Справа № 22а-1074/2006 р.       Головуючий у 1 інстанції Малород О.І.

Категорія                                                      Доповідач у 2 інстанції Даценко Л.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого - судді Хопти С.Ф. суддів Даценко Л.М., Касьяненко Л.І. при секретарі Козак І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Обухівського районного суду Київської області від 25 липня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Обухівського району Київської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

У червні 2006 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 25 липня 2006 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав, передбачених ч.2 ст.2, ч.І ст.17, п.1 ч.І ст.109 КАС України.

На вказану ухвалу ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати, як незаконну.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суддя виходив з того, що посада директора сільського будинку культури не є державною службою, позивачка не проходила публічну службу, тому дану заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Однак з такими висновками судді погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб"єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п.1 ч.І ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб"єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з позовної заяви, позивачка свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 01.11.2003 р. виконувала обов'язки директора Семенівського будинку культури, згідно з розпорядженням сільського голови та підписаним договором між сторонами вона являється матеріально-відповідальною особою за майно будинку культури.

Згідно розпорядження Семенівської сільської ради № НОМЕР_1 вона було звільнена з роботи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає безпідставними висновки суду про те, що позивачка не проходила публічну службу, тому даний трудовий спір повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства, оскільки даний спір виник між фізичною особою та суб"єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень та дій і відноситься до компетенції адміністративних судів відповідно до вимог п.1 ч.І ст.17 КАС України.

Крім того, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13 червня 2006 р. залишено без змін ухвалу судді Обухівського районного суду Київської області від 25 квітня 2006 р. про відмову у відкритті провадження в цивільній справі за аналогічним позовом ОСОБА_1

Таким чином, висновок судді про те, що дану заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, являється безпідставним.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті позовної заяви судом допущені порушення вимог адміністративного судочинства, а тому ухвала судді від 25 липня 2006 р. підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених ст.107 КАС України.

Керуючись ст.ст. 195-196, 199, 206 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати ухвалу судді Обухівського районного суду Київської області від 25 липня 2006 р. і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки відповідно до ч.2 ст.211 КАС України не перешкоджає подальшому провадженню в справі.