АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 1450/2006 р. Головуючий у І інстанції: Бендак О.М.
Доповідач : Павліченко С.В.
УХВАЛА Іменем України
27 жовтня 2006 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого Павліченка С.В.
суддів: Куштана Б.П., Кеміня М.П.
при секретарі Довбака Т.О., з участю позивачки ОСОБА_1, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
встановила:
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 йдеться про скасування рішення Рахівського районного суду від 31 липня 2006 року, яким задоволено позов ОСОБА_1, а саме зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку розміром 0,07 га в с. В. Водяне на території бригадного двору НОМЕР_1, належну ОСОБА_1., знявши огорожу і не перешкоджати їй в користуванні даною ділянкою. Зазначається, що судом не з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, не доведено, що вони самовільно захватили у позивачки 0,07 га земельної ділянки та неправильно застосовано норми матеріального права. Вказується , що спірна земельна ділянка належала їхнім батькам, що підтверджується довідкою сільської ради. Крім того, Державний акт на цю ділянку , виданий позивачці ОСОБА_1. є незаконним. На підставі наведеного просили рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1. просила рішення суду залишити без змін.
Відповідачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3. належно повідомлені про час та місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явились і про причини неявки не повідомили.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 28.03.2001 року позивачці ОСОБА_1. передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,91 га. Згідно акту обстеження комісії В.Водянської сільської ради від 14.12.2005 року встановлено, що відповідачі захопили належну позивачці земельну ділянку і поставили огорожу. Крім того, відповідачі належних документів на спірну земельну ділянку не мають. Тому позов підставний і його слід задовольнити.
Відповідно до вимог ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
З матеріалів справи вбачається, що позивачці на праві приватної власності належить земельна ділянка розміром 0,91 га (а.с.7).
Відповідачі самовільно захопили належну позивачці земельну ділянку і поставили огорожу (а.с. 11).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Керуючись ст. ст.305, 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Рахівського районного суду від 31 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала проголошена в порядку ст.218, 317 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до ст. 326,327 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.