Справа № 1716/4643/2012

Номер провадження 1/1716/322/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2012 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Коробова С.О.

при секретарі судового засідання Данчук Л.А.

з участю прокурора Панчук А.А.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Рівне, який має повну загальну середню освіту, одружений, не працює, раніше не судимий, проживає по АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 за попередньою змовою з особою, справа відносно якого виділена в окреме провадження, 5 вересня 2012 року близько 18-ї години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи поряд із входом до складського приміщення, яке належить потерпілій ОСОБА_1, що знаходиться по АДРЕСА_2, групою осіб шляхом вільного доступу вчинили незакінчений замах на крадіжку металевої балки у вигляді металобрухту вагою 180 кг загальною вартістю 360 грн., але дії по викраденню не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий сторонньою особою.

Підсудний ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у вчиненні незакінченого замаху на крадіжку за попередньою змовою групою осіб. Суду показав, що за попередньою змовою з особою, справа відносно якого виділена в окреме провадження, 5 вересня 2012 року близько 18-ї години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи поряд із входом до складського приміщення, що знаходить по АДРЕСА_2, намагалися викрасти металеву балку у вигляді металобрухту. Пояснив, що дії по викраденню не були вчинені до кінця з причин, які не залежали від їхньої волі, оскільки були затримані сторонньою особою.

Підсудний погодився з вартістю викраденого, його ознаками та вагою.

Потерпіла ОСОБА_1 дала суду аналогічні пояснення щодо обставин вчинення підсудним злочину та обставин його затримання. Вказала, що балка їй повернута. На застосування до підсудного реального покарання не наполягала.

Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і учасниками судового розгляду не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України, враховуючи думку прокурора, підсудного та потерпілої суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які повністю не оспорюються сторонами. При цьому суд переконався в тому, що підсудний правильно розуміє зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню. Ці обставини ними не заперечуються. Сумнівів в добровільності і істинності їх позицій у суду немає. Підсудному роз'яснено, що він, при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, буде позбавлений можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудний настояв на істинності своєї позиції у визнанні вини і викладених обставин справи.

Суд погоджується з кваліфікацією органом досудового слідства дій підсудного за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України як незакінченого замаху на крадіжку за попередньою змовою групою осіб, оскільки крадіжку намагалися вчинити особи, які заздалегідь, до початку злочину, домовились про спільне його вчинення, однак їхні дії по вчиненню крадіжки не були доведені до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі, і підсудні не вчинили усіх дій, які вважали б необхідними для доведення викрадення до кінця.

Призначаючи покарання, суд враховує при визначенні його строку підсудному повне визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину, його щире каяття та активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину. При визначенні строку покарання суд також враховує, що підсудний характеризуються позитивно. Суд вважає за можливе призначити підсудному покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, з врахуванням ч.3 ст.68, у виді обмеження волі за нижньою межею санкції.

З погляду на те, що підсудний щиро кається, раніше не судимий, суд погоджується з думкою прокурора і приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання і звільненням його від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 322, 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк у один рік.

На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання, призначеного ОСОБА_2 звільнити з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити попередній -підписку про невиїзд.

Речові докази по справі -металобрухт у вигляді металевої балки -залишити у власності ОСОБА_1

Зняти арешт з всього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_2, який накладено постановою слідчого Бялого О.О. від 25 вересня 2012 року.

Вирок може бути оскаржений у апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення. Апеляція, з додержанням вимог ст. 350 КПК щодо її змісту, подається через Рівненський районний суд Рівненської області.

Суддя Коробов С.О.