11.12.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц/2723/2723/2012р. Головуючий в першій

інстанції Лемешко А.С Категорія 45 Доповідач в апеляційній

інстанції Клочко В.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:

головуючого судді - Клочка В.П.,

суддів - Алєєвої Н.Г., Водяхіної Л.М.,

при секретарі: - Марушевській Т.В.,

за участю: - представника позивача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 04 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення коштів та знесення самовільно збудованої споруди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення коштів та знесення самовільно збудованої споруди.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивач з травня 2007 року є членом СТ «Восход-2» та користувався земельними ділянками №50,51. З січня 2009 року відповідачка стала членом зазначеного товариства та отримала зі згоди позивача у користування земельну ділянку №50. За весь час користування земельною ділянкою №50 позивачем були збудовані споруди, загальна вартість яких складає 42404 грн.. Відповідачка відмовляється сплатити цю вартість. Крім того одна зі споруд, яка була зведена, виходить за межі земельної ділянки №50 на 0,0004 га, що порушує права позивача. На підставі викладеного позивач був вимушений звернутися до суду.

Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 04 жовтня 2012 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду від 04 жовтня 2012 з підстав порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову виходив з того, що позивачем не було доведено той факт, що будівельні матеріали та роботи придбані та проведені за його кошти. Що стосується відмови у задоволенні вимог про знос самовільно збудованої споруди, то суд у даному випадку виходив з того, що позивачем було обрано невірний спосіб захисту свого порушеного права.

З матеріалів справи вбачається та не спростовується сторонами, що ОСОБА_6 є членом СТ «Восход-2» та йому у користування була виділена земельна ділянка НОМЕР_1 (а.с.6).

Загальними зборами від 23.04..2000 року у зв`язку з виключенням ОСОБА_8 була звільнена земельна ділянка №50 з подальшою передачею у користування ОСОБА_6 та об`єднанням з земельною ділянкою НОМЕР_1 (а.с.7-9).

31.01.2009 ОСОБА_7 було прийнято у члени СТ «Восход-2» (а.с.27). 02.05.2009 року на підставі протоколу загальних зборів від 02.05.2009 року земельна ділянка №50 зі згоди ОСОБА_6 була передана ОСОБА_7(а.с.28).

Відповідно до п.19 Статуту СТ «Восход-2» , вартість садового будинку,інших будівель, возведених на виділеному члену товариства участку, а також вартість насаджень та посівів, а також інші витрати, у випадку вибуття (виключення) з членів товариства визначається, виходячи з фактичних витрат, понесених садоводом, з урахуванням сформованих договірних цін на данній місцевості на будівельні та інші матеріали, послуги, саженці, підтверджені документально або свідками у складі членів правління, членів ревізійної комісії та колишнього члена цього товариства (а.с.34).

Зі справи вбачається, що ОСОБА_6 з членів товариства не вибував та не виключався, рішення оцінювальної комісії не складалося, тобто позивач не набув права на таке відшкодування.

Також позивачем не було надано доказів, що будівельні матеріали були придбані за його кошти, а не були куплені колишнім власником цієї ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Висновки суду першої інстанції щодо знесення самовільно збудованої споруди на земельній ділянці, що належить позивачу, є також вірними.

Відповідно до ч. 1,4,7 ст. 376 ЦК УКраїни житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці,що не була відведена для цієї мети,або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до абз.1 п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що позивачем не використані інші можливі способи захисту порушеного права, тому застосовувати норму ст. 376 ЦК України про знесення самовільної збудованої споруди зарано.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись 303,304,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 04 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: В.П.Клочко

Судді: Н.Г. Алєєва

Л.М. Водяхіна