АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №   22ц-1890  2007 р.   Головуючий по 1 інстанції

Категорія на ухвалу                                                         Компанієць О.В.

Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2007 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                               Адаменко Л.В.

суддів                                          Василенко Л.І. Бородійчука В.Г.

при секретарі                              Ковтун Л.Б.

з участю прокурора

адвокатів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Черкаського головного регіонального управління на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2007 року по справі за заявою ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу,

встановила:

14.08.2007 р. ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про видачу судового наказу,  вказавши,  що відповідно до укладеного договору б/н від 16.06.2006 р. ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000 грн. із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення,  що відповідає терміну дії картки.

У порушення вимог закону та умов договору боржник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до ч. 2  ст.  1054 та ч. 2  ст.  1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором боржник станом на 01.08.2007 р. має заборгованість 1430, 96 грн.,  яка складається з заборгованості за кредитом - 1304, 43 грн.,  заборгованості по процентам за користування кредитом - 126, 53 грн.

Враховуючи викладене заявник просив суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованості у розмірі 3589.Л5 грн. та судових витрат у сумі 40, 50 грн.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2007 року   ЗАТ КБ «ПриватБанк» у прийнятті заяви про видачу судового наказу було

 відмовлено.  Заяву повернуто заявнику та роз'яснено йому право на звернення до суду

з цими самими вимогами в позовному провадженні.

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «ПриватБанк» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати,  справу направити на розгляд до районного суду.

При цьому вказується,  що з наданих суду матеріалів про видачу судового наказу на підставі правочину вчиненому у письмовій формі не вбачається спору про право.

Судова колегія,  заслухавши доповідь судді - доповідача,  пояснення представника заявника,  перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги,  вважає за необхідне її відхилити.

Згідно до вимог п. 1 ч. 1  ст.  312 ЦПК України,  розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції,  апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін,  якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відмовляючи заявнику у прийнятті заяви про видачу судового наказу,  суд першої інстанції виходив з того,  що із заяви ЗАТ КБ «ПриватБанк» та поданих документів вбачається наявність спору про право. Виходячи з викладеного та керуючись  ст.  100 ЦПК України,  суд відмовив у прийнятті заяви про видачу судового наказу та при цьому заявнику роз'яснено його право на звернення до суду з цими самими вимогами в позовному провадженні.

Розглядаючи спір,  судова колегія вважає,  що районний суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та постановив ухвалу з додержанням вимог цивільно - процесуального законодавства.

У відповідності до змісту  ст.  96 ЦПК України судовий наказ може бути виданий,  якщо заявлено вимогу,  яка грунтується на правочині,  вчиненому у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу мотивуючи тим,  що боржник не виконує умови кредитного договору укладеного між сторонами у письмовій формі та при цьому зазначає,  що борг про стягнення якого стоїть питання складається з заборгованості по кредиту і заборгованості по процентам за користування кредитом.

Таким чином викладене свідчить про те,  що між сторонами дійсно існує спір про право,  який неможливо вирішити лише на підставі поданих документів,  так як з'ясуванню підлягає визнання боржником заявлених вимог.

Згідно до вимог п. 2 ч. 1  ст.  100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу,  якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

На підставі наведеного судова колегія вважає,  що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку відмовивши заявнику у прийнятті заяви про видачу- судового наказу.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права.

Керуючись  ст.   ст.  304 . 307 , 312, 313, 314, 315, 319 ЦПК України,  колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Черкаського головного регіонального управління відхилити.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до

Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.   .