Справа № 22-7028/2006р. Головуючий в 1 інстанції Коваленко В.В.
Категорія 26 Доповідач Звягінцева О.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С.
суддів Звягінцевої О.М., Біляєвої О.М.
при секретарі Стефановій І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Київської районної в м. Донецьку ради, 3 особа ОСОБА_2., про продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності на 58/100 частин-житлового будинку і
встановив:
в апеляційній скарзі відповідач Київська районна у м. Донецьку рада оспорює обгрунтованість рішення суду, яким позов задоволено, і просить про його скасування з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції- за порушенням судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, оскільки позивачка звернулась до суду з позовом про прийняття спадщини тільки через З роки після її відкриття. Апелянт не згоден з висновком суду щодо поважності причини пропуску строку на прийняття спадщини, оскільки позивачкою не надано доказів про погіршення страну її здоров'я, не реалізовано її право на прийняття спадщини з використанням засобів поштового зв'язку.
В засіданні апеляційного суду представник Київської районної у м. Донецьку ради за довіреністю ОСОБА_3. підтримала доводи апеляційної скарги, просила про її задоволення, скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а відповідачка заперечувала проти доводів скарги, просила її відхилити, рішення суду залишити без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
18.08.2005 р. позивачка ОСОБА_1. звернулась до суду з вказаним позоом до відповідача- територіальної громади Київської районної в м. Донецьку ради, зазначала, що після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина, згідно із заповітом від 28.12.2000 p., посвідченого державним нотаріусом Шостої Донецької нотаріальної контори Докуніною І.Г., спадкодавець заповідала все своє майно їй. До складу спадщини входить 58/100 частин житлового будинкуАДРЕСА_1. Право власності на спірне домоволодіння належало ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 6.10.1997 р.
Вона є єдиним спадкоємцем за заповітом. .Немає осіб, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині, тому немає ніяких обставин, що перешкоджають їй прийняти спадщину за заповітом і отримати право власності на спадкове майно.
Вона не мала можливості до цього часу подати заяву про прийняття спадщини, оскільки проживає далеко від місцезнаходження спадкового майна-в с. Новоселівка Краснолиманського району Донецької області, багато часу займає робота та необхідність заробляти кошти для існування. За останні кілька років погіршився стан її здоров'я, вона змушена була приймати заходи для лікування та оздоровлення.
Вважає, що зазначене свідчить про наявність поважних причин для продовження строку на прийняття спадщини.
Тому просила ухвалити рішення, яким продовжити строк на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4, та визнати за нею право власності на 58/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 28 березня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено у повному обсязі, їй продовжено строк на прийняття спадщини за заповітом у вигляді 58/100 домобудівлі АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_1. право власності на 58/100 домобудівлі АДРЕСА_1.
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Суд першої інстанції повно, всебічно, об'єктивно дослідив обставини справи, надані докази, вірно визначив характер правовідносин та дав їм належну правову оцінку, застосувавши матеріальний закон, правильно вирішив спір, висновки суду відповідають обставинам справи.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апеляційний суд вважає, що позивачем доведено позовні вимоги.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 22.04.2002 р. відкрилась спадщина у вигляді 58/100 частин жилого будинкуАДРЕСА_1 (а.с. 7).
Згідно із заповітом від 28.12.2000 p., посвідченим державним нотаріусом Шостої Донецької державної нотаріальної контори, спадкодавець ОСОБА_4 заповідала все своє майно позивачці ( а.с. 6).
За життя спадкодавця їй на підставі договору дарування від 6.10.1997 р. належало право власності на 58/100 частин спірного будинку ( а.с. 5).
Позивачка є єдиною спадкоємицею за заповітом, у встановлений ст. 549 ЦК України ( в редакції до 1.01.2004р.) строк спадщину за заповітом не прийняла, осіб, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині, нема.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, обгрунтовано визнав поважними причини пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини та дійшов обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги грунтуються на вимогах чинного законодавства.
Окрім цього, з пояснень позивачки в засіданні апеляційного суду видно, що фактично вона не знала, коли померла спадкодавець, її вона не ховала, про день смерті ОСОБА_4 їй повідомив чоловік, дізнавшись про це, зразу звернулась до суду з вказаним позовом.
За таких обставин доводи апеляційної скарги про відсутність поважних причин пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини апеляційний суд визнає неспроможними, ці доводи не спростовують правових висновків суду.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування або зміни судового рішення немає.
Керуючись п.1 ч.І ст. 307, ст.ст. 308, 313, п.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України апеляційний суд,-
ухвалив:
апеляційну скаргу Київської районної у м. Донецьку ради відхилити, рішення Київського районного суду м. Донецька від 28 березня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.