АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Дмитренко Г.М.

суддів - Верховець Т.М., Ковальської В.В.

за участю прокурора - Отроша В.М.

захисника - ОСОБА_1

та засудженої - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2, на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 01 лютого 2012 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Молодіжного Долинського району Кіровоградської області, українка, громадянка України, з середньою освітою, незаміжня, не працююча, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судима:

вироком Оболонського районного суду м. Києва від 15 січня 2009 року за ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2009 року за ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 71 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнена 16 лютого 2011 року умовно-достроково відповідно до постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2011 року з невідбутим строком 1 рік 17 днів,

засуджена за ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2009 року, та остаточно призначено покарання ОСОБА_2 у виді 1 року 8 місяців позбавлення волі.

Вирішено питання про речові докази.

ОСОБА_2 вироком суду визнана винною та засуджена за закінчений замах на повторне, таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Як встановив суд, злочин вчинено за таких обставин.

15 серпня 2011 року, приблизно о 16 год. 30 хв. ОСОБА_2 у приміщенні магазину «Спортмастер» у ТЦ «Альта-Центр», по просп. Московському, 11-А в м. Києві, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, поклала три жіночі футболки, загальною вартістю 492,50 грн., у свою жіночу сумочку та не розрахувавшись за них направилась до виходу з магазину, намагаючись втекти з місця вчинення злочину була затримана працівниками служби охорони, які в подальшому викликали працівників міліції, в зв'язку з чим не змогла довести свої злочинні дії до кінця, з причин, що не залежали від її волі.

Справа розглянута відповідно до вимог ст. 299 ч. 3 КПК України.

В апеляції засуджена ОСОБА_2 просить пом'якшити призначене їй покарання, посилаючись на наявність ряду тяжких захворювань, що вона вину визнає, щиро розкаюється у вчиненому, вважає призначене покарання суворим.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженої ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляцію засудженої ОСОБА_2 та просили пом'якшити призначене покарання, прокурора, який заперечував проти апеляції засудженої ОСОБА_2, просив вирок суду залишити без зміни, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженої ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який її засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наявними у справі доказами, які досліджені судом за правилами ст. 299 ч. 3 КПК України.

Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 2 КК України.

Доводи апеляції засудженої ОСОБА_2 про пом'якшення призначеного їй покарання, є необґрунтованими.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_2 раніше неодноразово судима за вчинення аналогічних злочинів, останній раз вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2009 року за ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 71 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнена 16 лютого 2011 року умовно-достроково відповідно до постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2011 року з невідбутим строком 1 рік 17 днів.

Будучи звільненою від відбування покарання умовно-достроково, ОСОБА_2 вчинила новий злочин, передбачений ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 2 КК України, й остаточне покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст. 71 КК України.

За наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення призначеного судом покарання засудженій ОСОБА_2, як на те вона посилається в апеляції, оскільки засуджена вчинила злочин середньої тяжкості, є особою схильною до вчинення злочинів проти власності, вона не вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, і будучи звільненою від відбування покарання умовно-достроково на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та вчинила новий умисний злочин.

Щодо доводів апеляції засудженої ОСОБА_2 про те, що при постановленні вироку судом не було враховано стан її здоров'я, то вони є необґрунтованими, оскільки стан здоров'я ОСОБА_2 врахований судом першої інстанції при призначенні покарання.

Призначаючи покарання засудженій ОСОБА_2, суд керувався вимогами ст. 65 КК України, врахувавши при цьому характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_2, її відношення до вчиненого та його наслідків, її вік, матеріальне становище, сімейні обставини, стан здоров'я, повне визнання своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, суд, призначив засудженій покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 185 ч. 2 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений нею злочин, частково приєднавши до призначеного покарання невідбуте покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2009 року, відповідно до вимог ст. 71 КК України.

Призначене ОСОБА_2 покарання як за вчинений злочин, так і за сукупністю вироків за видом і розміром є необхідним й достатнім для виправлення засудженої ОСОБА_2 та попередження нових злочинів і таким, що його не можна визнати невиправдано суворим.

Будь-яких порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни вироку суду з пом'якшенням призначеного покарання, та задоволення апеляції засудженої ОСОБА_2, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 01 лютого 2012 року щодо засудженої ОСОБА_2 за ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 71 КК України залишити без зміни, а апеляцію засудженої ОСОБА_2 - без задоволення.

СУДДІ:

________________ ________________ ________________

Дмитренко Г.М. Верховець Т.М. Ковальська В.В.