Справа № 1716/911/2012

Номер провадження 1/1716/121/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2012 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Коробова С.О.

при секретарі судового засідання Данчук Л.А.

з участю прокурора Таргонія А.В.

розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дядьковичі Рівненського району Рівненської області, який має повну загальну середню освіту, не працює, не одружений, є громадянином України, який є не судимим відповідно до ст. 89 КК України (2001 р.), проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 29 січня 2012 року приблизно о 21 годині з підсобного приміщення, яке розташоване на подвір`ї житлового будинку по АДРЕСА_3, у яке проник шляхом зриву металевої скоби вхідних дверей, вчинив крадіжку металевого візка вартістю 324 грн. 96 коп. та металеву косу вартістю 92 грн.85 коп., належних потерпілій ОСОБА_2. Загальна вартість викраденого становить 417 грн. 81коп..

Підсудний ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні крадіжки, поєднаної з проникненням у приміщення. Суду показав, що, 29 січня 2012 року приблизно о 21 годині, він шляхом зриву металевої скоби вхідних дверей проник до підсобного приміщення, яке розташоване на подвір`ї житлового будинку по АДРЕСА_3 та викрав звідти металевий візок та металеву косу. Підсудний ОСОБА_1 повністю погодився з вартістю викраденого ним майна і висловив перед судом щире каяття.

Від представника потерпілої до суду надійшла заява, в якій просить справу розглядати без участі її довірительки, оскільки та має похилий вік і не може з`явитися в судове засідання. Пояснила, що заподіяна шкода їй відшкодована.

У відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України, враховуючи думку прокурора та підсудного, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, викладених підсудним, які повністю не оспорюються сторонами, обмеживши судове слідство дослідженням обставин, які характеризують особу підсудного. При цьому суд переконався в тому, що підсудний правильно розуміє зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню, тобто обставини щодо часу, місця, способу, мотиву вчинення злочину. Ці обставини, так як вони викладені в обвинуваченні, підсудним не заперечуються. Не оспорює ОСОБА_1 і вартість викраденого ним майна. Сумнівів в добровільності і істинності позиції підсудного немає. Підсудному роз'яснено, що він у випадку прийняття судом рішення про недоцільність дослідження доказів, які не оспорюються сторонами, буде позбавлений можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудний настояв на істинності своєї позиції і згоді на визнання судом недоцільним дослідження вказаних доказів щодо обставин справи. Підсудний заявив, що йому зрозумілі наслідки визнання судом недоцільності дослідження обставин справи, а саме неможливість оспорювання цих обставин в апеляційному порядку.

Дії підсудного вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 3 ст. 185 КК України, як крадіжка, поєднана з проникненням у приміщення, тому що підсудний ОСОБА_1 вчинив викрадення чужого майна таємно з підсобного приміщення, у яке проник без дозволу власниці шляхом зриву металевої скоби вхідних дверей.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Даних про обставини, що негативно характеризують підсудного матеріали справи не містять. Завдану потерпілій шкоду підсудний відшкодував повністю. До того ж підсудний є не судимим відповідно до ст. 89 КК України (2001 р.). Як пом'якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину, добровільне відшкодування шкоди. Як обтяжуючу покарання обставини суд визнає вчинення злочину стосовно особи похилого віку. Тому, з урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе призначити підсудному покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 185 КК України ближче до нижчої межі. Однак, за наявності обставини, що обтяжує покарання (вчинення злочину стосовно особи похилого віку) суд позбавлений можливості призначити покарання за нижньою межею санкції.

З погляду на те, що підсудний щиро кається (проявив дійове каяття), визнав свою вину і сприяв як досудовому, так і судовому слідству, суд погоджується з пропозицією прокурора про звільнення підсудного від відбування покарання з випробуванням і приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання і звільненням його від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк у чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_1 звільнити з випробуванням з іспитовим строком у один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази -металевий візок та металеву косу з рукояткою -залишити у власності потерпілої.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній -підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений у апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення. Апеляція, з додержанням вимог ст. 350 КПК щодо її змісту, подається через Рівненський районний суд Рівненської області.

Суддя Коробов С.О.