіреність від 01.01.2012 № б/н)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Міського виробничого управління житлово-комунального господарства, м. Армянськ, Автономна Республіка Крим
до Житлово-будівельного кооперативу «Заря», м. Армянськ, Автономна Республіка Крим
про стягнення 27 769,94 грн
ВСТАНОВИВ:
19.10.2012 Міське виробниче управління житлово-комунального господарства (далі - позивач, МВУЖКГ) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) із позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу «Заря» (далі - відповідач, ЖБК «Заря»), в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.12.2012 № 1006, просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 26 762,50 грн, три проценти річних у розмірі 1 007,44 грн (т. 2 а.с. 16).
Позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 527, 530, 625, 903 ЦК України (далі - ЦК України) та вказує на неналежне виконання ЖБК «Заря» взятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг з постачання холодною води та водовідведення від 04.12.2006 № 134, зокрема, на неповну оплату відповідачем за надані позивачем послуги водопостачання та водовідведення за період з травня по серпень 2011 року в розмірі 26 762,50 грн.
Ухвалою суду від 22.10.2012 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано сторін надати суду докази, необхідні для вирішення спору.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався та у судових засіданнях оголошувалась перерва.
Ухвалою суду від 18.12.2012 строк вирішення спору відповідно до ст. 69 ГПК України продовжено на 15 днів до 04.01.2013. Черговий розгляд справи призначений на 21.12.2012.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви з урахуванням наданих уточнень та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Крім того, позивач просив у частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 353,84 грн позов залишити без розгляду. Розглянувши зазначене клопотання, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки не вбачається підстав для застосування правових наслідків, передбачених приписами ст. 81 ГПК України. У той же час, у зв'язку з не підтриманням та усною відмовою від вимог в частині стягнення інфляційних витрат, суд вважає за можливе розглядати надану позивачем заяву про уточнення позовних вимог лише в частині вимог, які позивач підтримує, тобто в частині стягнення суми основного боргу і трьох процентів річних.
Представники відповідача у судовому засіданні вимоги позивача щодо стягнення суми основної заборгованості визнали частково у розмірі 19 842,48 грн. Зокрема, зазначили, що виникнення заборгованості, зокрема у розмірі 19 842,48 грн, підтверджено відомостями лічильників води квартиронаймачів (т. 1 а.с. 90), а об'єми використаної води, що зазначає позивач у відповідних рахунках, є завищеними. Крім того, представниками відповідача до суду надана заява про зобов'язання позивача здійснити перерахунок по оплаті послуг водопостачання з травня по жовтень 2012 року згідно відомостей приладів обліку з урахуванням виплат ЖБК «Заря» у розмірі 29 757,32 грн та стягнути з позивача передоплату в розмірі 9 914,84 грн на користь відповідача (т. 2 а.с. 25), яка була відкликана представниками відповідача в судовому засіданні 21.12.2012.
На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.
04.12.2006 між МВУЖКГ (Виконавець) та ЖБК «Заря» (Споживач) укладено договір про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення № 134 (далі - Договір, а.с. 8-9), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надати Споживачу своєчасно та відповідної якості послуги з постачання холодної води та водовідведення, а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами в строки і на умовах, передбачених Договором (п. 1 Договору).
Строк дії Договору визначений у його п. 26, відповідно до якого він укладається на 1 рік і набирає чинності із дня його підписання. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку жодною зі сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.
Відповідно до ліцензії від 21.11.2008 сер. АВ № 389191, виданої Міністерством житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, позивачу наданий дозвіл на здійснення централізованого водопостачання та водовідведення. Строк закінчення дії ліцензії - 30.10.2013 (а.с. 34).
Згідно із п. 2 Договору суб'єктами користування послугами є володільці (наймачі, орендарі) приміщень у кількості прописаних 146 осіб.
Так, на виконання умов Договору у період з травня 2011 року по серпень 2012 року Виконавцем надано послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 89 504,10 грн, що підтверджується відповідними актами: від 26.05.2011 № 11 на суму 7 282,80 грн (т. 2 а.с. 29), від 25.06.2011 № 87 на суму 8 202,60 грн (т. 2 а.с. 31), від 25.07.2011 № 93 на суму 9 853,20 грн (т. 2 а.с. 35), від 23.08.2011 № 96 на суму 11 768,40 грн (т. 2 а.с. 37), від 26.09.2011 № 10 на суму 9 248,40 грн (т. 2 а.с. 39), від 25.10.2011 № 89 на суму 9 305,10 грн (т. 2 а.с. 40), від 24.11.2011 № 95 на суму 3 402,00 грн (т. 2 а.с. 42), від 26.12.2011 № 102 на суму 4 554,90 грн (т. 2 а.с. 44), від 25.01.2012 № 61 на суму 3 439,80 грн (т. 2 а.с. 54), від 24.02.2012 № 85 на суму 2 935,80 грн (т. 2 а.с. 56), від 26.03.2012 № 85 на суму 3 187,80 грн (т. 2 а.с. 58), від 25.04.2012 № 88 на суму 3 313,80 грн (т. 2 а.с. 61), від 25.05.2012 № 89 на суму 2 835,00 грн (т. 2 а.с. 63), від 25.06.2012 № 86 на суму 3 490,20 грн (т. 2 а.с. 65), від 25.07.2012 № 98 на суму 3 042,90 грн (т. 2 а.с. 67), від 27.08.2012 № 92 на суму 3 641,40 грн (т. 2 а.с. 69), які підписані без зауважень уповноваженими представниками Виконавця і Споживача, їх підписи скріплені печатками. Зазначені обставини відповідачем спростовані не були.
Крім того, позивачем були виписані рахунки на оплату спожитої холодної води та водовідведення, а саме: від 26.05.2011 № 11 на суму 7 282,80 грн (т. 2 а.с. 29), від 25.06.2011 № 87 на суму 8 202,60 грн (т. 2 а.с. 31), від 25.07.2011 № 93 на суму 9 853,20 грн (т. 2 а.с. 35), від 23.08.2011 № 96 на суму 11 768,40 грн (т. 2 а.с. 37), від 26.09.2011 № 10 на суму 9 248,40 грн (т. 2 а.с. 39), від 25.10.2011 № 89 на суму 9 305,10 грн (т. 2 а.с. 40), від 24.11.2011 № 95 на суму 3 402,00 грн (т. 2 а.с. 42), від 26.12.2011 № 102 на суму 4 554,90 грн (т. 2 а.с. 44), від 25.01.2012 № 61 на суму 3 439,80 грн (т. 2 а.с. 54), від 24.02.2012 № 85 на суму 2 935,80 грн (т. 2 а.с. 56), від 26.03.2012 № 85 на суму 3 187,80 грн (т. 2 а.с. 58), від 25.04.2012 № 88 на суму 3 313,80 грн (т. 2 а.с. 61), від 25.05.2012 № 89 на суму 2 835,00 грн (т. 2 а.с. 63), від 25.06.2012 № 86 на суму 3 490,20 грн (т. 2 а.с. 65), від 25.07.2012 № 98 на суму 3 042,90 грн (т. 2 а.с. 67), від 27.08.2012 № 92 на суму 3 641,40 грн (т. 2 а.с. 69), які отримані відповідачем.
Відповідно до п.п. 8, 9 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 10-го числа місяця, який настає за розрахунковим. Послуги сплачуються в безготівковому вигляді.
Так, Споживач не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, оскільки частково сплатив суму боргу, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (т. 2 а.с. 30, 32-34, 36, 38, 41, 43, 45, 55, 57, 59-60, 62, 64, 66, 68, 70), у результаті чого заборгованість відповідача станом на вересень 2012 року становить 26 762,50 грн.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України, ч. 1 ст. 175 ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Як встановлено судом, спірний Договір за своєю правовою природою є змішаним договором, зміст якого складають умови, характерні для договорів постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а також договорів про надання послуг.
Так, відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Об'єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природний газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.
Істотною ознакою даних видів договорів є спосіб транспортування (доставки) енергетичних та інших ресурсів споживачеві, а саме - через приєднану мережу. Тому важливою ознакою договорів постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу є покладення на споживача (абонента) додаткових обов'язків з дотримання режиму використання відповідної мережі та безпечної експлуатації енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Зокрема, особливості договірних відносин водопостачання визначаються Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918-III (далі - Закон № 2918-III).
Так, у ст. 1 Закону № 2918-III визначено, що централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.
За таких обставин, права і обов'язки сторін щодо надання послуг з водовідведення мають ознаки, характерні для договору про надання послуг, відповідно до якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірний Договір направлений на надання позивачем питної холодної води відповідачу і надання послуг з водовідведення, яке є його основним зобов'язанням. У відповідача ж, у силу умов Договору і приписів чинного законодавства, виникає зустрічне зобов'язання оплати прийнятої води та виконаних послуг з водовідведення, а також забезпечити безпечну експлуатацію обладнання, завдяки якому здійснюється позивачем основне зобов'язання.
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір недійсним у судовому порядку не визнавався. Доказів припинення дії Договору сторонами надано суду не було, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у ст. 193 ГК України.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувались прийняті на себе зобов'язання за Договором, здійснювалось постачання холодної води та надавались послуги з водовідведення, що підтверджується підписаними між ним і Споживачем актами про об'єми водопостачання та водовідведення. Однак вартість поставленої холодної води та послуг з водовідведення за спірний період з травня 2011 року по серпень 2012 року відповідачем була оплачена не у повному обсязі, через що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 26 762,50 грн.
У той час, суд не приймає до уваги надані відповідачем документи, а саме: договір про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення від 22.03.2011 (т. 1 а.с. 74-78); розрахунки використання води за лічильниками води квартиронаймачів (т. 1 а.с. 69-73); заяву відповідача про здійснення перерахунку (т. 1 а.с. 67); акти зняття кубів по воді (т. 1 а.с. 91-92); технічні умови від 30.09.2011 № 8980 (т. 1 а.с. 93), відомості приладів обліку за 2011 рік (т. 1 а.с. 94, т. 2 а.с. 1-12), оскільки вони не є доказами в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України та не спростовують обставини, на які посилається позивач.
Підсумовуючи вищевикладене, оскільки своєчасне внесення платежів за отриману холодну воду та послуги з водовідведення є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, а також те, що доказів внесення плати відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку, що основна заборгованість відповідача у розмірі 26 762,50 грн (за період з травня 2011 року по серпень 2012 року) є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму трьох процентів річних. З цього приводу суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем у позові, з урахуванням уточнень від 17.12.2012, заявлено про стягнення 1 007,44 грн трьох процентів річних (т. 2 а.с. 16). Проте, під час судового засідання представником МВУЖКГ у судовому засіданні надані розрахунки трьох процентів річних у розмірі 931,42 грн (т. 2 а.с. 28) та у розмірі 896,09 грн (т. 2 а.с. 72). Перевіривши вказані розрахунки позивача, суд вважає, що вірним є розрахунок у розмірі 896,09 грн, а тому сума трьох процентів річних у зазначеному розмірі є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню з відповідача.
Витрати позивача по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Заря» на користь Міського виробничого управління житлово-комунального господарства грошові кошти у розмірі 27 658,59 грн (двадцять сім тисяч шістсот п'ятдесят вісім грн 59 коп), у т.ч. 26 762,50 грн основної заборгованості, 896,09 грн трьох процентів річних.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Заря» на користь Міського виробничого управління житлово-комунального господарства витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 603,04 грн (одна тисяча шістсот три грн 04 коп).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складене 26.12.2012.
Суддя О.С. Янюк