Справа №22a/2943                                            Головуючий у суді 1 інст.:Ваховськнй В.Л.

Категорія 26                                                                 Доповідач у суді II іист.:Товянська О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем.   України

01 листопада 2006 року Апеляційний суд Житомирської області у складі :

головуючого : судді Франовської К.С.

суддів :Широкової Л.В., Товянської О.В. при секретарі : Забеліній 0.0.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського то­вариства з обмеженою відповідальністю «Словечве», Управління праці та соціаль­ного захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціа­льний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи»

за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області

на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 04 кві­тня 2006 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом. Просила стягнути на її ко­ристь з відповідачів заборгованість за остання три роки по виплатах, передбачених Зако­ном України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно­бильської катастрофи». Зазначала, що їй такі виплати проводились у розмірах, встановле­них постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996р. «Про компенсацій­ні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що суперечить в частині розміру цих виплат вимогам Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 04 квітня 2006 року позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області просять постанову ска­сувати та ухвалити про відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріа­льного права. Всі виплати, передбачені Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинні виплачуватись у розмі­рах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастро­фи», а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати. Апелянт також вказує на відсу­тність коштів для виплат у розмірах, понад встановлені названою постановою.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню з відмовою у позові з таких підстав.

Статтею 95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначають виклю­чно законом про Державний бюджет України.

Згідно із статтею 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які по­страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються в порядку в межах обся­гів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюджетні програми.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вна­слідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що громадянам, які постраждали внаслі­док Чорнобильської катастрофи, виплачуються щомісячні виплати на потерпілу дитину, допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва, компен­сації' за роботу на території радіоактивного забруднення, за шкоду, заподіяну здоров»ю та щорічну допомогу на оздоровлення, допомоги, розміри яких залежать від встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компен­саційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач за останні три роки отримувала виплати у відповідності із встановленим Постановою КМ України від 20 червня 2000 року №987 Порядком використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, в межах видаткової частини бюджету на кожен рік.

Апеляційний суд не може погодитись з висновками суду першої інстанції про на­явність заборгованості держави перед позивачкою по виплаті допомоги та доплати у вка­заних у рішенні розмірах, оскільки згідно зі ст. 62 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

За таких обставин, коли судом першої інстанції не застосовано матеріальний за­кон, який підлягав застосуванню, постанова підлягає скасуванню з відмовою у позові.

Суд встановив, що позивачка одержувала виплати у розмірах, встановлених по­становою Кабінету Міністрів України.

Аналізуючи наведені норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, Апеляційний суд приходить до висновку про те, що підстав для задоволення позову немає.

У зв'язку з цим Апеляційний суд скасовує постанову суду першої інстанції і по­становляє про відмову у позові.

Керуючись ст. 196,198,199,202,205,207 КАС України, Апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овру­цької районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити. Поста­нову Овруцького районного суду Житомирської області від 04 квітня 2006 року скасува­ти і постановити про відмову ОСОБА_1у позові до сільсь­когосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Словечне», Управлін­ня праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адмініст­рації Житомирської області про стягнення невиплачених коштів за безпідставністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарже­на у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного суду України про­тягом одного місяця з дня набрання законної сили постановою Апеляційного суду.

Головуючий:           Судді: