АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
МСП - 03680, м. Київ-680, вул. Солом'янська, 2а
Справа № 22-2690-16683 Головуючий у 1 інстанції - Мазур І.В. Доповідач - Семенюк Т.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 грудня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Семенюк Т.А.
Суддів - Кравець В.А., Музичко С.Г.
при секретарі - Чайці І.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Святошинської районного управління юстиції у м. Києві, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Відкрите акціонерне товариство «Родовід Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, не підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, вважаючи, його таким, що винесене з порушенням норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах позовних вимог та апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що в липні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись в обґрунтування свої вимог на те, що 15 березня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Родовід Банк» укладено кредитний договір. Згідно п. 1.1 банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 60 000 доларів США строком до 15 березня 2010 року. Згідно п. 3.1. для забезпечення зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитами, сплати процентів, пені, штрафу, а також відшкодування збитків у зв'язку з порушенням умов цього договору є іпотека земельної ділянки , що розташована за адресою: АДРЕСА_1. В забезпечення виконання зобов'язання 15 березня 2007 року між сторонами укладено договір іпотеки 1 липня 2009 року було видано виконавчий напис № 585 ПН про звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_2 На підставі виконавчого напису відкрито виконавче провадження в Святошинському районі м. Києва . Зазначив , що державним виконавцем порушено вимоги ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», також документи, які були подані відповідачем не є такими, з яких випливає безспірність вимог. Просив визнати виконавчий напис № 585 від 1 липня 2009 року таким, що не підлягає виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 березня 2007 року між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 60 000 доларів США строком по 15 березня 2010 року.
15 березня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язання між сторонами укладено договір іпотеки відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав банку в іпотеку належну йому земельну ділянку , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 3.3. кредитного договору № 28.4/С3-012.07.2 від 15 березня 2007 року, при непогашенні заборгованості перед банком у строк, передбачений п. 1.1 даного договору, банк звертає стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.
1 липня 2009 року відповідач звернувся до ПН КМНО ОСОБА_3 із заявою про видачу виконавчого напису щодо звернення стягнення на нерухоме майно, у зв'язку із неналежним виконанням позивачем кредитних зобов'язань та на підставі розрахунку заборгованості, відповідно до якого станом на 30 червня 2009 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість в розмірі 580026,26 грн.
На підставі даної заяви та доданих до неї документів, які підтверджують заборгованість ОСОБА_2 перед ВАТ «Родовід Банк» ПН КМНО ОСОБА_3 1 липня 2009 року вчинено виконавчий напис № 585.
27 жовтня 2009 року на підставі вищезазначеного виконавчого напису державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві відкрито виконавче провадження.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий напис вчинено відповідно до положень Закону України «Про нотаріат», на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса стягнуті суми були безспірні.
Проте, з таким висновком суду повною мірою погодитись не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 не виконував взятих на себе за кредитним договором зобов'язань щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків за його користування.
Відповідно до п. 3.1.1. Договору Іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпеченні іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса передбачено п. 3.1.3. даного договору.
Відповідно до ст.ст. 87, 88 Закону «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р., для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.
У свою чергу банк, керуючись нормою ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», ст. 87 Закону України «Про нотаріат», звернувся до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису щодо звернення стягнення на земельну ділянку , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить позивачу.
1 липня 2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис № 585, за яким звернуто стягнення на земельну ділянку , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, було запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «Родовід Банк» в розмірі заборгованості 76016,18 доларів США, в тому числі 60000 доларів США - сума основного кредиту, 12489,45 доларів США - заборгованість по відсотках, 3526,73 доларів США - пеня, що за курсом НБУ станом на 1 липня 2009 року становить 580026 грн. 26 коп.
Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. з подальшими змінами, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця письмової вимоги про усунення порушень, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року, що узгоджуються з вимогами ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
ОСОБА_2 вважає, що сума невиконаних зобов'язань, вказана у виконавчому написі є спірною, оскільки документи, які подані нотаріусу не підтверджують безспірність вимог банку, претензію від ПАТ «Родовід Банк» він не отримував.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Родовід Банк» направив ОСОБА_2 досудові вимоги про погашення заборгованості за даним кредитним договором 15 квітня 2009 року із зазначенням суми боргу - 10270,27 доларів США, а виконавчий напис нотаріуса від 1 липня 2009 року вчинений щодо загального розміру заборгованості - 76016,18 доларів США (580026 грн. 26 коп.).
Таким чином, наявна різниця у визначенні розміру і періоду заборгованості за кредитним договором у претензії банку та у виконавчому написі нотаріуса.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстави для висновку про безспірність боргових вимог відсутні, оскільки нотаріус вчинив напис щодо іншої суми боргу, без встановлення безспірності вимоги, що є порушенням ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а також пункту 284 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції від 03.03.2004 № 20/5, яка діяла на час вчинення виконавчого напису.
Таким чином, на підставі ст. 309 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309,313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 585 від 1 липня 2009 року таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Святошинської районного управління юстиції у м. Києві на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 45 грн. 50 коп.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді