ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13997/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі - Василенко Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області до Приватного підприємства «Інтерводбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року УПФУ в Криворізькому районі Дніпропетровської області звернулося до адміністративного суду з вказаним позовом, в якому просило: зобов'язати ПП «Інтерводбуд» надати звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до позивача, відповідно до актів виконаних робіт та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 49 430 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 02.10.2012 року встановлено факт внесення директором ПП «Інтерводбуд» ОСОБА_1 недостовірних відомостей відносно витрат, понесених підприємством на соціальні заходи в сумі 51 430 грн. ПП «Інтерводбуд» не подало звітність та не нарахувало єдиний внесок, тому 2 000 грн., які було сплачено, обліковуються на особовому рахунку платника як переплата. Такі обставини, призвели до нанесення шкоди державному бюджету на суму в 49 430 грн.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. В своєму клопотанні від 20.12.2012 року позивач просив суд розглядати справу за відсутності їх представника.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з'явилися, про час і місце його проведення були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За умовами ч.6 ст.128 КАС HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1573/ed_2012_10_04/pravo1/T052747.html?pravo=1"України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, частина 6 статтіHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1573/ed_2012_10_04/pravo1/T052747.html?pravo=1" 128 КАС HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1573/ed_2012_10_04/pravo1/T052747.html?pravo=1"України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Інтерводбуд» зареєстровано Криворізькою районною державною адміністрацією 24.08.2011 року, включено до ЄДРПОУ та зареєстровано як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області.

З моменту реєстрації, тобто з 2008 року, ПП «Інтерводбуд» не надавало звітів з нарахуванням заробітної плати, тому обов'язку щодо сплати до управління у підприємства не було.

В подальшому, постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 02.10.2012 року за результатами розгляду кримінальної справи відносно директора ПП «Інтерводбуд» ОСОБА_1 за ст.ст.364-1 ч.1 ст.366 ч.1 КК України, останнього звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України. Вказане судове рішення набрало законної сили 10.10.2012 року.

Так, згідно постанови Криворізького районного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_1 будучи директором «Інтерводбуд», уклав договори підряду на виконання робіт за бюджетні кошти, а саме: договір №17 від 20.07.2011 р., уклавши з Глеюватською сільською радою на проведення поточного ремонту крівлі клуба в с.Глеюватка; договір №1 від 02.07.2010 p., уклавши з Розилюксембурською сільською радою на проведення реконструкції водоводу в с.Миролюбівка Широківського району; договір №4 від 17.05.2010 р., уклавши з Шестернянською сільською радою на проведення робіт по реконструкції бані під амбулаторію в с.Шестерня Широківського района; договір №10 від 13.05.2011 р., уклавши з Шестернянською сільською радою на проведення додаткових робіт по реконструкції бані під амбулаторію в с.Шестерня Широківського району.

Після проведення комплексу робіт по вище вказаним договорам, сторонами були підписані офіційні документи - акти виконаних робіт по формі КБ-2В, в які директор ПП «Інтерводбуд» ОСОБА_1 вніс недостовірні данні відносно витрат, понесених підприємством на соціальні заходи в сумі 51 430 грн., чим спричинено збитки державі в особі Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області.

Як вбачається з матеріалів справи, третя особа ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі.

Згідно 1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 4 ст.72 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

У відповідності до ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VІ та «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-5 від 27.09.2010 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2012 року №994/18289 на платника єдиного внеску покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Так, відповідно до ст.6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Також частиною 8 статті 9 вищевказаного Закону передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

В п.4.3 наведеної вище Інструкції встановлено, що підприємства, установи й організації, інші юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне обчислення єдиного внеску на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. Єдиний внесок нараховуються на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником шляхом перерахування безготівкових коштів з його банківського рахунку не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Таким чином, враховуючи викладені у постанові Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 02.10.2012 року обставини, за ПП «Інтерводбуд» рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 51 430 грн.

Судом також встановлено, що 26.07.2012 року відповідачем було перераховано на рахунок позивача кошти у сумі 2 000 грн. Отже, заборгованість відповідача підлягає зменшенню та становить 49 430 грн., яка на даний час добровільно не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Розглядаючи вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до управління пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, з огляду на наступні обставини.

УПФ України в Криворізькому районі Дніпропетровської області було заплановано перевірку ПП «Інтерводбуд» однак представник підприємства повідомив про неможливість перевірки у зв'язку з втратою первинних документів підприємства. Так, до матеріалів справи позивачем надано копію постанови Жовтневого РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 09.01.2012 року про відмову в порушені кримінальної справи з підстав викрадення документів ПП «Інтерводбуд».

За таких обставин, відповідач не має фактичної можливості надати звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до управління пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області, з огляду на втрату первинних документів ПП «Інтерводбуд».

Таке зобов'язання відповідача не матиме жодних правових наслідків та не спричинить позитивних змін для Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області в цілому.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею72 Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 49 430 грн., оскільки доказів добровільного погашення відповідачем не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Інтерводбуд» на користь Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області заборгованість в розмірі 49 430 грн. (сорок дев'ять тисяч чотириста тридцять гривень).

У задоволенні решти позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя К.С. Кучма