Справа № 1716/4382/2012

Номер провадження 1/1716/307/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2012 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Коробова С.О.

при секретарі судового засідання Данчук Л.А.

з участю прокурора Демидюка І.В.,

законного представника ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

представника кримінальної міліції Рафальського Г.Л.,

розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, який: має неповну загальну середню освіту, не працює, є не одруженим, проживає по АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 4 вересня 2012 року о 19 годині, будучи неповнолітнім, перебуваючи біля будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед марки «Діамант»вартістю 1360 грн., який належить ОСОБА_5.

Крім цього ОСОБА_4 7 вересня 2012 року близько 16-ї години, перебуваючи на території дитячого садка, який розташований по АДРЕСА_3 вчинив повторно шляхом вільного доступу крадіжку велосипеда марки «Ардіс»вартістю 1200 грн., який належить ОСОБА_6.

Підсудний ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчиненні вказаних двох крадіжок. Він пояснив суду, 4 вересня 2012 року о 19 годині, будучи неповнолітнім, перебуваючи біля будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед марки «Діамант». Також підтвердив, що 7 вересня 2012 року близько 16-ї години, перебуваючи на території дитячого садка, який розташований по АДРЕСА_3 шляхом вільного доступу він викрав велосипед марки «Ардіс». Підсудний повністю погодився з вартістю, кількістю та ознаками викраденого, а також пояснив, що все викрадене ним майно повернуте власникам.

У відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України, враховуючи думку прокурора, захисника та підсудного, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, викладених підсудним, які повністю не оспорюються сторонами, обмеживши судове слідство дослідженням обставин, які характеризують особу підсудного. При цьому суд переконався в тому, що підсудний правильно розуміє зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню, тобто обставини щодо часу, місця, способу, мотиву вчинення злочину. Ці обставини, так як вони викладені в обвинуваченні, підсудним не заперечуються. Не оспорюють сторони суму викраденого. Сумнівів в добровільності і істинності позиції підсудного немає. Підсудному роз'яснено, що він у випадку прийняття судом рішення про недоцільність дослідження доказів, які не оспорюються сторонами, буде позбавлений можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудний настояв на істинності своєї позиції і згоді на визнання судом недоцільним дослідження вказаних доказів щодо обставин справи.

Дії підсудного кваліфіковані органом досудового слідства вірно і суд з такою кваліфікацією погоджується.

Вчинення підсудним першої крадіжки слід кваліфікувати за ч.1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна.

Вчинення підсудним наступної крадіжки слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як крадіжка, вчинена повторно.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Як пом'якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину та вчинення злочину у неповнолітньому віці.

Враховуючи щире каяття та повне визнання підсудним своєї вини, сприяння досудовому та судовому слідству, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і звільненням його від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень статті 104 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк у один рік;

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк у два роки шість місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України покарання ОСОБА_4 призначити за сукупністю злочинів шляхом повного складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців.

На підставі ст. 104 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_4 звільнити з випробуванням з іспитовим строком у один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_4 залишити попередній -підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений у апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення. Апеляція, з додержанням вимог ст. 350 КПК щодо її змісту, подається через Рівненський районний суд Рівненської області.

Суддя Коробов С.О.