Справа № 1-742/11

Провадження №1/2610/271/2012

П О С Т А Н О В А

іменем України

29 листопада 2012 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді -Ретьман О.А.

при секретарі -Дробязко К.М.

з участю прокурора -Попова А.О.

захисника -ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

встановив:

в провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 заявила клопотання про необхідність повернення справи на додаткове розслідування, оскільки органом досудового розслідування у зв'язку з порушенням вимог ст.64 КПК України не було встановлено повністю всі обставини, щодо характеристики особи підсудного, при наявності об'єктивних даних не було призначено судово-психіатричної експертизи, що в результаті призвело до порушення права на захист її підзахисного, у зв'язку з тим, що йому на досудовому слідстві не було призначено захисника, а він не розумів суті обвинувачення, що йому пред'явлено, допитувався без участі захисника, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та тягне за собою неможливість постановлення судом у справі законного рішення.

Підсудний підтримав клопотання захисника.

Прокурор вважає, що відсутні підстави для повернення справи на додаткове розслідування з мотивів наведених захисником.

Суд, вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення клопотання захисника, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.64 КПК України обставини, що підлягають доказуванню є обставини, що характеризують особу обвинуваченого.

Згідно п.2 ч.1 ст.45 КПК України, у справах про злочини вчинені особами, які через свої фізичні або психічні вади ( німі, глухі, сліпі, тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист, - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад, участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді є обов'язковою.

Як вбачається за матеріалами справи орган досудового слідства не дотримався вище зазначених норм закону, оскільки маючи, дані, що ОСОБА_2 засуджувався 02.09.2009 року Деснянським районним судом м.Києва за ч.1 ст.309 КК України, крім того під час досудового слідства ОСОБА_2 у поясненні від 31.08.2010 р., а також при допиті в якості обвинуваченого (протокол допиту від 09.09.2010 року та 13.01.2011 року) повідомляв, що він періодично вживає психотропну речовину первитин, яку виготовляє в домашніх умовах, не вжила заходів для повного і всебічного дослідження даних про психічний стан здоров'я останнього та не вирішила питання про призначення у справі судово-психіатричної експертизи та про доцільність залучення до участі у справі захисника.

Згідно висновків амбулаторно-психіатричної експертизи № 172 від 21.02.2012 року та стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 265 від 24.07.2012 року ОСОБА_2 за своїм психічним станом може предстати перед судом і слідством та не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру. При цьому, в ході дослідження експертами було виявлено, що на період часу до якого відносяться інкриміновані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 дії та на період проведення з останнім слідчих дій страждав Психічними та поведінковими розладами внаслідок поєднаного вживання наркотичних та інших психоактивних речовин ( F19/2 згідно МКХ-10).

Наведене, з урахуванням тверджень ОСОБА_2 про невизнання ним своєї вини у вчиненні кримінально-каранного діяння про те, що його по справі слідчих жіночої статі не було, що його вони не допитували, те, що він не розумів суть процесуальних дій, що відбувались на досудовому слідстві, ставить під сумнів повноту і правильність розуміння ОСОБА_2 характеру та обсягу пред'явленого йому обвинувачення.

Відповідно положень ст.22, ст.45, ст.281 КПК України порушення органом досудового слідства права на захист є істотним порушення вимог кримінально-процесуального закону, яке виключає можливість постановлення судом вироку чи постанови.

А тому з огляду на наведене, справу слід повернути на додаткове розслідування для усунення зазначених в постанові порушень, зокрема для забезпечення ОСОБА_2 належного права на захист.

На час проведення додаткового розслідування суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_2 раніше обраного запобіжного заходу, а тому вважає на необхідне залишити його без змін у вигляді підписки про невиїзд.

Керуючись, ст.281 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання захисника ОСОБА_1 задовольнити.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України повернути прокурору Шевченківського району м.Києва для організації проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін у вигляді підписки про невиїзд.

Постанова може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня наступного після її проголошення шляхом подачі на неї апеляції до Апеляційного суду м.Києва, через районний суд.

Суддя