АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

у м. Феодосії

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого   -  Моісеєнко Т.І.

суддів               -  Полянської В.О.,

-  Іщенка В.І.

при секретарі -   Піцик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Керченської міської ради, третьої особи -Першій Керченській державній нотаріальній конторі про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою представника Керченської міської ради - Таранцевої Світлани Миколаївни на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у вигляді квартири АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_2. що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ялта, залишеної йому по заповіту. Вимоги мотивовані тим. що строк звернення до нотаріальної контори пропущений ним з поважної причини: про смерть ОСОБА_2 йому стало відомо тільки в січні 2006 року по приїзду його матері ОСОБА_3 до нього по місцю його проживання у Тюменську область. Крім того, з 11 листопада 2005 року по 13 лютого 2006 року він хворів на остеохондроз поперекового відділу хребта і знаходився на амбулаторному лікуванні, тому він не зміг у встановлений законом строк звернутись з заявою до нотаріальної контори.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 23 травня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено, визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до шести місяців.

Не погодившись з рішенням суду, представник Керченської міської ради -Таранцева C.M. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову. На думку апелянта рішення суду постановлено з порушенням норм діючого законодавства і суперечить фактичним матеріалам справи, оскільки вона вважає, що позивачу було відомо про залишений ОСОБА_2 заповіт та про час її смерті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення   позову   про   визначення  додаткового   строку  для   подання   заяви   про

Справа № 22-1467-Ф/2006р.

Головуючий у першій інстанції Муратова Ж.А. Суддя-доповідач Полянська В.О.

прийняття   спадщини,   зробив   правильні висновки     про    доведеність     позивачем обставин про поважність причин пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що 15 серпня 1995 року ОСОБА_2 залишила заповіт, яким заповідала квартиру АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1, що підтверджується копією заповіту (а.с. 5). ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ялті ОСОБА_2 померла. Позивач мешкає у Тюменській області Російської Федерації і про смерть спадкодавця дізнався у січні 2005 року по приїзду матері по місцю його проживання. Ці обставини підтверджені у судовому засіданні поясненнями свідків.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд виходив з того, що яких-небудь доказів, підтверджуючих, що позивач знав про смерть заповідача і у встановлений строк не звернувся в нотаріальну контору, відповідач суду не представив і такими доказами суд не розташовує.

Також суд першої інстанції виходив з того, що знаходження позивача з 11 листопада 2005 року по 13 лютого 2006 року на амбулаторному лікуванні з діагнозом остеохондроз поперекового відділу хребта є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Колегія суддів погоджується з такими виводами суду першої інстанції, бо вищезазначені обставини спростовують доводи апелянта про ОСОБА_1 поважності причин, що до пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2.

Доводи апелянта про те, що позивачу було відомо про час смерті спадкодавця ОСОБА_2 не підтверджені доказами, а відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судова колегія вважає, що, розглядаючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, ухвалив рішення з дотриманням вимог ст. 213 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313. 314, 315 ЦПК України, колегія судів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Керченської міської ради - Таранцевої Світлани Миколаївни на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2006 року відхилити.

Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили