АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Юрдиги О.С.

суддів - Глиняного В.П., Одинця В.М.

за участю прокурора - Карпука Ю.А.

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаною постановою залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на постанову виконувача обов'язків прокурора міста Києва Лупеко Д.О. від 19 липня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбаченого ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 364-1, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 369 КК України.

Захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій просить, постанову суду скасувати, постановити свою постанову, якою скасувати постанову прокурора міста Києва від 19 липня 2012 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 364-1, ч.4 ст.27, ч.2 ст.369 КК України. Вказує, що матеріали дослідчої перевірки, які стали підставою для порушення кримінальної справи сфальсифіковані працівниками міліції, а тому не можуть бути законним джерелом отримання даних, на підставі яких порушено кримінальну справу. Фальсифікація документів полягає у невідповідності в датах складання документів, зокрема, на невідповідності у даті та часі складання та реєстрації заяви про злочин від 06.07.2012, протоколів прослуховування доданих до заяви технічних засобів від 06.07.2012 за 05.06.2012 та від 07.07.2012 за 06.07.2012, протоколу за результатами проведення ОРЗ від 06.07.2012 з даними запису, оформленого протоколом від 07.07.2012, супровідного листа про направлення матеріалів до прокуратури м. Києва для вирішення питання в порядку ст.97 КПК України від 16.07.2012 та доданих до нього документів, серед інших договорів оренди від 18.07.2012, протоколу вручення грошових коштів від 18.07.2012року, тощо. Посилаючись на вказані невідповідності, захисник вказує, що заведення ОРС та проведення оперативно-розшукових заходів після складання та реєстрації заяви про злочин від 06.07.2012 року є неможливим у зв'язку з недостатністю часу для здійснення та оформлення всіх процесуальних дій. Вважає, що у прокурора м. Києва не було приводів і підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3, а тому постанова про порушення кримінальної справи є незаконною і підлягає скасуванню. Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на вказані порушення та безпідставно відмовив у задоволенні скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_3 та його захисників ОСОБА_1, ОСОБА_5 про підтримання апеляції, думку прокурора, який вважає постанову про порушення кримінальної справи законною та заперечує проти задоволення апеляції захисника, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд першої інстанції дотримався наведених вимог.

Відповідно до положень ст. 4 КПК України, ч.1 ст.98 КПК України при наявності передбачених законом приводів і підстав для порушення кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, та вжити всіх передбачених законом заходів до встановленої події злочину та осіб, винних у його вчиненні.

19 липня 2012 року постановою виконувача обов'язків прокурора міста Києва Лупеко Д.О. порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.27, ч.2 ст.369 КК України.

Приводом до порушення даної кримінальної справи стала усна заява ОСОБА_6, оформлена протоколом усної заяви про злочин від 06.07.2012, зареєстрована в журналі ЖРЗПЗ ГУБОЗ МВС України 06.07.2012 за №49. Заяву ОСОБА_6 отримано у відповідності до вимог ст. 95 КПК України, а саме перевірено його особу та попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві повідомлення про вчинення злочину за ст.383 КК України. А тому твердження захисника про відсутність приводів для порушення кримінальної справи є безпідставними.

Перевіряючи законність джерел отримання даних, які слугували підставою до порушення кримінальної справи, суд правильно послався на протокол усної заяви про злочин ОСОБА_6, пояснення ОСОБА_6 (а.м. 6-7, 27-30), протокол прослуховування від 07.07.2012, протокол помітки та вручення грошових коштів від 18.07.2012 та протоколи огляду місця події від 18.07.2012, договори оренди від 18.07.2012 та на інші документи, що містяться в матеріалах перевірки. Вказані матеріали є законними та достатніми для порушення кримінальної справи, оскільки одержані в ході дослідчої перевірки та в результаті вжитих оперативно - розшукових заходів по заяві ОСОБА_6, до порушення даної кримінальної справи і містять фактичні дані про час, місце та інші об'єктивні обставини щодо вчинення злочину.

Колегія суддів уважає, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, судом першої інстанції в повному обсязі перевірено приводи і підстави для порушення справи, а також законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи.

Посилання захисника на невідповідність в датах складання процесуальних документів, відсутність підписів зазначених осіб самі по собі не вказують на незаконність цих документів, як джерел отримання даних, оскільки містять об'єктивні фактичні дані про обставини, за яких порушено справу. Вказані суперечності можуть бути з'ясовані судом при розгляді справи по суті, шляхом допиту належних осіб, як свідків щодо вказаних обставин. Ці питання лежать у площині оцінки доказів, а тому підлягають розгляду при вирішенні справи по суті.

Судом дано правильну оцінку доводам захисника у тому числі і ті, на які він посилається у своїй апеляції, чим дотримано вимоги ст.236-8 КПК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.27, ч.2 ст.369 КК України порушено за наявності достатніх приводів та підстав, отриманих законним шляхом, які вказують на наявність в його діях ознак цього злочину, а тому обґрунтовано залишив без задоволення скаргу на постанову про порушення кримінальної справи.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м.Києва від 30 жовтня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_3 на постанову виконувача обов'язків прокурора міста Києва Лупеко Д.О. від 19 липня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 364-1, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 369 КК України - без зміни.

Судді:

Юрдига О.С. Глиняний В.П. Одинець В.М.