АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
МСП - 03680, м. Київ-680, вул. Солом'янська, 2а
Справа № 22-2690-16851 Головуючий у 1 інстанції - Яценко Н.О. Доповідач - Семенюк Т.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Семенюк Т.А.
Суддів - Кравець В.А., Махлай Л.Д.
при секретарі - Чайці І.В.
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції заборгованість за кредитним договором в сумі 415590,96 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції судові витрати в розмірі 1820 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, вважаючи його таким, що винесене з порушення норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи колегія суддів не задовольнила, враховуючи повторну неявку відповідача та положення ст. 305 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що в квітні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про заборгованості за кредитним договором, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 21 вересня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/3767/45990, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 112 300 доларів США, строком на 156 місяців до 12 вересня 2019 року зі сплатою 15,25 % річних за користування кредитними коштами. Зазначив, що відповідач не виконує належним чином взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим станом на 29 жовтня 2010 року виникла заборгованість в розмірі 45 347,77 доларів США. Просив стягнути вищезазначену суму з ОСОБА_2
19 жовтня 2011 року позивачем збільшено позовні вимоги, відповідно до яких просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 415 590,96 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 вересня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/3767/45990, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 112 300 доларів США, строком на 156 місяців до 12 вересня 2019 року зі сплатою 15,25 % річних за користування кредитними коштами (а.с. 6-8).
З метою виконання зобов'язання за кредитним договором 21 вересня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Пайфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки (а.с. 50).
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27 березня 2012 року по справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу. Проте, ухвала суду не була виконана, в листі про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи експерт зазначив, що банком надіслано лист про те, що оригінал досліджуваної заяви на видачу готівки № BOR |125-11 від 22 вересня 2012 року міститься в книзі касових документів Святошинського відділення № 3 , які знищено як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення. На підтвердження зазначеного позивачем надано засвідчена копія акта № 47 від 4 січня 2012 року № С11-102-0-0-1 «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач взятих на себе зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язки з чим виникла заборгованість в розмірі 45 347,77 доларів США.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі ш на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплаті процентів у разі прострочення повернення чергової частини позики.
Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що позивачем не надано жодного доказу отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки як вбачається із завіреної копії заяви про видачу готівки № BOR /125-11, 22 вересня 2006 року ОСОБА_2 отримав грошові кошти в розмірі 112 300 доларів США, що еквівалентно 567 115 грн. (а.с. 9).
Крім того, як вбачається із розрахунку заборгованості, відповідач сплачував кошти в рахунок погашення кредиту, будь-яких претензій щодо неотримання грошових коштів при укладанні кредитного договору, ОСОБА_2 не висував (а.с.16-17).
Також колегія суддів не може погодитися з доводами апелянта про те, що судом першої інстанції не надано оцінки факту ухилення Банку від надання оригіналу заяви про видачу готівки, оскільки відповідно до постанови Національного Банку України від 8 грудня 2004 року «Про затвердження Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного Банку України та Банків України, із зазначенням троків зберігання» касові документи зберігаються 5 років.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущено порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду відповідають обставинам справи, обґрунтовані, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді