Справа № Ц 2415/ 2 0 0 6        Головуючий у 1 інстанції Борисова Л.Б.

Категорія 40                                           Доповідач у 2 інстанції Заріцька А.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3  жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого       Сліпченко О.І.,

суддів: Заріцької А.О., Голуб С.А.,

при секретарі Шешко О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 6 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до Державного підприємства "Триліський спиртовий завод" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені,-

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній .скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування вказаного рішення, як незаконного, і просить ухвалити нове рішення, яким заявлений нею позов задовольнити.

Апеляційну-скаргу обґрунтовувала тим, що висновки суду про пропуск нею строку на звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку зроблені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення вимог процесуального закону. При цьому позивачка послалася на порушення судом вимог ч. 2 ст. 233 КЗпП України та ст.8 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів підстав для її задоволення не встановила.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка була звільнена з роботи у відповідача за власним бажанням 6 червня 2005 року, а остаточний розрахунок з нею відповідач провів лише 5 вересня 2005 року.

З даним позовом позивачка звернулася до суду 3 квітня 2006 року, пропустивши при цьому передбачений законом тримісячний строк (ст. 233 КЗпП України).

Суд, достатньо повно з'ясувавши обставини справи, дав належну правову оцінку встановленому і обґрунтовано прийшов до висновку про те, що в задоволені   позову   слід   відмовити,   через   пропуск   позивачкою   строку   на звернення до суду, перебіг якого починається з наступного дня після проведення розрахунку.

Посилання позивачки в апеляційній скарзі на те, що її право на звернення з таким позовом не обмежується строком, як і посилання при цьому на ч.2 ст. 233 КЗпП України, не можуть прийматися до уваги, оскільки не стосуються предмету спору.

4.2 ст. 233 КЗпП України передбачає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Встановлено, що належна позивачці заробітна плата була виплачена 5 вересня 2005 року. Середній заробіток за час затримки розрахунку має іншу правову природу і звернення з позовом щодо його стягнення передбачений ч 1. ст. 233 КЗпП України.

Інші доводи апеляційної скарги рішення суду також не спростовують і посилань на обставини, які б об'єктивно свідчили про незаконність судового рішення, не містять.

Оскільки рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 209,218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   відхилити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 6 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набраннязадсонної сили.