Справа № 0907/9940/2012
Провадження № 22ц/0990/2191/2012
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Бабій О.М.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого - Малєєва А.Ю.,
суддів: Пнівчук О.В, Томин О.О.,
секретаря - Гринчак В.І.,
з участю: представника ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» Жидко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 про виселення із житлового приміщення та стягнення судових витрат, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2012 року (а.с. 109-113) позов публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено частково. Зобов'язано виселити ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 з двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 в солідарному порядку судовий збір. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_9 оскаржив його в апеляційному порядку. Рішення Івано-Франківського міського суду від 04.10.12 вважають незаконним та постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаргу обґрунтував тим, що ОСОБА_4 і члени його сім'ї жодного повідомлення про добровільне виселення з спірної квартири не отримували; що підпис з явною помилкою «ОСОБА_4» (прізвище відповідачів - ОСОБА_4) на копії повідомлення про _____________________________________________________________________________
Справа №0907/9940/2012 Головуючий у І інстанції - Бабій О.М.
Провадження №22ц/0990/2191/2012 Суддя-доповідач - Малєєв А.Ю.
Категорія 27
вручення не належить нікому з проживаючих з ним у квартирі. Зазначає, що недотримання передбаченого ч.3 ст. 109 ЖК України порядку (процедури) щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому приміщенні, на які звернуто стягнення на предмет іпотеки, є підставою для відмови в позові про виселення мешканців з такого житлового приміщення. Вказує на те, що на час звернення банку до суду з даним позовом право власності на спірну квартиру не припинено, тому підстав для виселення ОСОБА_5 - відсутні. За таких обставин, на думку апелянта, відсутні законні підстави для задоволення вимоги Банку про виселення ОСОБА_10 з спірної квартири. Просить рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2012 року скасувати і ухвалити нове, яким в позові ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» - відмовити.
У судове засідання апелянт та його представник не з'явились, про причини суд не повідомили.
Представник позивача - публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просила апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши представника позивача, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних міркувань.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 13.12.2012 вирішено звернути стягнення по договору іпотеки №5404Z100 від 30.09.2004, укладеному між АТ «Укресімбанк» (кредитор), ОСОБА_5 (іпотекодавець), ТзОВ «Наса» (боржник), на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира) (а.с.4-5).
Згідно довідки КП «Єдиний розрахунковий центр» №02-02/2439 від 20.07.2012 (а.с. 57) квартира по вул. Івана Павла 20/121 на основі договору купівлі продажу належить ОСОБА_5, яка проживає АДРЕСА_1 без реєстрації (а.с. 56). За довідками адресного бюро м. Івано-Франківська від 12.07.2012 (а.с. 51-55) відповідачі по справі прописані у м. Івано-Франківську за адресами: ОСОБА_6- АДРЕСА_2; ОСОБА_5 - АДРЕСА_3; ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 - АДРЕСА_4.
В червні 2012 року ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - Банк) звернулось з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 з вимогою виселити їх із спірної квартири, що є предметом іпотеки, на яку звернуто стягнення зазначеним рішенням суду, та стягнути з них судові витрати. В матеріалах справи є копії вимог про звільнення житлового приміщення (а.с. 6-8), копії повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 9-13), акт опису й арешту майна від 25.07.2012 (а.с. 85-86), акт від 25.07.2012 (а.с. 87). Повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу ОСОБА_6 в матеріалах справи відсутнє.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд вірно виходив з положень ст. 47 Конституції України про те, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі рішення суду, а виселення в судовому порядку, щодо даного випадку, проводиться відповідно до положень ст. 109 ЖК України, згідно з якими звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. За ч. 3 вказаної статті після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини, дав їм належну правову оцінку і обрав передбачений відповідним законом спосіб захисту порушених прав позивача. Доводи апеляційної скарги про те, що повідомлення на ім'я ОСОБА_4 отримала не та особа, а якийсь «ОСОБА_4» не заслуговують на увагу, оскільки повідомлення направлялось належній особі за належною адресою, а помилка у написанні букви у підписі саме помилкою й є і ніяк не спростовує висновків суду про попередження відповідачів щодо необхідності звільнення житла.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Малєєв А.Ю.
Судді: Пнівчук О.В.
Томин О.О.