АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/2690/15946/2012

Головуючий у 1- й інстанції: Наборозняк М.І.

Доповідач: Гаращенко Д.Р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.

при секретарі - Трончуку М.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 липня 2012 року у справі позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09 липня 2012 року позов ПАТ «ПроКердитБанк» було задоволено частково та стягнено солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПроКредитБанк» борг станом на 10.10.2011 року за невиконання зобов'язань за кредитним договором в сумі 135 644, 71 грн., судовий збір у розмірі 1 356,45 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 137 121, 16 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

31 серпня 2012 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просила суд його скасувати. В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначила, що суд першої інстанції безпідставно не застосував наслідки спливу позовної давності щодо усіх вимог ПАТ «ПроКредитБанк» зі строком виконання до 31 жовтня 2008 року, а тому помилково стягнув з неї суму у розмірі 92 000 дол. США. Також апелянт зазначила, що була повідомлена про те, що судове засідання у справі відбудеться 09 липня 2012 року о 10:00 год., у той час як рішення у справі було ухвалено 07 липня 2012 року.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник за довіреністю - ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали та просили суд її задовольнити.

Представник ПАТ «ПроКредитБанк» за довіреністю - Лозовський В.М. апеляційну скаргу просив відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце апеляційного розгляду, тому розгляд справи за апеляційною скаргою на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України проведено за його відсутності.

Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 23 травня 2003 року між ЗАТ «Мікрофінансовий Банк» (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) була укладена Рамкова угода № 1173, відповідно до умов якої кредитор на положеннях та умовах цієї угоди та договорів про надання траншу відкриває позичальнику кредитну лінію терміном на 36 місяців, при чому загальна сума заборгованості на дату надання траншу не повинна перевищувати 10 000 дол. США.

23 серпня 2005 року між ЗАТ «ПроКредитБанк» (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) була укладена Додаткова угода № 1 про внесення змін до Рамкової угоди № 1173 від 23 травня 2003 року, згідно з умовами якої згідно з якою було збільшено термін, на який відкривається кредитна лінія позичальнику, до 60 місяців та збільшено ліміт кредитної лінії до 20 000 дол. США.

26 серпня 2005 року між ЗАТ «ПроКредитБанк» (кредитор) та ОСОБА_3 (поручитель) був укладений договір поруки № 1173-ДПЗ, згідно з яким поручитель зобов'язався нести солідарну з ОСОБА_2 відповідальність перед кредитором за виконання нею своїх зобов'язань, що виникають з Рамкової угоди № 1173 від 23 травня 2003 року, Додаткової угоди № 1 від 25 серпня 2005 року про внесення змін до Рамкової угоди № 1173 від 23 травня 2003 року, договорів про надання траншу, графіків повернення кредиту і сплати відсотків.

10 листопада 2006 року між ЗАТ «ПроКредитБанк» (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) була укладена Додаткова угода № 2 про внесення змін до Рамкової угоди № 1173 від 23 травня 2003 року, згідно з якою було збільшено термін, на який відкривається кредитна лінія позичальнику, до 120 місяців.

Цього ж дня між ЗАТ «ПроКредитБанк» (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) на підставі Рамкової угоди № 1173 від 23 травня 2003 року, Додаткової угоди № 1 від 25 серпня 2005 року про внесення змін до Рамкової угоди № 1173 від 23 травня 2003 року, Додаткової угоди № 2 від 10 листопада 2006 року про внесення змін до Рамкової угоди № 1173 від 23 травня 2003 року був укладений договір про надання траншу № 1.28376/1173, відповідно до п.1.1. якого кредитор надав позичальнику грошові кошти у розмірі 12 000 дол. США на строк користування 40 місяців зі сплатою 17 % річних за користування кредитними коштами, а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити відсотки і платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки встановлені даним Договором і виконати свої обов'язки у повному обсязі.

Згідно з меморіальним валютним ордером № 2501 37 (а.с. 16) 10 листопада 2006 року ОСОБА_2 отримала кредитні кошти у розмірі 12 000 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ становило 60 600, 00 грн.

Також судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_2 свої зобов'язання перед ПАТ «ПроКредитБанк» належним чином не виконувала, внаслідок чого 27 лютого 2009 року та 04 жовтня 2011 року їй та ОСОБА_3 банком було наслано вимоги про усунення порушень.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 10 жовтня 2011 року становить 245 050, 68 грн., з яких:

- борг по капіталу - 5 158, 41 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 10.10.2011 року (1 дол. США=7, 9727 грн.) становить 41 126, 46 грн.;

- борг по відсотках - 2 079, 74 дол. США в еквіваленті за курсом НБУ станом на 10.10.2011 року (1 дол. США=7, 9727 грн.) становить 16 571, 14 грн.;

- пеня - 187 343, 08 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення боргу по капіталу та відсотках суд першої інстанції керувався ст.ст. 526, 554, 1054-1055 ЦК України та вірно виходив з того, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала. Також суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення пені в межах річного строку позовної давності.

Відхиляючи посилання апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно не застосував наслідки спливу позовної давності щодо усіх вимог ПАТ «ПроКредитБанк» зі строком виконання до 31 жовтня 2008 року, колегія суддів виходить з того, що відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, згідно з додатком № 1 до договору траншу № 1.28 376/1173 від 10.11.2006 року останній платіж за кредитним договором позичальник повинна була здійснити до 11 березня 2010 року, з позовом про стягнення заборгованості банк звернувся 02 листопада 2011 року, тобто в межах строку позовної давності.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в тій частині, що ОСОБА_2 була повідомлена про те, що судове засідання у справі відбудеться 09 липня 2012 року о 10:00 год., тоді як рішення у справі було ухвалено 07 липня 2012 року, оскільки ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2012 року було виправлено описку в рішенні, що оскаржується, та зазначено вірну дату його ухвалення - 09 липня 2012 року.

Будь-яких інших доводів щодо незаконності і необґрунтованості рішення суду першої інстанції апеляційна скарга не містить.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 липня 2012 року є законним і обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції не впливають.

Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді