АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/2690/16350/2012

Головуючий у 1- й інстанції: Чала А.П.

Доповідач: Гаращенко Д.Р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.

при секретарі - Трончуку М.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року позов ТзДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» задоволено та стягнено з ОСОБА_2 на користь ТзДвВ «Альфа-Гарант» 5 809, 23 грн. у відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу та 214, 6 грн. судового збору.

12 жовтня 2012 року представник ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просив суд його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТзДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» у задоволенні позову. В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначив, що на час вчинення ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», ліміт відповідальності страховика становив 125 000 грн., тобто страхового відшкодування достатньо для повного відшкодування завданої ОСОБА_2 шкоди. Також суд першої інстанції вказуючи у рішенні про те, що ПАТ «УкрСиббанк» та ПрАТ «УСК «Гарант-Авто» не є платниками ПДВ залишив поза увагою ту обставину, що ОСОБА_2 також не є платником податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник ТзДВ СК «Альфа-Гарант» за довіреністю - ОСОБА_4 апеляційну скаргу просив відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 04 березня 2009 року о 10:45 год. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Інфініті», державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Дніпровська набережна у м. Києві не дотрималась безпечної дистанції, чим порушила п. 13.1 ПДР, та здійснила зіткнення з автомобілем «Міцсубіші», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2009 року ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідно до довідки (а.с. 12) належний ОСОБА_5 згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Міцсубіші», державний номерний знак НОМЕР_3, отримав механічні пошкодження заднього бамперу і кришки багажника (приховані дефекти).

Відповідно до звіту № 179/03, складеного 11 березня 2009 року СПД «ОСОБА_6» матеріальний збиток, завданий автомобілю ОСОБА_5 в результаті ДТП, становить 37 151, 6 грн., в тому числі ПДВ 6 191, 93 грн.

На час пошкодження належного ОСОБА_5 на праві власності автомобіля був чинним договір № 06-Z/01-040-00955 добровільного страхування наземного транспорту, що є предметом застави, за яким ТзДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» було застраховані майнові інтереси ОСОБА_5 пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом «Місцубіші», державний номерний знак НОМЕР_2 (вигодонабувач за договором - ПАТ УкрСиббанк»).

Відповідно до умов вказаного договору ТзДв СК «Альфа-Гарант» було виплачено страхове відшкодування у розмірі 34 855, 4 грн. шляхом перерахування на рахунок ОСОБА_5 у ПАТ «УкрСиббанк» згідно договору про надання споживчого кредиту від 08.04.2008 року (а.с. 34, 35).

На час вчинення ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди був чинним поліс № ВВ/4368025 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» була застрахована відповідальність ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну третім особам забезпеченим транспортним засобом «Інфініті», державний номерний знак НОМЕР_1 (ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну 125 000 грн. з нульовою франшизою).

19 червня 2010 року ПрАТ «УСК «Гарант-Авто» відшкодовано витрати ТзДВ «Альфа-Гарант» по виплаті страхового відшкодування у розмірі 29 046, 17 грн. шляхом укладення договору про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог.

Задовольняючи позов суд першої інстанції суд першої інстанції виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль ОСОБА_5 отримав механічні пошкодження, сталася з вини відповідача, а тому з останньої на користь позивача згідно ст.27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 993, 1191 ЦК України підлягає стягненню сплачена ТзДВ СК «Альфа-Гарант» сума страхового відшкодування за вирахуванням коштів відшкодованих ПрАТ «УСК «Гарант-Авто» відповідно до полісу № ВВ/4368025 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно листа Державної податкової адміністрації України від 21 серпня 2009 року № 10143/5/16-1516 у разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах. У разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати здійснюється без урахування сум податку на додану вартість.

ПрАТ «УСК «Гарант-Авто» відшкодовано ТзДВ СК «Альфа-Гарант» суму у розмірі 29 046, 17 грн., що була розрахована наступним чином: 34 855, 4 грн. (розмір сплаченого ТзДВ СК «Альфа-Гарант» страхового відшкодування) - 5 809,23 грн. (ПДВ 20%) (а.с. 39). З викладеного випливає, що ліміт відповідальності страховика не перевищено.

Також з матеріалів справи не вбачається, що відновлення транспортного засобу ОСОБА_5 здійснювалось ним на СТО з понесенням витрат на ПДВ.

За наявності вказаних обставин та враховуючи те, що Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування» не передбачено вирахування з суми страхового відшкодування суми податку на додану вартість, колегія суддів приходить до висновку, що звернення ТзДВ СК «Альфа-Гарант» до суду з позовом до ОСОБА_2 є передчасним.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТзДВ СК «Альфа-Гарант».

Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п. 2 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року - скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

У задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді