АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Горб І.М.,
суддів Гриненка О.І.,
Сілкової І.М.,
з участю прокурора Тертичного О.А.,
захисника ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
при секретарі Левківській Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з середньою професійно-технічною освітою, не одружений, працюючий монтажником у ФОП «ОСОБА_7», проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 16.06.2009 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 07.03.2012 року по відбуттю строку покарання,
засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
_______________________________________________________
Справа №11/2690/2511/2012 Головуючий у першій інстанції Побережний В.І.
Категорія: ч. 2 ст. 309 КК України Доповідач Горб І.М.
По справі вирішено питання речових доказів та судових витрат.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним в тому, що він 05 липня 2012 року близько 17 години біля будинку №10 у провулку Народному в м. Києві незаконно, без мети збуту, придбав наркотичний засіб (нарвавши з дикоростучих кущів листя рослин коноплі), якій зберігав за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_1, де шляхом висушування та подрібнення виготовив 13.07.2012 року для особистого вживання наркотичний засіб канабіс висушений, масою 11,5 грам, який у нього було вилучено працівниками міліції при затриманні того ж дня близько 12 години 30 хвилин біля будинку АДРЕСА_1.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, що полягає у застосуванні закону, який не підлягав застосуванню (а саме ст. 75 КК України), що потягло за собою призначення судом покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, просить скасувати вирок суду в частині призначеного покарання та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що при постановлені вироку суд помилково дійшов висновку про можливість звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, залишивши поза увагою те, що таке звільнення може бути застосоване з урахуванням ступеню тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, які дають суду підстави зробити такий висновок, але суд не повною мірою врахував, що вчинений засудженим злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості, а ОСОБА_3, будучи раніше судимим за злочини, передбачені ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, і маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив умисний злочин у сфері обігу наркотичних засобів, при цьому предметом злочину є особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс. За таких обставин вважає, що мета покарання не може бути досягнута при звільненні ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, а тому йому слід призначити покарання, пов'язане з реальним його відбуванням в місцях позбавлення волі.
Інші учасники судового процесу даний вирок не оскаржують.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_3 та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, провівши часткове судове слідство і судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у незаконному придбанні, виготовленні і зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинених повторно, за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом, за згодою учасників судового розгляду, в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами та доповненнями) доказах і в апеляції не заперечуються. За таких обставин, відповідно до вимог ч. 1 ст. 365 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами та доповненнями), висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин перевірці апеляційним судом не підлягають.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК України є правильною і також в апеляції не заперечується.
Доводи апеляції прокурора про безпідставне застосування судом вимог ст.75 КК України при призначенні ОСОБА_3 покарання, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Міра покарання призначена засудженому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 65 КК України, за своїм видом та розміром є справедливою, відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, і є необхідною для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення ним нових злочинів.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд першої інстанції врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного засудженим, дані про його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання, в тому числі і обставини, на які послався в своїй апеляції прокурор.
Так, призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд врахував те, що він вчинив злочин середньої тяжкості невдовзі після відбуття покарання за аналогічний злочин, однак не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра, а предметом злочину була незначна кількість наркотичного засобу.
Також судом враховано, що ОСОБА_3 після вчинення злочину став на шлях виправлення, оскільки добровільно пройшов курс лікування від наркоманії, займається суспільно-корисною працею, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання.
Як пом'якшуючі покарання ОСОБА_3 обставини, суд врахував його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обтяжуючих покарання ОСОБА_3 обставин судом не встановлено.
З урахуванням всіх цих обставин суд призначив ОСОБА_3 покарання за злочин, за яким він визнаний винним, з дотриманням вимог ст. 65 КК України, і дійшов правильного висновку про можливість на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов'язки.
Посилання в апеляції на неможливість звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання в силу наявності у ОСОБА_3 не знятої та непогашеної у встановленому законом порядку судимості за злочини, передбачені ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, та того, що предметом злочину є особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, є неспроможними, оскільки ці обставини знайшли своє відображення в кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК України за ознакою повторності та призначенні йому покарання не в мінімальних межах санкції статті, за якою він був засуджений.
Крім того, сам факт вчинення засудженим такого злочину, коли попередня судимість не погашена, за вимогами ст. 75 КК України не є перешкодою для застосування цього закону відносно нього, а суд при призначенні покарання врахував всі обставини, на які вказує прокурор в апеляції, і свій висновок про можливість застосування щодо засудженого ст.75 КК України належним чином мотивував.
Інших обставин, що заслуговували б на увагу і які свідчать про необґрунтоване звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, в апеляції не приведено.
Враховуючи всі вказані вище обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано призначив ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі не в мінімальних в межах, передбачених санкцією частини 2 статті 309 КК України, та вмотивовано на підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, так як його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, а тому доводи прокурора про безпідставне застосування до нього ст. 75 КК України є необґрунтованими і належно не мотивованими, у зв'язку з чим апеляція прокурора задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами та доповненнями), колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року відносно ОСОБА_3 - залишити без зміни.
Судді:
_________________ __________________ __________________
Горб І.М. Гриненко О.І. Сілкова І.М.