Справа № Провадження №11-1500/12 11/1090/7927/12 Головуючий у І інстанціїЛисенко Вл.
Категорія64Доповідач у 2 інстанції Орел
26.12.2012
____________________________________________________________________________________
УХВАЛА
Іменем України
08 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Орла А.І.
суддів Ященко І.Ю., Матюшка М.П.
з участю прокурора Красківського В.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.07.2012 року, яким :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мирне Бориспільського району Київської області, українця, громадянина України, що має вищу освіту, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України і виправдано за відсутність в його діях складу злочину.
Вироком також знятий арешт з усього майна ОСОБА_2 та вирішено питання щодо речових доказів по справі.
Колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався в діях, які виразилися в одержанні хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара за невиконання в інтересах того, того, хто дає хабара та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища за таких обставин.
В березні 2010 року голова ліквідаційної комісії ТОВ «ІМТТ ГРУП» ОСОБА_3 на виконання рішення засновника та директора вказаного товариства ОСОБА_4 про ліквідацію ТОВ «ІМТТ ГРУП» звернулась до управління податкового контролю ДПІ в Києво-Святошинському районі та надала відповідний пакет документів, необхідний для проведення виїзної документальної перевірки ТОВ «ІММТ ГРУП»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
У зв'язку з тим, що тривалий час не призначали інспектора для проведення вказаної перевірки, ОСОБА_3 в середині травня 2010 року, звернулася з приводу проведення вказаної перевірки до начальника управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ОСОБА_2. Останній, в свою чергу, вирішив використати займану ним посаду для особистого збагачення шляхом одержання хабара від голови ліквідаційної комісії ТОВ «ІМТТ ГРУП»ОСОБА_3 за прискорення складання акту податкового аудиту ТОВ «ІМТТ ГРУП» та мінімізацію штрафних санкцій, нарахованих за наслідками перевірки.
Під час розмови, яка відбулася в приміщені ДПІ у Києво-Святошинському районі за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29, ОСОБА_2 висунув ОСОБА_3 вимогу, що за прискорення складання акту податкового аудиту ТОВ «ІМТТ ГРУП»та мінімізацію штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, остання повинна передати йому в якості хабара 3000 доларів США та 10 000 грн..
Після цього ОСОБА_3 неодноразово зустрічалася з ОСОБА_2, який, повідомив їй, що ліквідації підприємств тривають декілька років однак за умови передачі йому хабара він прискорить складання акту податкового аудиту ТОВ «ІМТТ ГРУП»та вирішить питання щодо нарахування мінімальних штрафних санкцій за наслідками перевірки, на що вона змушена була погодитись.
Проведення зазначеної перевірки ОСОБА_2 доручив заступнику начальника відділу перевірок платників податків ДПІ у Києво-Святошинському районі ОСОБА_5, яка в період з 07.06.2010 року по 11.06.2010 року провела позапланову виїзну перевірку ТОВ «ІМТТ ГРУП»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 25.10.2007 року по 11.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 25.10.2007 року та 11.06.2010 року, та складено відповідний акт про результати позапланової виїзної перевірки від 16.06.2011 року № 307/23-2/35411872.
В подальшому, відповідно до вказаного акту, на вимогу ОСОБА_2, ОСОБА_3 за порушення податкового законодавства ТОВ «ІМТТ ГРУП»в банківській установі сплатила штрафні санкції на загальну суму 5 851 грн. 41 коп..
24.06.2010 року ОСОБА_5 за вказівкою ОСОБА_2 в приміщені ДПІ у Києво- Святошинському районі за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29, видала ОСОБА_3 вищевказаний акт про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІМТТ ГРУП»від 16.06.2011 року № 307/23-2/35411872. Відразу після цього, побоюючись бути викритим в своїй злочинній діяльності, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 вийти з приміщення ДПІ і проїхати з ним на автомобілі для отримання від неї обумовленої ним суми хабара. Для цього близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_2, керуючи власним автомобілем марки «HONDA CR-V»зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Жулянській в с. Софіївська Борщагівка Києво- Святошинського району Київської області вздовж будинків №№ 20, 22, 24 та продуктового магазину «Світлана»в напрямку кільцевої дороги м. Києва, шляхом вимагання одержав від ОСОБА_3 хабара в сумі 3000 доларів СІЛА та 10 000 грн., що відповідно до курсу НБУ станом на 24.06.2010 року складає 33 729,4 грн., за прискорення складання акту податкового аудиту ТОВ «ІМТТ ГРУП»та мінімізацію штрафних санкцій, нарахованих за наслідками перевірки податкового законодавства.
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.07.2012 року ОСОБА_2, визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України і виправдано за відсутність в його діях складу злочину. Обґрунтовуючи своє рішення суд вказав, що висновок органів досудового слідства про те, що ОСОБА_2 вчиняв дії, в тому числі вимагання хабара у ОСОБА_3 за виконання в її інтересах будь-яких дій з використанням наданих йому влади та службового становища, є надуманими і такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Тому, на думку суду, у ОСОБА_2 був відсутній умисел на вчинення інкримінованого діяння, а отже, суб'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України. ОСОБА_7 того, на думку суду, поскільки не встановлений факт отримання грошових коштів ОСОБА_8, в його діях відсутня і об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Обґрунтовуючи апеляцію прокурор зазначає, суд, оцінюючи покази свідків та інші докази при наявності суперечностей, які мають істотне значення для висновків суду, належним чином не вмотивував, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші. Твердження суду про те, що покази свідка ОСОБА_3. не підтверджуються жодним з наданих суду доказів не відповідає дійсності оскільки її покази є незмінними та повністю узгоджуються з показами інших свідків та матеріалами кримінальної справи. При цьому судом не надано оцінки показам свідка ОСОБА_4, які узгоджуються з показами свідка ОСОБА_3. ОСОБА_7 того, в судовому засіданні допитані та оголошено покази свідків (покази яких визнані судом правдивими), які також повністю узгоджуються та не суперечать показам основного свідка ОСОБА_3., а саме покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 Судом не надано належної оцінки аудіо запису розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_3., у задоволенні клопотання державного обвинувача про проведення повторної експертизи матеріалів та засобів аудіо записів суд необґрунтовано відмовив. ОСОБА_7 того, твердження суду про те, що відеозапис передачі виправданому грошових коштів у якості хабара не носить доказовий характер, оскільки на ньому не зафіксована саме момент передача грошових коштів є критичними, оскільки вказаний момент не зафіксовано суто з технічних причин неможливості фіксації всіх обставин, що відбувались в автомобілі ОСОБА_2, однак вказаний відеозапис повністю узгоджується з показами свідка ОСОБА_3. та протоколами огляду місця події від 29.06.2010 року та від 30.06.2010 року. ОСОБА_7 того, судом не надано належної оцінки іншим доказам вини ОСОБА_2, які в своїй сукупності доводять вину виправданого.
В запереченні на апеляцію захисник ОСОБА_23 в інтересах ОСОБА_2 просить відмовити у задоволення апеляції, вирок залишити без змін, мотивуючи тим, що виправдовуючи ОСОБА_2, суд у вироку обґрунтовано зазначив, що обвинуваченням не було надано достатніх прямих доказів, які б вказували на подію злочину, в результаті чого судом не було встановлено суб'єктивну і об'єктивну сторону інкримінованого злочину. Вважає, що суд правомірно не взяв як доказ відеозапис, оскільки він не підтверджує свідчення ОСОБА_3 про те, що кошти вона не залишила між сидіннями, крім того ОСОБА_3 не була оглянута після того як залишила автомобіль ОСОБА_2 Твердження прокурора в апеляції, що вина ОСОБА_2 доводиться показаннями свідків є безпідставними, оскільки вказані свідки не могли бачити факт отримання хабара ОСОБА_2 і таку версію знали виключно від ОСОБА_3 Факт отримання по протоколу огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_3 11000 грн. спростовується поясненнями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_24 та ОСОБА_19, відповідно до яких їй вручалося 10000 грн. Свідок ОСОБА_20 підтвердила правдивість свідчень ОСОБА_2, що на момент залишення автомобіля на автостоянці жодних речей у ньому не було. Апелянт зазначає, що не співпадає колір аерозольної рідини в протоколі огляду та вручення грошових коштів та у висновку експерта № 960/х від 03.08.2012 року. ОСОБА_7 того, не можна брати як доказ цифровий диктофон, оскільки записи зроблені не компетентною особою та в порушення закону «Про оперативно-розшукову діяльність». З матеріалів справи не вбачається, що перевірка ТОВ «ІМТТ ГРУП»на предмет дотримання податкового законодавства проводилась прискорено, і обвинувачення ОСОБА_2 в цій частині є безпідставним, мінімізація штрафних санкцій не підтверджується зібраними доказами та вимогами законодавства.
Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію та вважає вирок суду незаконним, пояснення виправданого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, провівши судові дебати та надавши виправданому останнє слово, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 КПК України, мотивувальна частина виправдувального вироку, серед іншого повинна містити підстави для виправдання підсудного із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Не допускається включення у вирок формулювань, які ставлять під сумнів невинуватість підсудного.
За змістом цієї норми закону у мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у справі, а також мотивовані висновки суду стосовно підстави виправдання.
Однак, як убачається із вироку, суд зазначені вимоги закону належним чином не виконав. Зокрема, не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, а також при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, відкинув одні докази без належної мотивації та оцінки їх у сукупності з іншими доказами, припустився помилки при їх оцінці, безпідставно визнавши їх неналежними, що в результаті призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Обґрунтовуючи виправдувальний вирок, суд зробив висновок, що показання свідка ОСОБА_3 є такими, що частково не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки спростовуються показами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ОСОБА_7 того, її покази не підтверджуються жодним з наданих суду доказів.
З таким висновком суду, колегія суддів не може погодитися, оскільки, із заяви ОСОБА_3, адресованої начальникові УДСБЕЗ ГУМУС України в Київській області від 23.06.2012 року ( т.1 а.с.66) вбачається, що зі змістом ст. 383 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий донос про злочин, вона ознайомлена, на кожному аркуші заяви міститься підпис заявника. Вказану заяву відібрано уповноваженою особою, зареєстровано у встановленому законом порядку і будь-яких даних, які б могли поставити під сумнів її справжність, у справі не встановлено. Її достовірність також підтверджується показаннями ОСОБА_3, яка під час допиту неодноразово попереджалася про кримінальну відповідальність, давала послідовні, узгоджені з іншими матеріалами справи показання, а її бажання прискорити ліквідацію ТОВ «ІМТТ ГРУП», жодним чином не може свідчити про зацікавленість у результатах розгляду справи.
Не прийнято судом як доказ, аудіо записи розмов ОСОБА_2 з ОСОБА_3 на диктофоні «EDIC-mini Tini», оскільки експерт не ідентифікував голос ОСОБА_2 на вказаних записах та відеозапис, зафіксований на диск «Videx», оскільки з нього не вбачається в якій сумі і куди поклала грошові кошти ОСОБА_3. Разом з тим, відповідно до протоколу огляду вказаного цифрового диктофону та диску, враховуючи послідовні та незмінні показання свідка ОСОБА_3, які узгоджуються із іншими матеріалами кримінальної справи, розмови, що містяться на записах, проходили між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за вказаних нею обставин. Суд першої інстанції мотивував своє рішення про неприйняття як доказу вини ОСОБА_8 аудіо запису розмови між ним та ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) в зв'язку з тим, що експерт у своєму висновку не ідентифікував голос ОСОБА_8. Однак, як вбачається з протоколу судового засідання, суд навіть не виясняв у ОСОБА_8 чи відбувалася у нього така розмова з ОСОБА_3 (ОСОБА_3) та чи його голос наявний на вказаному аудіо запису. Якщо у суду були сумніви щодо цього, то він повинен був належним чином обґрунтувати свої висновки та спростувати доводи обвинувачення. Натомість суд, 25.04.2012 року відмовив у задоволення клопотання прокурора про призначення повторної експертизи матеріалів та засобів аудіо записів, практично зовсім не мотивувавши свого рішення. На думку колегії суддів, заслуговують на увагу доводи апеляції державного обвинувача про необґрунтовану відмову суду у проведенні повторної експертизи матеріалів та засобів аудіо записів, оскільки відповідно до вимог статей 75, 312 КПК України коли висновок експерта буде визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності, суд мотивованою ухвалою може призначити повторну експертизу, яка доручається іншому експертові або іншим експертам і проводиться з додержанням вимог ст.ст. 310, 311 КПК України.
Колегія суддів також знаходить необґрунтованими висновки суду першої інстанції про неможливість визнання доказом по справі відеозапису подій, що відбулися в автомобілі ОСОБА_8. У відповідності до ч. 1 ст. 67 КПК України, суд, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Зазначена норма закону зобов'язує суд робити оцінку зібраних по справі доказів в їх сукупності та робити свій висновок після детального аналізу та співставлення всіх зібраних по справі доказів.
За наведених обставин висновок суду про виправдання ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, є передчасним, зробленим без повного, всебічного та об'єктивного аналізу наявних у справі доказів, а тому не може бути визнаний законним та обгрунтованим, у зв'язку з чим вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, дати належну юридичну оцінку здобутим доказам та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити. Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.07.2012 року, щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, іншим складом суду.
С У Д Д І :