Справа № 1716/1913/2012

Номер провадження 1/1716/194/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2012 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Коробова С.О.

при секретарі судового засідання Данчук Л.А.

з участю прокурора Літковця А.О.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1, яка має повну загальну середню освіту, не одружена, не працює, раніше не судима,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_2, яка має повну загальну середню освіту, не одружена, не працює, раніше не судима,

у вчиненні злочину, передбаченого 2 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 4 березня 2012 року у вечірній час, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 Рівненського району Рівненської області групою осіб шляхом вільного доступу таємно викрала кредитну картку «Приватбанк», мобільний телефон марки «Samsung S3850»вартістю 895 грн.88 коп., сім-картку оператора мобільного зв`язку «Київстар»вартістю 25 грн., які належали ОСОБА_1 Загальна сума викраденого становить 920 грн. 88 коп..

Підсудна ОСОБА_2 повністю визнала себе винною у вчиненні крадіжки за попередньою змовою групою осіб і суду показала, що вона за попередньою змовою з ОСОБА_3 4 березня 2012 року у вечірній час, перебуваючи в будинку громадянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 Рівненського району Рівненської області шляхом вільного доступу групою осіб таємно викрала кредитну картку «Приватбанк», мобільний телефон марки «Samsung S3850»та сім-картку оператора мобільного зв`язку «Київстар».

Підсудна ОСОБА_3 також в судовому засіданні свою вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю та дала суду аналогічні пояснення.

Підсудні погодилися з вартістю викраденого.

Показання обох підсудних відповідають фактичним обставинам справи і учасниками судового розгляду не оспорюються.

Потерпіла в судовому засіданні повідомила, що їй повністю відшкодовано завдані збитки та претензій щодо підсудних вона не має. Суду дала пояснення, аналогічні поясненням підсудних.

У відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України, враховуючи думку прокурора та обох підсудних, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які повністю не оспорюються сторонами. При цьому суд переконався в тому, що підсудні (кожна окремо) правильно розуміють зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню. Ці обставини ними не заперечуються. Сумнівів в добровільності і істинності їх позицій у суду немає. Підсудним (кожній окремо) роз'яснено, що вони, при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, будуть позбавлені можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудні (кожна окремо) настояли на істинності своєї позиції у визнанні вини і викладених обставин справи.

Суд погоджується з кваліфікацією органом досудового слідства дій підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, як крадіжки вчиненої за попередньою змовою групою осіб, тому що її вчинили дві особи, які заздалегідь, до початку злочину, домовились про спільне його вчинення.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудні щиро каються і сприяли розслідуванню та судовому розгляду справи, раніше не судимі. З погляду на дані обставини суд погоджується з думкою прокурора і приходить до висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі ближче до нижньої межі санкції. Також суд вбачає можливість виправлення кожної з них без відбування покарання і звільненням їх від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 322, 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк у два роки.

На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання ОСОБА_2 звільнити з випробуванням з іспитовим строком у один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання,

- періодично, відповідно до ч. 3 ст. 13 КВК України, з'являтись для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити попередній -підписку про невиїзд.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк у два роки.

На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання ОСОБА_3 звільнити з випробуванням з іспитовим строком у один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_3 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання,

- періодично, відповідно до ч. 3 ст. 13 КВК України, з'являтись для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_3 залишити попередній -підписку про невиїзд.

Речові докази по справі - сім-картку оператора мобільного зв`язку «Київстар»з абонентським номером НОМЕР_1 та банківську картку «Приватбанк»з номером НОМЕР_2 - залишити у власності потерпілої ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений у апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення. Апеляція, з додержанням вимог ст. 350 КПК щодо її змісту, подається через Рівненський районний суд Рівненської області.

Суддя Коробов С.О.