АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
№33/2690/1505/2012 Постанова винесена суддею Фроловим М.О.
Категорія: ч. 1 ст. 163-1 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 листопада 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Горб І.М., за участю захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, працюючої директором ТОВ «Хелен Марлен», ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2012 року,
в с т а н о в и в:
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2012 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень.
Згідно з постановою суду, при здійсненні перевірки 28.05.2012 року ТОВ «Хелен Марлен», директором якого є ОСОБА_4 виявлені порушення, а саме: занижено ПДВ на суму 1 274 000 гривень, що підтверджується актом перевірки від 28.05.2012 р. №146/1-22-80-30021171.
Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_4 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
На зазначене рішення судді ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, вважаючи постанову суду незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування свого прохання посилається на те, що судом не було повно і всебічно з'ясовано обставини справи. Зокрема, судом не з'ясовано, що винесене, на підставі акта податкової перевірки, податкове повідомлення - рішення, яким збільшено грошове зобов'язання ТОВ «Хелен Марлен» з податку на додану вартість, на даний час оскаржується в Окружному адміністративному суді м. Києва як незаконне. При цьому, також зазначає, що своєї вини у вчиненні даного правопорушення вона не визнавала і вказувала, що вживатимуться заходи для оскарження податкового повідомлення - рішення.
Крім того, вказує, що в порушення ст. 283 КУПАП судом в оскаржуваній постанові не зазначено жодних конкретних обставин, установлених при розгляді справи, які би свідчили про вчинення нею адміністративного правопорушення, а отже, не встановлено об'єктивної сторони правопорушення, що свідчить про відсутність в її діях складу цього правопорушення.
Також ОСОБА_4 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, як пропущений з поважних причин. В обґрунтування поважності причин пропуску строку посилається на те, що вона не була належним чином повідомлена про день та час слухання справи у суді першої інстанції та відповідно їй не було відомо про прийняте судом рішення, а копію останнього отримала лише 10.10.2012 року після повернення зі службового відрядження, виявивши у власній поштовій скриньці оскаржувану постанову суду та супровідний лист про її направлення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які не містять даних про належне сповіщення ОСОБА_4 про день та час розгляду справи, а також відомостей про отримання нею копії постанови суду іншою, ніж зазначає ОСОБА_4, датою, вважаю, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Будучи належним чином сповіщеною про день та час слухання справи, ОСОБА_4 до суду апеляційної інстанції не з'явилася, ніяких клопотань про перенесення розгляду справи від неї не надходило, а тому, відповідно до вимог ч. 5 ст. 294 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу у її відсутність.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення захисника, який підтримав подану апеляцію, зазначаючи, що на даний час податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками прийнятого акту, оскаржуються до суду, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляції, вважаю що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вищезазначені вимоги закону суддею при розгляді справи дотримані не були.
Так, диспозиція ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку. При цьому складовою суб'єктивної сторони даного правопорушення є вина у формі умислу чи необережності.
Разом з тим, в постанові судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2012 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відсутній опис обставин, встановлених при розгляді справи, оскільки не зазначено які саме дії в розумінні диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП вчинила ОСОБА_4
При цьому також і у складеному головним державним податковим ревізором-інспектором відділу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва відносно ОСОБА_4 протоколі про адміністративне правопорушення не вказана суть правопорушення, оскільки не зазначені конкретні дії директора ТОВ «Хелен Марлен», які б свідчили про ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а відтак протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, але зазначена обставина залишилась поза увагою судді, оскільки всупереч положенням п.2 ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя не перевірив чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, наявність в діях ОСОБА_4 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, у вищевказаному протоколі, обґрунтовується лише висновками Акту №146/1-22-80-30021171 від 28.05.2012 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Хелен Марлен» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.12.2011, складеного ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, відповідно до яких ТОВ «Хелен Марлен» занижено податок на додану вартість на суму 1 274 000 грн. та екологічний податок на суму 22 578, 75 грн., але суддя не звернув уваги на ту обставину, що вказаним актом лише виявлено порушення ТОВ «Хелен Марлен» вимог Закону України «Про податок на додану вартість» у виді заниження податку на додану вартість у грудні 2010 року в сумі 1 274 000 грн. і п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240, п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242, п. 249.6 ст. 249, п. 250.2 ст. 250 розділу VIII Податкового кодексу України від 02.12.2010 року та встановлено, що відповідальними за фінансово-господарську діяльність вказаного товариства у періоді, за який проводилась перевірка, були директор ОСОБА_4 та головний бухгалтер ОСОБА_5
Отже, сам по собі акт перевірки не свідчить про порушення директором ТОВ «Хелен Марлен» ОСОБА_4 порядку ведення податкового обліку, а інші докази винуватості ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
Крім того, з наданих в суді апеляційної інстанції матеріалів вбачається, що директор ТОВ «Хелен Марлен» ОСОБА_4 з висновками Акту перевірки податкового органу не погодилась та 08.06.2012 року ТОВ «Хелен Марлен» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001912280 від 31.05.2012 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 1 274 000 грн. і штрафні санкції в сумі 318 500, і ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом.
Таким чином, на даний час представниками ТОВ «Хелен Марлен» проводиться процедура адміністративного оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення.
Згідно зі ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Визнаючи ОСОБА_4 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суддя не звернув уваги на те, що, у відповідності зі ст. 56 ПК України, представниками ТОВ «Хелен Марлен» також проводиться процедура адміністративного оскарження.
Викладене свідчить про те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 суддя не виконав вимоги ст.ст. 245, 278, 280, 283 КУпАП, що і призвело до постановлення необґрунтованого та незаконного рішення, оскільки, серед іншого, суддя не з'ясував суть і обставини вчинення правопорушення та чи є в діях особи склад адміністративного правопорушення.
Таким чином, постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2012 року, як така, що прийнята внаслідок неправильного застосування суддею норми матеріального права та порушення норм процесуального права, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, а відтак апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2012 року, якою ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень, скасувати та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва І.М. Горб