АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження №22ц/2090/8132/2012 Головуючий 1 інстанції

Справа№2020/5738/2012 Ященко С.О.

Категорія: трудове Доповідач: Черкасов В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.

при секретарях - Гуренко М.О., Гелашвілі Т.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Харківська міська рада

на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 05 листопада 2012 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Харківського комунального підприємства «Міськелектротранс», третя особа -Харківська міська рада про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Харківського комунального підприємства(далі ХКП) «Міськелектротранс», третя особа -Харківська міська рада про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_2 вказувала, що вона працювала у ХКП «Міськелектротранс». 30.01.2012 року її було звільнено з ініціативи роботодавця у зв'язку з скороченням штатів. Однак на день звільнення з нею не було проведено остаточного розрахунку. Остаточно ХКП «Міськелектротранс»розрахувався лише 14.09.2012 року. У добровільному порядку відповідач відмовляється виплатити позивачці середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку чим спричиняє їй моральних страждань, оскільки умисно позбавляє її права на мирне володіння заробленими власною працею грошовими коштами.

Тому, ОСОБА_2, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.44) просила суд стягнути з ХКП «Міськелектротранс»грошову суму у розмірі 59 141,71 грн., з яких 9 141,71 грн. компенсації затримки остаточного розрахунку при звільненні та 50 000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 05 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ХКП «Міськелектротранс»на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 5 000 грн., на відшкодування моральної шкоди 500 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 214,60 грн.

В апеляційній скарзі Харківська міська рада ставить питання про зміну рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з ХКП «Міськелектротранс»на користь ОСОБА_2 середнього заробітоку за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 5 000 грн., на відшкодування моральної шкоди 500 грн..; стягнення на користь держави судового збіру у сумі 214,60 грн., - скасувавши рішення суду в цій частині. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить із наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з доведеності факту невиплати позивачці у день звільнення всіх сум, що належать до виплати ХКП «Міськелектротранс»з урахуванням застосування принципу співмірності при визначені розміру відшкодування працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та з урахуванням моральних страждань.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що з 21 травня 2011 року по 30 січня 2012 року ОСОБА_2 працювала на посаді диспетчера у службі руху в ХКП «Міськелектротранс»(а.с.6). 30.01.2012 року була звільнена з підприємства за п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату.

Відповідно до положень до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства , установи, організації, провадиться в день звільнення.

Матеріали справи свідчать, що остаточний розрахунок ХКП «Міськелектротранс»проведений з ОСОБА_2 лише 14 вересня 2012 року (а.с.41).

При звільненні 30.01.2012 року ОСОБА_2, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України заробітна плата у розмірі 5 663 грн. 85 коп. виплачена не була.

Ці кошти були перераховані на її рахунок тільки 14 вересня 2012 року (а.с. 41).

Згідно вимог ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що КП «Міськелектротранс»засновником якого є Харківська міська рада на даний час є збитковим підприємством. За результатами роботи підприємства за 2011 рік збитки становлять 114,2 млн грн..

На день звільнення позивачки з роботи на рахунках ХКП «Міськелектротранс»грошових коштів длявиплати заробітної плати звільненим працівників не було.

Виходячи із наявності тяжкого фінансового становища підприємства рішенням Харківської міської ради від 20 серпня 2012 року здійснено надання КП «Міськелектротранс»фінансової допомоги у сумі 4 563 900 грн. за рахунок інших пріоритетних галузей.

Завдяки саме за рахунок цих коштів була погашена заборгованість КП «Міськелектротранс»колишнім працівникам по заробітній платі, що не оспорюється позивачкою, яка підтвердила, що заборгованість по заробітній платі їй виплатили саме з наданих Харківською міською радою коштів.

Прокуратурою міста Харкова проводилась перевірка по факту невиплати заробітної плати у зв'язку з перевіркою підприємства Територіальною державною інспекцією праці в Харківській області і в порушенні кримінальної справи відмовлено, що також свідчить про відсутність вини підприємства у невиплаті заробітної плати.

Матеріалами справи підтверджено, що ХКП «Міськелектротранс» з 15.08.2011 року по цей час фактично не працює, доходів від господарської діяльності рне отримує, надання послуг з перевезення пасажирів здійснюють новостворені комунальні підприємства на підставі рішення Харківської ради від 06.04.2011 року і доходні кошти від перевезень пасажірів переходять до них.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про відсутність вини ХКП «Міськелектротранс»у невиплаті належної суми заробітної плати ОСОБА_2 при її звільнені у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, оскільки відсутність коштів на рахунках підприємства є негативним наслідком обставин, незалежних від волі відповідальних осіб відповідача.

Отже, підстав для стягнення коштів за час затримки розрахунку не вбачається.

Що стосується рішення суду в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди, то підстав для задоволення позову в цій частині також не вбачається.

Відповідно до вимог ст.2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вимогами ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачкою не надано жодного доказу щодо причинення їй моральної шкоди: погіршення стану здоров'я саме у зв'язку з цими обставинами; руйнування суспільних життєвих зв'язків та звичок; втрата нормальних стосунків у сім'ї і таке інше, на що посилалася позивачка в позовній заяві.

З підстав наведного. відповідно до ст.309 ЦПК України, суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу та змінює рішення суду першої інстанції з відмовою ОСОБА_2.у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303 304, п.2ч.1ст.307,ст.313,ч.2ст.314,ст.ст.309,316,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Харківська міська рада -задовольнити.

Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 05 листопада 2012 року -змінити.

У задоволені позову ОСОБА_2 до Харківського комунального підприємства «Міськелектротранс», третя особа -Харківська міська рада про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, відшкодування моральної шкоди -відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: