АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

№ 33/2690/1540/2012 Постанова винесена суддею Фаркош Ю.А.

Категорія: ч. 1 ст. 163-2 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Горб І.М., розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Чернігів, громадянки України, працюючої головним бухгалтером ТОВ «Дженерал Авто Груп», ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, та до неї застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_3, обіймаючи посаду головного бухгалтера ТОВ «Дженерал Авто Груп», допустила несвоєчасне подання платіжного доручення з податку на прибуток підприємства за І квартал 2012 року, чим порушила п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), що відображено в акті перевірки №979/42-30/32160371 від 14.09.2012 р.

Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

На зазначене рішення судді, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а справу закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, посилаючись на те, що суд не повно з'ясував усі обставини справи та прийняв постанову з порушенням норм процесуального права. Зокрема вказує, що судом не було враховано, що дане правопорушення, яке носить разовий характер та не є триваючим, вона вчинила 20.05.2012 року, тобто з часу його вчинення до моменту притягнення її до відповідальності пройшло більше п'яти місяців.

Будучи належним чином сповіщеною про день та час слухання справи, ОСОБА_3 до суду апеляційної інстанції не з'явилася, ніяких клопотань про перенесення розгляду справи від неї не надходило, а тому, відповідно до вимог ч. 5 ст. 294 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу у її відсутність.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляції, вважаю що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, за наведених у постанові обставин є правильним, обґрунтованим, підтвердженим наявними у справі доказами, які суд перевірив і дав належну оцінку у їх сукупності.

Крім того, зі змісту апеляційної скарги вбачається , що і ОСОБА_3 не оспорює своєї винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.

Разом з тим, доводи апелянта про неправильне застосування процесуального законодавства при накладенні на неї адміністративного стягнення, заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення, відповідно до цього кодексу чи інших законів, підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

Як убачається з матеріалів справи, актом позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Дженерал Авто Груп» з питань своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток за І квартал 2012 року від 14.09.2012 року, встановлено несвоєчасне подання до установи банку платіжного доручення по сплаті податку на прибуток підприємства, який при терміні сплати до 20.05.2012 року, фактично сплачено 23.05.2012 року (платіжне доручення №467), на підставі чого 28.09.2012 року щодо ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Отже, подання платіжного доручення по сплаті податку на прибуток ТОВ «Дженерал Авто Груп» за І квартал 2012 року було здійснено 23.05.2012 року, та таким чином, на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП, що відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку провадження у справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато.

При розгляді справи судом першої інстанції дана обставина залишилася поза увагою судді, тому постанову судді слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, в зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись п. 7 ст. 247, ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, та до неї застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень, скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду м. Києва Горб І.М.